Кабмін дозволив Укртелекому підключати фіксовані номери з використанням мереж ТриМоб і Vodafone

Приблизно рік тому була оприлюднена інформація про пілотний проект Укртелекому по заміні в ряді регіонів України фіксованої телефонії на мобільний зв'язок.

Дана ініціатива націлена на відновлення фіксованої телефонії в регіонах з великою кількістю крадіжок мідного кабелю. Для її реалізації Укртелеком використовував інфраструктуру мобільного оператора ТриМоб, попередньо погодивши всі цю справу з телеком-регулятором НКРЗІ.

Так от експеримент визнали вдалим і тепер найбільший в країні оператор фіксованого зв'язку готовий підключати стаціонарні телефони через мобільний зв'язок в рамках комерційної послуги. Вчора Кабінет міністрів видав відповідний дозвіл.

Мова про постанову уряду № 547 від 26 червня, яка фактично дозволяє телекомунікаційним компаніям надавати послуги фіксованого місцевого телефонного зв'язку в межах місцевих мереж з використанням технології дротового і бездротового доступу, а також змішаних конвергентних мереж.

Але, беручи до уваги експеримент Укртелекому, а також те, що він є найбільшим оператором фіксованого зв'язку з абонентською базою близько 3,6 млн осіб, стає очевидним, кому в першу чергу вигідне це нововведення.

Редактор Liga.TECH Стас Юрасов опублікував докладний розбір, в якому встановив логічні зв'язки і показав важливість цього проекту для Укртелекому.

Як зазначалося вище, Укртелеком запустив цю ініціативу, щоб вирішити проблему пошкодження ліній через часті крадіжок мідних кабелів. За даними Укртелекому, тільки за 2018 рік було зафіксовано 22 000 крадіжок. В цілому в середині 2018 року біля 400 тисяч ліній були недоступні через крадіжки. Але цим проектом оператор фіксованого зв'язку фактично вбив двох зайців, придумавши спосіб, як вигідно використовувати інфраструктуру оператора ТриМоб, який так і не вдалося продати.

На першому етапі пілотний проект заміни дротового зв'язку на мобільний проводився в містах з найбільшими крадіжками - Марганець, Синельникове, Жовті Води. На другому етапі до тесту були підключені Київ, Харків, Запоріжжя, Дніпро, Ірпінь. Зараз експеримент розширився на майже 250 сіл, де у Укртелекому місцевий зв'язок генерує найбільше витрат і балансує на межі рентабельності.

За словами директора з комунікацій компанії Михайла Шуранова, зараз послугою в цілому користуються понад 1600 абонентів.

Тепер, коли Кабмін дозволив перетворити експеримент в комерційний проект, кількість абонентів, яких Укртелеком збирається обслуговувати по мобільній мережі, багаторазово зросте. У компанії називають цифру 10-20 тис. абонентів і, мабуть, це не межа.

Працює послуга наступним чином. За заявкою абонента стаціонарний телефонний апарат замінюється на новий, бездротовий. Його оренда коштує 1 грн/міс. Всередині у нього сім-карта ТриМоб. Картка працює в національному роумінгу мережі Vodafone. Абонентський номер, тарифний план залишаться незмінними. Дзвінки будуть здійснюватися як зі звичайного стаціонарного телефону: номера набираються в національному форматі (з кодом міста); коли йде вихідний дзвінок - співрозмовник бачить номер стаціонарного телефону.

Сама по собі можливість надавати універсальну послугу (а місцевий зв'язок такою є) зв'язку без прив'язки до провідної мережі розв'язує руки менеджерам компанії Ахметова. Адже згідно із законом Укртелеком не може відмовитися від надання послуг місцевого зв'язку, навіть якщо обслуговування лінії є нерентабельним.

Тепер нерентабельні абоненти можуть бути перекинуті на мобільну мережу, а завдяки партнерству Трімоб і Vodafone ніяких проблем з покриттям бути не повинно і настільний радіотелефон можна буде розмістити практично в кожному селі. Фінансові вигоди від цього бізнес-рішення вельми очевидні. Перевівши велику кількість абонентів на мобільну мережу, стару інфраструктуру оператор може просто продати, поки її остаточно не розікрали. Власне, компанія вже розпродає активи старої мережі. Так, наприклад, за перший квартал 2019 року Укртелеком продав на металобрухт кабелю на 56 млн грн і обладнання, старих АТС - ще на 51 млн грн.

Фіксований зв'язок як і раніше приносить левову частину доходів компанії. На Інтернет-послуги зараз припадає близько 40% заробітку компанії. Очевидно, що за допомогою цього проекту Укртелеком хоче виграти час (абонентська база все одно продовжить скорочуватися, а доходи - падати), щоб реорганізувати і перепрофілювати бізнес. Зараз компанія проводить реформу по переведенню Інтернет-абонентів з повільного ADSL на оптоволоконні лінії. Але оптоволоконним Інтернетом зараз вже нікого не здивувати і конкуренція на ринку дуже висока.

Чи зможе Укртелеком вміло розпрощатися зі спадщиною і адаптуватися до сучасних реалій, ставши одним з найбільших інтернет-провайдерів, покаже час.