Ялівщина: ДЕРИБАН припиниться?

Історично сформована територія урочища Ялівщина, розташованого в північно-східній частині Чернігова, охоплює площу близько 170 га лісової території та р. Стрижень, що утворюють унікальні екосистеми.

Ще понад півстоліття тому фахівці відзначали, що в Ялівщині вже в готовому вигляді дано те, що з великими зусиллями було штучно створено в знаменитому Тростянецькому дендропарку.

Унікальна екосистема

Тут на кожному кроці змінюються краєвиди (ландшафти) — схили, урвища, яри, узвишшя, низини, галявини, узлісся, улоговини, балки, схожі на зелені ущелини, — створюється ілюзія гірської місцевості. І все це в межах Чернігова!

Надра Ялівщини забезпечують чистою артезіанською водою майже третину чернігівців. Саме звідси наприкінці XIX ст. було прокладено перший міський водогін.

Сьогодні урочище є найбільшою зеленою зоною в межах міста, яка має значний рекреаційний потенціал. Ялівщина стала одним із найулюбленіших місць відпочинку місцевих жителів.

Але значення цього мальовничого куточка природи переліченим не вичерпується.

На території урочища Ялівщина розташовані археологічні пам’ятки. Серед них особливо цінні – курган, розкопаний ще в другій половині XIX - на початку XX ст. декілька поселень доби бронзи - раннього заліза і ранньослов’янського періоду. Разом вони утворюють комплекс стародавнього городища з поселенням.

Пам’ятка має велике значення для вивчення життя і побуту населення Подесення в різні історичні періоди, передусім округи стародавнього Чернігова. Тому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року городище «Ялівщина» площею 1,5 га було занесене до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятка археології національного значення.

При цьому через велику залісненість території локалізовано поки що не всі пам’ятки Ялівщини. За оцінками деяких фахівців, реальні розміри поселення можуть сягати 20—30 га.

Ще у 1945 р. на прохання громадськості тут було організовано Чернігівський ботанічний сад і створено різноманітні ландшафтні композиції. У повоєнні роки він був єдиним науково-дослідним закладом такого спрямування на Лівобережному Поліссі України. Крім наукових досліджень, тут займалися вирощуванням квітів, декоративних, плодово-ягідних і деревно-чагарникових рослин.

«Переполовинили»

Однак, процес розростання міста й пожвавлення господарської діяльності на його околицях за останні півстоліття призвели до різкого зменшення території Ялівщини.

Так, після початку в 1970-х рр. активного освоєння земель навколо Чернігова, від 170 га під державною охороною в статусі пам’ятки садово-паркового мистецтва залишилося тільки 83 га. Після 1989 року Ялівщину було виключено з переліку об’єктів природно-заповідного фонду Чернігівської області. А природоохоронний статус зберігся лише за частиною соснового лісу, відведеною під ботанічний заказник місцевого значення площею 6,2 га.

Припинення державного захисту поставило під загрозу існування унікального для Чернігова природного комплексу. Тривалий час частина ботанічного саду перебувала в постійному користуванні різних суб’єктів господарювання, в тому числі КСП «Фірма „Квіти Чернігова“», СП «Чернігівський торгівельний альянс» та автокооперативу № 45.

Влітку 2006 р. колектив одного з них, а саме КСП «Фірма «Квіти Чернігова», забажав розпаювати й приватизувати колективну землю.

Реалії сьогодення: Прихватизація

Рішенням 6 сесії Чернігівської міської ради 5 скликання від 27 липня 2006 р. колективу підприємства було надано таке право. А 31 серпня того ж року на сьомій сесії було затверджено проект приватизації земельної ділянки та прийнято рішення видати 79 членам КСП «Фірма Квіти Чернігова» державні акти на право власності на землю.

Таким чином, ці землі Ялівщини було передано у приватну власність. Уже наприкінці 2006 р. нові власники розпродали свої ділянки (кому?).

Господарське освоєння цих земель передбачало вирубування лісонасаджень, що само собою призвело б до неминучого погіршення екологічної ситуації в цій частині Чернігова. А заплановане спорудження принаймні 79 зливних ям (туалетів?) поставило б під загрозу якість питної води з місцевих водозаборів, з яких Чернігів уже понад століття п’є воду.

Ситуація довкола Ялівщини викликала стурбованість громадськості. У травні 2007 р. до Чернігівської міжрайонної природоохоронної прокуратури надійшло звернення з проханням перевірити законність минулорічної приватизації майже 18 га землі урочища.

Прокурорська перевірка виявила порушення земельного законодавства в процесі передачі земельних ділянок у приватні руки. Зокрема, не відбулася реєстрація державних актів на право власності на землю, які до того ж були видані за відсутності відповідного проекту приватизації.

Документ, затверджений міськрадою як проект приватизації, так і не пройшов державну землевпорядну експертизу. Його навіть не було погоджено з обласною інспекцією по охороні пам’яток історії та культури — спеціально уповноваженим державним органом захисту національної історико-культурної спадщини.

