Чернігів туристичний і хворі голови

Ви знаходитесь: Політика / Чернігів / Чернігів ГРАФІТІчний: Що покажемо туристам? ФОТОрепортаж

Чернігів ГРАФІТІчний: Що покажемо туристам? ФОТОрепортаж

Стало традицією кожен рік позначати державними пріоритетами. Мали "Рік Росії в Україні", "Рік українського села", "Рік української книги", ну а 2008-й визначений одночасно як "Рік усиновлення" і "Рік туризму".

Уява малює таку бажану багатьом картину, як з настанням тепла юрми увішаних камерами туристів посунуть вулицями міста. Працює програма "Чернігів туристичний" у "Рік туризму"...

Що ж може зафіксувати туристська камера випадково, як фон, без жодного умислу? Що може вже по поверненні туриста бути багатократно збільшеним на широкоформатних плазмових екранах?

Спробуємо змалювати ситуацію півгодинною прогулянкою центром міста і його "затишними" двориками в жанрі таких собі "Картинок з виставки"...

Рідні та друзі нашого туриста, переглянувши подібний фото-відео ряд можуть засумніватися. Чи не обдурив їх наш турист, провівши фотосесію не виїжджаючи з рідного Нью-Йорка? Скажімо десь у Гарлемі, а не в давньоруському місті-музеї?

Може, для латино- і афроамериканських гетто субкультура «графіті» природно вписалася в урбанізоване середовище і стала невід’ємною частиною його візуального образу. Саме "графіті" є тим тлом, на якому органічно себе почувають безробіття, наркоманія, злочинність, безпритульність та й взагалі неробство. А в умовах історично-архітектурного середовища нашого міста вона виступає явним дисонансом.

На графітичному полі історичного центру міста неважко визначити двох основних гравців. Крізь сквер Богдана Хмельницького вони буквально вдивляються один одному у вічі. Це чи не найпрестижніша школа №3 (зрозуміло, що без викладацького складу, який обрав собі позицію "поза грою") і міське управління міліції.

Дієвим арбітром мала би стати міськрада, яка б встановила правила і суворо вимагала їхнього дотримання. Поки ж гра іде без правил і рахунок явно не на користь порядку і правоохоронців. Зауважимо: прав переважної більшості мешканців міста, які б хотіли бачити його доглянутим. І які, до речі, не в останню чергу саме для цього сплачують податки до міської скарбниці.

Щоб зрозуміти, де знаходяться тренувальні "полігони" і звідки поширюється невгамовна графітична творчість, не треба бути «Холмсами». Варто лише дільничному пройтися прилеглими до школи тротуарами, заглянути в двір самої школи і дворики, що довкола. Далі то вже справа оперативних заходів.

Не набагато поступаються своєю продуктивністю «бомбістам»-неформалам і тьоті з комунальних служб, які до того ж явно не обтяжені дизайнерським хистом. Їхні таємничі письмена (КК, ВК, ГК, ПК ...) рясно "прикрашають" усе, чому судилося виконувати роль "прив’язок". Хоча подекуди стандартні таблички ще нагадують про існуючу колись практику позначення інженерних комунікацій. І що цікаво, в багатьох випадках ці дві течії "графіті" доповнюють одна одну.

Не хотілося б торкатися «заїздженої» проблеми невпорядкованих рекламних оголошень. Але, на жаль, вони й до сьогодні продовжують спотворювати образ міста. Нерідко – на туристичних маршрутах і об’єктах.

Що заважає ефективно впливати на порушників, адже всі оголошення мають реквізити, не зрозуміло. На зухвалий виклик (а саме так варто розцінювати дії порушників) потрібно адекватно і реагувати. Адже легальних можливостей донести до клієнта інформацію вдосталь.

Поки ж спостерігається повна безпорадність. А комунальні служби обмежуються лише періодичним, банальним, «точечним» обшкрябуванням.

Поки готувався матеріал, "позначено" ще кілька фасадів буквально в півсотні метрах від міського управління і опорного пункту міліції. Отже, гра триває...

Чи скаже нарешті Чернігів туристичний цим невтомним "бомберам" так, щоб стало зрозуміло: «Прощавайте!»

"Бомбіно" – графітники.
"Бомбити" – розписувати
фасади будинків, споруд