Про вітряки Гройсмана, непоборність корупції та «принциповість» Куліча

Зі списом і в обладунках прем'єр – міністр України Володимир Гройсман вийшов на боротьбу з вітряками, які називаються корупціонерами. Вони стирчать у нашій державі, куди не глянь.

Можливо уявив себе донкіхотом.

Або захотів, щоб ми повірили у його донкіхотство. Начебто він бореться з корупцією.

Якщо б це було дійсно так, то люди вручили б йому спис і стали його санчопансами, як Петренко.

Той що юридичний Санчо Панса в уряді Гройсмана.

Суди заважають керувати Гройсману

На прямій трансляції зі сторінки 18 травня починаючи з 4:05 Кабінету Міністрів України в мережі YouTube було видно, як обурювалися лицар печального образу і його вірний слуга.

Причина: суди не дають проводити конкурси на державних підприємствах. Паразити присмокталися до державних об’єктів і не дають їм працювати на Україну.

Обурення Гройсмана і Петренка не мало меж. Вони по черзі заявляли, що суди, м’яко кажучи, нечесні і треба провести судову реформу.

Але регулярні посиділки уряду щосереди продовжуються, а віз і нині там.

У цьому СУТЬ більшості реформ в Україні і в Чернігові зокрема.

Бо тут також трапилася аналогічна ситуація з державним підприємством. Вона показує – обласна влада виступає таким же «судом», який покриває відсутність реформ, якщо не сказати більше.

Чи то корупцією пахне, чи розстрілом «Революції Гідності». Революції, в яку ми, наївні, хочемо повірити.

А Мінекомномрозвитку хотів погратися по-чесному?

Уряд ще 3 вересня 2008 року постановив відбирати керівників державних підприємств за конкурсом. Написав і відповідне положення.

Але треба було прийти 2016 року, щоб ця практика докотилася, як луна, до Чернігова.

На державному підприємстві «Чернігівстандартметрологія» збігав контракт керівника – генерального директора Валентина Бакуменка.

Міністерство економічного розвитку та торгівлі України провело конкурс 26 лютого. Було 4 претенденти. Два відсіялися, бо не відповідали умовам конкурсу.

А Бакуменко – колишній і Тетяна Романюта (раніше працювала на керівних посадах в «Чернігівстандартметрології» та в «Українському науково-дослідному і навчальному центрі проблем стандартизації, сертифікації та якості» та зарекомендувала себе як беззаперечний фахівець галузі).

Романюта закономірно виграла конкурс, адже його проводили фахівці-експерти. Вони побачили: за рівнем фаховості вона була на голову вища за нинішнього керівника.

Непосильна шапка Мономаха

Тому 1 березня на сайті Мінекономрозвитку було розміщено інформацію:

«За результатами обговорення та аналізу конкурсних пропозицій учасників конкурсного відбору на посади керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що належать до сфери управління Мінекономрозвитку, переможцями конкурсного відбору стала:

РОМАНЮТА Тетяна Михайлівна – на посаду керівника державного підприємства “Чернігівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації”;

Рішення Комісії є підставою для укладення контракту між Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та переможцем конкурсного відбору Романютою Т. М. за умови проходження нею випробувального терміну шість місяці на цій посаді з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається.»

Ура! Перемога справедливості! Розумніші з кращими програмами і знаннями керуватимуть підприємством!

Да, а нічого подібного! Корумпована стара система в Україні так просто не здається! Невипадково Гройсман і Петренко сказали, що суди стали на її захист.

Голова Куліч, як дзеркало реформ?

Відгадайте з першого разу, хто стіною став на заваді виконання рішення комісії Мінекономрозвитку?

Правильно, голова Чернігівської обласної державної адміністрації Валерій Куліч. Мені самому довелося на власні вуха переконатися, яким благородством це було прикрито.

Але про все по порядку.

Переможець конкурсу, Тетяна Романюта 2 березня подала до Департаменту персоналу Мінекономрозвитку всі документи для укладення контракту.

А 22 березня на адресу Чернігівської ОДА було направлено пропозицію щодо погодження її кандидатури на посаду керівника ДП «Чернігівстандартметрологія». Все це прописаним порядком затвердження.

Уже 31 березня голова Чернігівської ОДА Валерій Куліч зустрівся з нею особисто, запевнив, що поважає її, як фахівця, але відмовив у затвердженні. Мовляв, його представник не був у комісії (до речі, цього не передбачено урядовому положенні) і не представляв інтересів області.

Допит Куліча: с пристрастю і не без моралі

-Валерію Петровичу, на якій підставі ви відмовили Романюті у затвердженні на посаду?

