Новий розклад руху від «Укрзалізниці» - удар по репутації влади. Незабаром бойкот?

Кампанія протесту проти несподіванок, які приготував пасажирам новий графік руху поїздів, може зрости до загальнонаціональних масштабів. Окрім цього, можна припустити, що новий графік стане потужним ударом по репутації влади.Із 27 травня пасажирам доведеться зробити багато неприємних відкриттів.І це не залежатиме від регіону, незадоволених не забракне ніде: від Луганщини до Закарпаття, від Чернігівщини до Криму, пише «Залізничник».

Новий розклад руху поїздів особливо з тих регіонів, де під майбутні події «Євро-2012» запроваджуються регіональні швидкісні електропоїзди, збудований так, що у пасажира не залишається альтернативи у вигляді нічних поїздів і він змушений іти до каси за квитком на Hyundai Rotem.

Купуючи квиток на швидкісний корейський електропоїзд, пасажир зробить перше неприємне відкриття: квитки відчутно дорожчі за колишні купейні. Аргумент «за швидкість треба доплачувати» мав би право на життя, якби швидкість поїздки була вирішальним чинником комфорту і відповідала очікуванням пасажира.

Першими, хто активно висловить незадоволення новим розкладом руху поїздів, зокрема тією його частиною, що стосується нового графіку рейсів Харків–Київ, Донецьк–Київ та Львів–Київ, де задіяні нові електропоїзди класу інтерсіті, будуть представники малого й середнього бізнесу та держслужбовці, які становили значну частину пасажирів купейних вагонів, що періодично їздили до столиці на один-два дні.

Раніше так звані нічні фірмові поїзди пропонували пасажирам повний робочий день перебування у столиці в обмін на одну незручність: дві ночі, проведені у дорозі. Зараз від моменту прибуття до столиці швидкісним корейським потягом до моменту відправлення зі столиці цим же потягом пасажири з Харкова, Донецька та Львова матимуть у своєму розпорядженні удвічі менше часу, ніж раніше.

Ось як виглядає обсяг часу у пасажира, який прибув до столиці і має намір сьогодні ж повернутися (як це дотепер робила переважна більшість ділових людей): між прибуттям з Харкова та Львова до Києва (відповідно 11:30 та 11:55) і відправленням цього ж поїзда зі столиці до Харкова та Львова (відповідно 18:15 та 18:20) у харків’янина на перебування у столиці є 5 годин 45 хвилин, а у львів’янина – 6 годин 15 хвилин.

Час приблизно однаковий. Відмінусуємо від цих шести годин дві години на добирання від залізничного вокзалу до установи чи адреси, що є метою поїздки і назад, одержимо лише чотири години.

Ситуація ускладнюється для пасажира тим, що ці чотири години – не ранкові, а пообідні. Кожен, хто хоча б раз їздив до Києва у справах, знає, що дві ранкові години – від 8 до 10 чи від 9 до 11 – найефективніший час, який за продуктивністю можна порівняти із рештою – шістьма годинами робочого дня.

Недарма кажуть: що не встиг зробити зранку, того за увесь день не наздоженеш... От і виходить, що їдемо швидше, а приїжджаємо пізніше...

Якщо говорити про пасажирів, що подорожують несистематично, то для них вирішальним чинником буде не стільки комфорт, як ціна поїздки. Усі, хто їздили цими маршрутами нічними поїздами, пригадують не лише наявність чи відсутність комфорту, але й ціну поїздки. І в цьому відношенні нові поїзди не стануть незаперечним аргументом на користь «за».

Якщо середньостатистичному громадянину запропонують більший комфорт за більші гроші, а доходи його при цьому не зростають, як у переважної більшості населення України, він звичайно ж обере попередній варіант – менше комфорту за нижчу ціну.

Окрім того, як пише «Залізничник», стратегічним прорахунком керівництва «Укрзалізниці» є майже повна відсутність роз’яснювальної роботи з пасажирами, у яких держадміністрація залізничного транспорту новим розкладом руху поїздів відбирає деяку кількість грошей. Відбирає двома способами:

1) відмінивши дешеві пасажирські поїзди далекого сполучення і

2) повністю відмінивши чималу кількість дизель- та електропоїздів у приміському сполученні.

Усіма своїми вчинками влада продукує неприязнь до себе. У даному випадку іменник «неприязнь» – є найм’якішим серед усіх можливих означень відчуттів, які опановують звичайного пасажира/виборця, що починає розуміти: завтра йому житиметься складніше, ніж жилося вчора, бо до усіх проблем додалися ще й транспортні.

Тому попереду в органів місцевої влади та у партії влади – чимало неприємних спілкувань із обуреними пасажирами приміських пасажирських поїздів та поїздів далекого слідування, пише видання.