Вони споюють Чернігів. ФОТОсесія

У понеділок, 31 травня не посоромилися показати свої обличчя особи, матеріально зацікавлені у споюванні наших батьків, чоловіків, братів, дітей... Вони навіть мали нахабство щось вимагати!

Аби влаштувати своє шоу, вони зібралися під сірими стінами міської ради. У програмі дійства – транспаранти, посиденьки, порожні склянки і торохкання по столам таранкою.

А вимагали вони...

Шановні читачі, ви ж в курсі, що у людей для вчинків є дві причини? Одна з них – красива, а друга – справжня. Так от, вимагали вони повернути Чернігову сто робочих місць. Це робочі місця тих, хто наливає у пивних павільйонах-наливайках.

Чомусь саме сто. Проте особисто я, той хто не пив пива майже півтора роки, вважаю що мова тут про значно більшу кількість робочих місць. Самі розсудіть, панове: а чи враховані у ці сто робочих місць всі ті, хто змушений боротися з результатами роботи пивних гадючників, чи тільки їх продавці?

Робочих місць і додаткової роботи від діяльності алкогольних наметів насправді набагато більше, ніж на сотню осіб. Це щоденна робота двірників. Це додаткова робота працівникам оперативних служб – пожежні, міліція, швидка допомога. Додаткова робота начальників з робітничками і педагогів зі студентами. Додаткові робочі місця для соціальних служб. Для лікарів. Знайдеться додаткова робота і спецзакладам для дітей-інвалідів, бо в алкогольному угарі здорових дітей не «зробиш»...

Очевидно, прибутки від своїх алкогольних гадючників ці антисоціальні підприємці рахувати вміють. От тільки «робочі місця», тобто соціальні наслідки, у них не виходить порахувати.

А може, навпаки – рахують добре, тому і розвішують нам на вуха про «культурноє употрєблєніє»? Адже з п’яної морди по копійці – їм мільйонні статки: Галагуз Х.В., Фриз І.Б., Хропатий І.В., Штирхну В.В., Смирнов О.М., Пономарьова А.Л...

Ох вже ці ілюзії щодо так званого «культурного употрєблєнія»! Як ними загадили народу мізки! Варто би звернути увагу на те, що заливається у шлунок, а не які при цьому виконуються «ритуали».

Після «некультурного» випивання літри води, піднятої з колодязя, я проїжджав велосипедом у липневу спеку ЩЕ півсотні кілометрів. А скільки і чи можливо взагалі подолати кілометрів тим же способом після культурного (!) заливання в себе літри пивної жижи? Тільки не намагайтеся провести експеримент на практиці, а то додасте «робочих місць» оперативним службам...

І наостанок - зразок "культурного употрєблєнія" у критому приміщенні: