«Немає дисципліни, Станіславе Григоровичу!» ФОТОрепортаж

«Хакер» Антошин, «Соломон» Голець, спікер Мельник, «невідеогігієнічний» Шашенок, а також баскетбольний клуб «Буревісник», «партія Соколова» та невидимка з «будінвесту» – чого тільки не було під час 44-ї сесії Чернігівської міської ради, 27 листопада.

- На службовому, - відповів депутат-регіонал Олександр Шкурат на запитання про авто, на якому він приїхав до міської ради.

Марку «розкоші» пан депутат не назвав і втік під двері зали засідань. Олександр Володимирович чекав, поки колеги, місцеві народні обранці, доспівають «Ще не вмерла…», щоб зайти в середину. Під час гімну не можна.

Скільки %?

Зал же був схожий на читальний. Вагома частина присутніх у ньому вивчала зміст безкоштовної преси, занесеної сюди представниками місцевих громадських організацій.

Так, начальник управління ЖКГ Вадим Антошин зосереджено читав матеріал «Містер 10% - хто він?» з газети «За Чернігів», заступник міського голови Микола Літвінов – «Чорна рада» знищує кооперативний ЖЕК» із «Народного контролю», а начальник КП «Паркування і ринок» Юрій Кулешов розгадував кросворд у газеті «Эспрессо».

- Конкурс на кращий мобільний телефон продовжується, - повідомив міський голова Олександр Соколов, реагуючи на мелодії невимкнених мобільних телефонів панів депутатів.

Хвилин на 20 запізнилися на сесію депутати-викладачі педагогічного університету Микола Носко та Микола Скок. Невже й вони так толерантно ставляться до запізнень своїх студентів, як головуючий до їх непунктуальності?

Між тим секретар міської ради Олег Шеремет розливав по другій. Вони з мером пили мінералку, півлітра якої «роздавили» менш ніж за годину.

- «Олег Семенович» - це іменник, а я у вас питаю, коли надійшов проект рішення, - допитувався міський керманич у депутата від БЮТ Олександра Мельника, котрий робив спроби просунути до порядку денного невчасно надісланий документ.

- Щодо невідкладних проектів, то вони мають бути у міській раді ще за добу до початку сесії, - повідомила знавець Регламенту Ніна Яківна Куранда.

«Соломон» Голець

- Навіщо ж ви брешете на сесії? – присоромив пана Мельника секретар Шеремет. Замість необхідної доби, проект бютівця був у міській раді лише 1,5 години, з 8.40, коли надійшов електронною поштою.

- Брешуть у президії, - «дав здачі» пан Мельник, - коли говорять, що проекту немає.

- 8.40! – наголосив мер. – Якби було 7.40, то я б запропонував усім потанцювати.

Депутат міської ради Олександр Мельник був найпомітнішої особою першої години сесії. Він постійно підходив до мікрофону та не давав спуску людям у президії. Зокрема, обурювався бездіяльністю міської влади щодо приватизації гуртожитків.

- Жодного гуртожитку у місті Чернігові не приватизовано, - наголошував народний обранець. - І тих, що знаходяться у комунальній власності, також. На Попова 11, наприклад.

Ці слова підірвали з місця соціаліста Дмитра Попова, який розповів про можливість будь-якого підприємства передати гуртожиток до комунальної власності. Саме так вчинив його «Чексіл» зі своїми «общагами».

Розсудив колег екс-однопартієць пана Попова Віталій Голець, котрий запропонував «соломонове» рішення.

- Якщо Деснянська й Новозаводська райради нічого не знають (їх керівництво тільки на сесії намагалося з’ясувати способи приватизації гуртожитків, - автор), - то слід прийняти рішення про скасування Деснянського та Новозаводського виконавчих комітетів, а гроші направити на потреби людей.

Комунальний фотограф

Овації на адресу депутата Гольця трохи остудили і пана Мельника, початкову активність якого Людмила Скоробагатько, начальник відділу сприяння діяльності депутатів, пояснила присутністю на сесії депутата Верховної Ради від БЮТ Бориса Шиянова. Пан нардеп сидів на другому від стіни стільці третього від президії ряду.

Після прочитання газети, головний чернігівський комунальник Вадим Антошин розгорнув свій ноутбук та почав одним пальцем правої руки тискати по клавіатурі. В Інтернеті він не «висів», а працював із наявними програмами.

Також при Вадимові Леонідовичу був і мобільний телефон із фотокамерою, якою він без дозволу сфотографував кореспондента «Високого Валу», стверджувально похитавши головою на запитання «Дітей лякати?».

Першим доповідачем на сесії був начальник фінансового управління Віктор Бистров. Пан фінансист розповів про тяжкий фінансовий стан у місті та дефіцит міського бюджету в розмірі 10,3 млн. гривень.