За висновками ж Чернігівського міського управління земельних ресурсів, міська рада своїм рішенням затвердила проект землеустрою, який насправді було розроблено з порушенням вимог чинного законодавства та повернуто на доопрацювання.

Більше того, у проекті землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) для їхньої приватизації, розробленому ПП «Руслана», містилися свідомо недостовірні відомості щодо характеристики земель.

Ліс-невидимка

Цей проект визначив цільове призначення переважної частини земельних ділянок у Ялівщині на площі 15,9584 га як рілля. Тобто у даному випадку — чисті ділянки, відведені під нові насадження. Хоч навіть візуально помітно, що понад 80 % зазначених земель зайнято багаторічним лісом, а на ріллю насправді припадає не більше 2,5 га.

Недбале ставлення до порядку проведення розпаювання земель з боку всіх учасників цього процесу і порушення ними ключових норм земельного законодавства призвело до цілої низки негативних наслідків.

Зокрема, в чужу власність несподівано потрапили прилеглі землі СП «Чернігівський торгівельний альянс», що взагалі не був учасником цієї історії з приватизацією. Також виявилося, що в межі приватизованих земель увійшла частина традиційного місця відпочинку чернігівців — смуга завширшки 300-350 м уздовж берега Стрижня.

Найприкріше те, що в зону приватизації потрапила частина території городища «Ялівщина», що є грубим порушенням законодавства України, за яким землі історико-культурного призначення відносяться до особливо цінних земель, є державною власністю і не можуть передаватись у комунальну чи приватну власність.

Не чую! Не бачу!

Час минає, ті чи інші земельні питання продовжують виноситися на кожну сесію міськради, а проблема з Ялівщиною залишається нерозв’язаною. І це при тому, що її ігнорування тільки погіршує ситуацію і становить загрозу для екосистеми та збереження історико-культурної спадщини Чернігова.

У зв’язку з тим, що під час перевірки прокуратура все ж таки не вбачила підстав для вжиття заходів прокурорського реагування в даній ситуації, міська рада так і не скасувала своє рішення про приватизацію земель у Ялівщині від 31 серпня 2006 року.

Більше того, на розгляд 23 сесії Чернігівської міської ради 5 скликання в грудні 2007 року було винесено питання про затвердження переліків об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Чернігова, які підлягають приватизації у 2008 році.

Вулиця-привид

Йшлося, зокрема, про розпаювання цілої низки земельних ділянок (розміром до 0,01 га кожна) по вул. Жуковського, визначення місцезнаходження якої вже саме по собі викликало серйозні труднощі.

Після наполегливих пошуків вдалося встановити, що колись ця вулиця дійсно існувала, нині ж це — територія Ялівщини, а загальна площа підготовленої для приватизації землі становить майже 4 га… (Чи не забагато для двох жінок, аби вести господарство?).

На тлі цієї боротьби за землю дедалі популярнішою серед міської громадськості стає ідея встановлення державного захисту над усією територією Ялівщини, що дасть можливість зберегти об’єкти історико-культурної спадщини та екосистеми в нинішньому стані. При цьому має бути забезпечено умови для організованого відпочинку населення та право вільного доступу до природних ресурсів міста.

Чи буде РЛП?

26 січня 2007 року з ініціативи громадськості було сформовано погоджувально-експертну комісію (ПЕК) з проблем Ялівщини, яка порушила питання про утворення тут регіонального ландшафтного парку (РЛП).

Режим РЛП забезпечить не тільки збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та об’єктів, а й створить умови для розвитку туризму й відпочинку на природі з додержанням режиму охорони природно-заповідних територій, сприятиме екологічній освітньо-виховній роботі та організації наукової діяльності.

У квітні 2007 року постійна комісія обласної ради з питань управління та розпорядження об’єктами комунальної власності підтримала ініціативу ПЕК з проблем Ялівщини щодо повернення урочищу природоохоронного статусу. А у вересні 2007 року центральні органи влади, обласна державна адміністрація та й Чернігівська міська рада висловили свою згоду стосовно реалізації згаданого проекту.

Нині лишається тільки чекати на створення РЛП і сподіватися, що справа не затягнеться на роки.

А поки справа дійде до реалізації проекту РЛП, тутешнім господарям, зокрема з комунального ремонтно-будівельного підприємства «Зеленбуд», здається, було б не зайвим навести лад на землях, якими вони користуються. Адже постійна критика діяльності підприємства й доволі значні обсяги бюджетного фінансування упродовж останніх років практично не позначаються на санітарному стані Ялівщини.

Наразі ж практично в кожного, хто побував на території лісопарку, залишається двояке враження від побаченого: з одного боку — захоплення від краси природи, а з другого — розпач від її занедбаності.

Представники погоджувально-експертної комісії
з проблем Ялівчини:
Юрій Карпенко, Марина Колесник, Тетяна Лисогор

Фото: Сергій СТУК