Останнє оновлення: 08:15 вівторок, 25 червня
Транспорт
Ви знаходитесь: Економіка / Україна / Яке майбутнє річкового транспорту в Україні? Якщо воно є…
Яке майбутнє річкового транспорту в Україні? Якщо воно є…

Яке майбутнє річкового транспорту в Україні? Якщо воно є…

Тема річкового транспорту була однією з найбільш обговорюваних цього літа. Цьому посприяли як і серйозні дискусії стосовно нового законопроекту «Про внутрішній водний транспорт», так і жартівливі, на кшталт «баржі з кавунами», яка стала відомим мемом в соцмережах.

Водночас тема річкових транспортних перевезень надзвичайно актуальна і болюча в Україні.

Ще на період розпаду СРСР , для прикладу, по Десні баржі ходили до самого Новгород-Сіверського. Сьогодні ж маємо лише декілька прогулянкових катерів в чернігівському річковому порту.

Галузь перебуває в занепаді, проте чи не вперше за часи незалежності помітні потуги щодо її відновлення. Адже річкові перевезення не тільки дешевші за автомобільні, а й дозволяють суттєво зекономити на ремонті автошляхів, які наразі вбиваються вантажними траками. Крім того, якщо взяти ринковий тариф на залізничні перевезення, то собівартість перевезення річкою буде ще дешевше.

Дніпро має бути включений до європейської річкової мережі

"Ми хочемо запустити річку. Над цим іде шалена боротьба, в парламенті України, оскільки є група лобістів, яка хоче зберегти своє монопольне становище. Але я переконаний, що ми переможемо і запустимо всю річкову інфраструктуру." – ділиться планами Міністр інфраструктури України Володимир Омелян.

Серед планів Міністра є включення Дніпра до європейської річкової мережі, що дозволить запустити суднобудівні заводи в Україні, а отже створити нові робочі місця.

Наразі в Міністерстві інфраструктури вже є готова стратегія, щодо запуску роботи річкової мережі в Україні.

"Перше, що ми хочемо зробити, це вантажні перевезення, а не пасажирські. Ці перевезення здійснюватимуться по Дніпру, Південному Бугу і Дунаю. Ми переконані, що після прийняття профільного законопроекту ми зможемо за 3-4 роки в декілька разів наростити щорічний тоннаж на річці." – говорить Володимир Омелян.

На сьогодні обсяг вантажних перевезень річковим транспортом в Україні складає приблизно 5-7 мільйонів тонн на рік. У планах же Міністерства фігурує показник у 20-25 мільйонів тонн на рік.

"Це викликає ланцюгову реакцію, бо якби там хто не кричав, що китайські баржі завтра зайдуть на Дніпро, під китайським прапором, цього не буде. Всі великі компанії будуть розміщувати свої потужності на українських суднобудівних заводах. Будуть будувати баржі, тягачі, буксири, і всю іншу необхідну техніку." – переконує міністр інфраструктури.

Про такий намір засвідчили майже всі великі іноземні гравці на ринку річкових перевезень. Вони просять прийняти закон і вони будуть готові інвестувати.

Це інвестиції в річкову інфраструктуру: будівництво терміналів, причалів, підвізних шляхів. Що дасть змогу невеличким містам і селам оживитись і отримати значну фінансову підтримку.

"Білорусь зараз зацікавлена, щоб отримати нормальне сполучення, отримати вихід через Дніпро до басейну Чорного моря, до українських чорноморських портів. Цеі нафта, це і сода, це і інші можливі товарні групи. Тому тут все впирається в закон, є закон – є галузь, немає закону – немає галузі." – наголошує Володимир Омелян.

Чи підуть баржі по Десні?

Є плани у Міністерстві інфраструктури і по запуску річкового транспорті на річках Десна і Прип'ять. Вони є наступними в пріоритеті після Дніпра, Південному Бугу і Дунаю.

"В рамках закону, який повинен бути проголосований в Верховній раді, ми передбачили створення єдиного річкового збору замість тих 5-6 які існують на сьогодні. Це робиться з однією метою, щоб ми могли взяти зовнішні запозичення, які дозволять одноразово поглибити дно річок, одноразово здійснити інфраструктурні об’єкти вздовж цих річок, і забезпечити судноплавство." - розповідає міністр інфраструктури Володимир Омелян.

Паралельно, наразі передбачено, в рамках ресурсів адміністрації морських портів України, порядку 250 мільйонів гривень на річкове поглиблення. Розпочати ці процеси планують в цьому році, максимум в наступному.

В Німеччині, Нідерландах, використовуються канали з глибиною в один метр, тому і перспективи Десни в цьому плані не виглядають такими вже й примарними.

Що каже Угода про асоціацію?

Договір не передбачає будь-яких зобов’язань щодо національного режиму та режиму найбільшого сприяння стосовно національного каботажу (як у ЄС, так і в Україні), проте враховує права на перевезення, що зарезервовані відповідно до існуючих або майбутніх договорів (наприклад, за маршрутом Рейн-Майн-Дунай). Натомість, очікується, що Україна поступово наближуватиме своє законодавство (протягом 5-ти років із моменту набуття чинності Угодою) стосовно умов доступу до внутрішнього ринку, а саме щодо кваліфікації операторів, центрального реєстру, гармонізованих інформаційних послуг, стандартів безпеки для суден та створення нової мережі логістичних центрів.

* * *

Враховуючи нинішню аграрну орієнтованість нашої держави, відновлення річкового судноплавства могло б стати одним з ключових важелів для розвитку економічного потенціалу. Потрібно згуртуватися навколо ідеї запуску галузі, створити умови для її розвитку, та побудувати ринки.

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ЧОЦ «Ініціатива» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

закрити

Додати коментар:

SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM


Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

Реклама на сайті SVOBODA.FM


SVOBODA.FM - LIVE!
Фотоновини

  «Вечеря на Свободі» з політтехнологом Юрієм Подорожнім

SVOBODA.FM

RedTram
Загрузка...
Північний вектор