- Ми отримали 4,7 млн. гривень з 55, що надійшли в області у вигляді субвенцій, - говорить Віктор Едуардович, - але треба ще 10,3 млн. Якщо зараз чи в грудні ми їх не отримаємо, то зарплати за грудень у цьому році не буде. Хіба що аванс.

- Треба прийняти звернення до ОДА, до Романової та з’ясувати, дадуть нам решту чи не дадуть, - запропонував депутат Донець. – Тут зволікати не треба. І прощати такого не можна.

Вітя біля апарату

З цим погодився і міський голова, дивовижне взаєморозуміння якого з паном Донцем на 44-й сесії жодним чином не нагадувало конфліктів між ними на 43-й. Олександр Володимирович проінформував присутніх, що листи він вже направив. І не тільки губернатору й голові облради, а й Прем’єр-міністру, про що відвідувачі «Високого Валу» знали ще в середу (телефонна розмова міського голови з Вітьою в другій дитячій поліклініці, - автор).

Напевне, про це знала й головний лікар того медичного закладу Ганна Якубова, сидячи у першому ряду поруч із колегами-депутатами Дмитром Поповим та …Артемом Стахом. Пан Стах уперше був присутній на сесії міської ради з лютого поточного року, оскільки більшість цього часу «засідав» не на Магістратській вулиці, а на Комсомольській. У слідчому ізоляторі.

На гальорці причаївся ще один рідкий гість у стінах міської ради - Станіслав Друцький, одягнений у сірий клітчатий піджак, а-ля Остап Бендер.

Жваве обговорення у залі викликали питання щодо надбавок бухгалтерам централізованої бухгалтерії. Тамара Касаткіна пропонувала по 40% надбавки, та 50% - премії.

- А ще 30 тисяч футбольній команді «Легенда», - продовжувала Тамара Іванівна. – Спорт потрібно розвивати, тому слід виділити 20 тисяч і …баскетбольній команді «Буревісник».

- Давайте по 100 тисяч дамо, - запропонував міський голова. – щоб нікого не ображати. Гроші тільки де взяти?

- Наш міністр урівняв права лікаря й бухгалтера, - обурювалася Ганна Якубова. – Як так можна, на лікаря ж треба стільки років вчитися, а бухгалтером можна за 9 місяців стати.

- Головний бухгалтер отримує 992 гривні. Це з нарахуваннями, - відповів на питання головуючого начальник міського управління освіти Володимир Купріяненко.

- Так, - занотував пан Соколов, - плюс 40% надбавки. Плюс 50% премії! Скільки й по яким місяцям виплачувалась подібна платня?

- Якщо п’ять разів на рік отримали, то й те добре, - відповів пан Купріяненко.

Гуманітарна заступниця

Пропозиції по преміям і надбавкам депутати не підтримали. Але дещо згодом міський голова запропонував повернутися до цього питання. Повернулися. І підтримали – 60 тисяч освітянським, 10 тисяч – охоронцям здоров’я. Дали й «Буревіснику» - 10 тисяч, з’ясувавши заодно, що це волейбольна команда, а не баскетбольна.

12 тисяч просив начальник управління охорони здоров’я Юрій Бойко. Пологовому будинку – на харчування та відрядження.

- Це підвищення кваліфікації наших лікарів, - пояснював пан Бойко, - та розрахунок за овочі, які ми вже купили.

- На овочі у вас є додаткові внески та власні надходження, - підказав мер. – 6 тисяч на відрядження? Прийнято.

Дмитро Попов завів розмову про допомогу міському телебаченню, мовляв, там і столи вже хитаються. Долучилась до цього (прохань про допомогу, а не хитань столів) і катастрофічно нечаста гостя біля сесійного мікрофону Оксана Тунік-Фриз. Відірвавшись від мандрів всесвітньою мережею, зокрема, сайтами міської ради та клубу «Чиста політика», Оксана Володимирівна взяла у руки мікрофон.

- Міське телебачення працює потужно – ми посіли перше місце в Україні серед комунальних ТРК, - повідомила гуманітарна заступниця міського голови. Гроші ж потрібні для закупівлі застарілого технічного обладнання, яке у переважній своїй більшості вийшло, або виходить із ладу.

- Треба своє телебачення підтримати, - погодився й Іван Донець. – Воно перше чи друге місце «заімєло».

БезШашенок ТБ

Поки нардеп Шиянов ще остаточно не поїхав вітати з Днем народження Юлію Володимирівну Тимошенко, а це він зробив десь на початку 12-ї, на трибуну звівся Олександр Мельник.

- На годиннику вже 11.09, а проекту рішення про зміни до бюджету й досі немає, - заводився місцевий депутат. – А тепер по темі: підтримка телебачення задля отримання ефірного часу – це корупція.