-Питання не в Романюті. У мене претензія до міністерства. Якщо міністерство проводить конкурс з призначення керівника територіального органу, то в складі комісії має бути представник обласної державної адміністрації. Це моя принципова позиція, якщо вони провели конкурс, то хай самі призначають керівника.

-Ви знаєте, що підлеглого Бакуменка схопили за руку на хабарі в Києві. А в таких справах найчастіше причетні керівники підприємств?

-Мене в даному випадку не цікавить ні Бакуменко, ні Романюта. Я готовий призначати керівника підприємства на конкурсних засадах, якщо представник ОДА бере участь у конкурсі. Якщо ні – не маю бажання когось погоджувати.

-В колективі державного підприємства «Чернігівстандартметрологія» говорять, що платою за залишення на посаді Бакуменка є приміщення бактеріологічної лабораторії в центрі міста, в одній споруді з «Даймондом». Це така собі багатоходівка. Цим приміщенням розпоряджатиметься Куліч, якщо Бакуменко залишиться на посаді. Вибачте за це запитання, але так говорять люди в колективі.

-Люди можуть говорити, що завгодно. У мене в житті достатньо приміщень. Ні в Чернігові, ні в будь-якому місті мене приміщення не цікавить. Займаючись бізнесом я придбав достатньо приміщень і для бізнесу, і для власних потреб.

Додам.Я проводив співбесіду з Романютою і до неї питань нема, питання тільки до міністерства.

-Ну я тут іще побачив «руку Ковальова» (колишній голова обласної ради і перший тесть Бакуменка).

-Ніякої тут «руки» немає. Область повинна бути представлена в комісіях міністерства.

…

Крапка.

Валерій Куліч не написав листа уряду, що він не згоден з положенням кабміну про погодження на посаду. Він просто вказав «причину» відмови Романюті - «за результатами співбесіди». А на друге питання про скандал з хабарником за керівництва Бакуменка - «не звернув уваги».

Поблажливість Куліча до Бакуменка зрозуміла. На сайті «Чернігівстандартметрології» висять фотографії «зустрічі на Ельбі» Айвараса Абромавичуса, Валерія Куліча і Валентина Бакуменка. Коли міністра «по блату» завезли на підприємство, яке треба реформувати, а контракт з Бакуменком закінчувався.

Апаратні шури-мури в Мінекономрозвитку

Ще через місяць Мінекономрозвитку повторно звернулось до голови Чернігівської ОДА з пропозицією погодити кандидатуру Романюти.

Куліч знов підписав відмову, навіть не моргнувши оком і не запрошуючи на співбесіду.

Так чим же керувався голова облдержадміністрації? Продовжував мовчки боротися з міністерством?

А може це така апаратно-чиновницька гра: валяти дурника. Бо далі піде ще яскравіше!

Тетяна Романюта письмово звертається до Мінекономрозвитку, самого Степана Кубіва!

Мовляв, що ж робиться: я виграла конкурс, а не призначають невідомо чому?

Чиновники футболять лист на Чернігівську облдержадміністрацію. Звідти відписують – ми з Романютою говорили.

Вершиною футбольної майстерності став фінальний свисток від Мінекономрозвитку: ми ні при чому - голова облдержадміністрації не хоче затверджувати.

Замкнуте коло: Куліч киває на міністерство, міністерство - на голову адміністрації.

Хоча, згідно з положенням про конкурс, міністерство повинно було винести це питання на засідання Кабінету Міністрів.

Але Мінекономрозвитку цього не робить!

Хто ухвалив таке рішення? Невідомо!

Загадка: Де ж ховається корупція?

Тільки у відомстві Санчо Панси - мінюсту- натякнули Романюті: вас просто кидонули. Може хтось проплатив, може хтось комусь пообіцяв полювати і годувати за чийсь рахунок. Але НІХТО не винен.

Так, чиновництво в Україні непереможне!

І куди тим донкіхотам Гройсманам і санчопансам Петренкам з ним змагатися, коли на кожному місці сидить чиновник, який сам собі пише закони.

Чи то Куліч на Чернігівщині, чи зараз міністр економіки Степан Кубів (або його підлеглі), а був Айварас Абромавичус ( і ті ж самі чиновники!), коли ця історія для Романюти тільки починалася.

Приїхали.

Ну, пане Гройсман, ваше слово!

Бо з вашими підлеглими футболістами у Мінекономрозвитку ви маєте зробити те, що зробила збірна Ісландії зі збірною Англії.

Інакше це буде просто ПРОФАНАЦІЯ системи і реформ.