Народні обранці Голець та Тарасовець розсміялися, а Володимир Вашкевич сказав, що на місці депутата з трибуни не звинувачував би усіх депутатів у корупції.

- Навіть непряме звинувачення у корупції повинно бути розглянуто, - заявив Дмитро Попов та «просвітив», що кому із соціалістів йти на телебачення вирішує голова фракції Микола Скок.

- Він корупціонер? – крикнув хтось із залу.

- Ні, - відрізав пан Попов.

На всі ці «телевізійні» розмови скоса поглядав представник «Блоку Наталії Вітренко» Валерій Шашенок. Він мав що сказати з цього приводу і сказав.

- Мене кілька разів не пускали на ефіри міського телебачення, - повідомив пан Шашенок. – Одного разу навіть заявили, що програма не розпочнеться, допоки я не звільню студію. Хто проводить цю політику, ми не тільки здогадуємося, але й знаємо. Кілька місяців тому взагалі сказали моєму однопартійцю Івану Донцю: «Щоб Шашенка на телебаченні не було».

Доволі скептично, хитаючи головою, оцінював промову пана Шашенка начальник Фонду комунального майна Олександр Буцко, якого пан Валерій якось звинуватив у порушенні економічних основ місцевого самоврядування.

Телевізійне питання закінчилося позитивно для телебачення, а саме виділенням на його потреби 50 тисяч гривень.

«А ми готові…»

- Оскільки я «біютівець», - заявляв із трибуни В’ячеслав Лебідь, - мені було простіше домовитися з народними депутатами Куровським та Шияновим, які будуть сьогодні у Кабміні, щодо нашого прохання про фінансову допомогу.

- Допомагати – прямий обов’язок уряду, - відреагувала Галина Чічікало, звинувачуючи пана Лебідя у піарі з трибуни сесійної зали. – Чому ми саме до названих Вами депутатів звертаємося? І хто звертається, усі 50 депутатів міської ради?

Ближче до опівдня говорили про земельні аукціони. Хтось пропонував їх ухвалити, хтось говорив про їх неможливість, у зв’язку з чинним законодавством, а хтось пропонував прийняти тимчасові положення з цього приводу.

- Може щось у країні зміниться, а ми уже готові, - запропонував міський голова, але вирішили не ризикувати, згадуючи розмову із луцьким мером, який на аукціоні землю продав, але грішми користуватися не міг.

Виступав по цьому питанню і депутат Валерій Солдатов, але його постійно переривали.

- Дайте ж людині швидше скінчити, - гримнув головуючий Олександр Соколов.

- Депутату, - поправив депутат Солдатов.

- Прошу вибачення, депутату міської ради, - вибачився пан мер.

- Тільки я Вас прошу, - звернувся міський голова до депутатського корпусу, оголошуючи перерву, - щоб о пів на першу в залі були не тільки я і Шеремет.

Забігаючи наперед, слід зазначити, що о 12.30 ні мера, ні секретаря у залі не було.

У перерві деякі депутати заряджалися «фаст-фудом» (котлетами й сосисками у тісті, булочками з повидлом та капустою), пили чай-каву та розмовляли у холі міської ради.

Так, Валерій Шашенок мило посміхався, коли до нього підійшла керівник ТРК «Новий Чернігів» Ольга Капустян, щось спростовуючи та пояснюючи. Директор «горсаду» Володимир Хольченков говорив про бажання відкрити новорічну ялинку на Красній площі синхронно із Києвом, а наразі точно не відомий час відкриття: 19 грудня о 17-й чи о 19-й. Олександр Тарасовець – про бажання добиватися правди у справі незаконності обрання Олега Шеремета секретарем міської ради. Рік тому.

Пообіді «пішла» земля.

Серед членів же лічильної комісії Вашкевичем та Городнім подекуди виникали непорозуміння.

Землю Донцю…

Третій член «лічильника» Галина Чічікало встигала робити все, причому одночасно: голосувати, рахувати та розмовляти по телефону.

В одному із питань порядку денного «Про надання згоди на розроблення документації із землеустрою на земельні ділянки громадянам для будівництва і т.д. за давністю користування», був проект рішення під номером 1.3: Донцю Івану Михайловичу на земельну ділянку по вул. Генерала Пухова.

Іван Михайлович уважно спостерігав за голосуючими по його питанню, запам’ятовуючи всіх тих, хто руку за «його» землю не піднімав.

- Дуже близько, Іване Михайловичу (22 «за», - Авт.), - посміхнувся Олег Шеремет, підміняючи пана мера, котрий на кілька хвилин вийшов.

- Слава, йди-но сюди, – покликав депутата Лебідя міський голова, повернувшись із «відрядження». Той підійшов до президії і вони про щось пошепталися.

Дехто із депутатів не міг зрозуміти, навіщо зараз комусь видавати земельну ділянку, якщо будівництво на ній розпочнеться лише через кілька років.

- Процес будівництва – особливий процес, - пояснював заступник міського голови Олександр Сердюк. – Щоб думати про те, що буде через 1-2 роки, слід вирішувати зараз, оскільки підготовка необхідних документів розтягується на 1,5 роки.

Уважно слухала свого керівника начальник управління архітектури та містобудування Людмила Павлінська, попиваючи сік із пляшки 0,33 літра.

Рябуха-невидимка

- Рябуха був на комісії, але ми думали, що його немає, бо він був у оргвідділі, - поясняли міському голові неприйняття якогось рішення через відсутність представника КП «Чернігівбудінвест» пана Рябухи.

- Олександре Вікторовичу, - звернувся міський голова до свого заступника Сердюка. – Якщо йому (Рябусі, - Авт.) важко стояти на комісії, то, можливо, краще хай дома посидить.

О пів на третю депутати захотіли на обід, але міський голова Соколов їх переконав ще посидіти словами «скільки тут залишилось».

Залишилось дійсно небагато, а саме депутатські запити та пункт «Різне». Всі хотіли швидше розійтися, а тому будь-яка піднята рука із бажанням виступити сприймалася у штики.

Серед «запитувачів» найбільшу увагу привернули пани Голець та Шашенок. Валерій Вікторович просив проголосувати за призначення на грудень звіту комісії з протидії економічній кризі, яка була утворена ще минулого року (голова О.В.Соколов), але так і не працювала. Пан Шашенок зазначив, що робота даної комісії, членом якої є і він сам, жодним чином не контролюється, а тому слід розробити механізм її контролю.

А Віталій Віталійович згадав «незлим тихим» начальника управління ЖКГ Вадима Антошина.

Партія Соколова

- На мій запит щодо ремонту на вулиці Десняка я отримав відповідь, що капітальний ремонт на ній (назва вулиці, до речі, написана взагалі без голосних) проводився у 2007-му році, але швидке руйнування асфальтового покриття відбулося через... витікання рідких нечистот, яке здійснюється майже з кожного двору. Я вважаю, що це вже занадто: асфальт швидко зруйнувався із-за нечистот. На запит же щодо знесення аварійного дерева, надійшла відповідь, що дерева…немає.

- Віталій Віталійович, невже Ви не можете домовитися з однопарційцем? – поцікавився міський голова.

- Я безпартійний, а він у Єдиному центрі, - відповів пан Голець. – Я, Олександре Володимировичу, вступив до лав Вашої партії.

Безпартійний Соколов незрозуміло пожав плечима.

- Ви ж безпартійний, - пояснив Віталій Віталійович.

А депутат Віктор Бережний порушив питання про пивні намети, говорити про місця розташування яких, на думку депутата, слід зараз, а не у квітні-травні. Цю ідею підтримав і міський голова.

- Якщо це питання не буде вирішене відповідними начальниками та їх заступниками, то буду ставити питання щодо їх функціональних обов’язків, - нібито пригрозив мер Соколов. – Олеже Семеновичу, всіх запишіть. І начальника апарату також.

Начальник апарату Станіслав Віхров після цих слів почервонів. На кілька хвилин.

Усний запит

- Олександре Володимировичу, чому ви мій усний запит не поставили на голосування, - підвівся Валерій Шашенок.

- Щоб з’ясувати зміст Вашого запиту, мені слід плівки розшифровувати.

- Але ж згідно 22-ї статті, депутат має право як на письмові, так і на усні запити.

- Гаразд, повторіть свій усний запит.

Валерій Вікторович запит повторив і депутати проголосували за його підтримку.

І нам сам кінець було порушення питання про ненадання відповіді на запит щодо незаконної забудови озера Глушець.

- Помічайте, помічайте, - збільшував гучність міський голова. – Я відчуваю, - у мене буде економія фонду заробітної плати. Немає дисципліни, Станіславе Григоровичу, - звернувся мер до свого заступника Віхрова. – І секретар не контролює.

* * *

Закінчилась ж 44-та сесія, як і починалася, із головної пісні нашої країни. «Ще не вмерла…» співали не всі, точніше переважна меншість, зокрема, секретар міської ради Олег Шеремет, депутати Світлана Глущенок, В’ячеслав Лебідь, Любов Покаржевська, Ярослав Сухомлин та Ніна Куранда.

Якщо говорити про саме сором’язливе виконання гімну, то воно належану міському голові Олександру Соколову, який ледве ворушив губами. Саме щире – Олександру Мельнику (окрім співу ще й руку на серце поклав), а саме відчайдушне – Віталію Гольцю, який усім тілом співав і навіть підтанцьовував.

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити