Чому Чернігів має неукраїнське обличчя?

20 квітня 2011 року в Чернігівській міській раді з ініціативи громадського оргкомітету з відзначення 20-ї річниці Незалежності України проведено круглий стіл «Вулиці Чернігова та їх назви: історія та сучасність».

Від громадського оргкомітету з доповіддю «Назви вулиць Чернігова: погляд громадськості» виступив депутат міської ради першого демократичного скликання 1990-1994 рр., заступник голови обласної організації УНП Сергій Соломаха.

Він поінформував, що за даними міськвиконкому в Чернігові біля 432 вулиць, 122 провулків, 6 площ та 2 проспекти. З них мають назви:

- перемоги у Великій вітчизняній війні та її героїв – 97 (17,4%);

- на честь комуністичної партії, інтернаціоналу, більшовицького перевороту та її діячів, героїв громадянської війни (1917-1921 рр.) – 76 (13,7%);

- діячів, героїв, подій, що символізують радянську епоху – 28 (5,0%);

- діячів російської історії, культури, науки – 51(9,2%);

- діячів української історії, культури (до цієї категорії назв зараховані вулиці «Українська» і «Новоукраїнська»?!) – 48 (8,6%);

- діячів культури, науки Радянської України – 16 (2,9%).

Доповідач нагадав, що назви вулиць мають на меті патріотичне виховання, а також для орієнтації у місті. Отже, вони є дороговказом у роботі швидкої медичної допомоги, рятувальної і пожежної служб, правоохоронних органів, громадського транспорту, мешканців міста і туристів тощо. Таким чином, зрозуміле для людей і раціональне надання назв вулицям, що покладене на владу. Однак аналіз показує, що у Чернігові ця робота здійснюється незадовільно і останні 10 років без зврахуванням громадської думки.

Більш того, громадськість має обмаль інформації щодо походження назв вулиць міста. Наприклад, є вулиці, які названі на честь одіозних діячів, з’їздів партії комуністичної епохи або взагалі невідомих загалу осіб.

Вкрай турбує, що у назвах вулиць є прикрі помилки. Наприклад, вулиця Богунська (на честь Богунського полку, тобто імені козацького полковника Івана Богуна) з легкої руки чиновників з часом перетворилася на вулицю Богунського, вул. Музична на Музикальну. А ще у Чернігові є вулиці Овражна, Кузнечна, Розсвітна та Сиренєва.

Безперечно, обличчя міста створюють магістральні вулиці і площі, по яким їздить громадський транспорт, наприклад тролейбуси. Таких вулиць і площ у місті – 31. З них 39% названо на честь перемоги у Великій вітчизняній війні та її героїв, а 16% – діячів, героїв, подій, що символізують радянську епоху та громадянську війну. І тільки дві вулиці мають українське походження (Т. Г. Шевченка і Гетьмана Полуботка). Всі інші «українські» вулиці розташовані в приватному секторі міста.

Координатор громадського оргкомітету з відзначення 20-ї річниці Незалежності України, голова обласної організації УНП Володимир Ступак запропонував владі міста залучити для реалізації цього проекту компетентних фахівців і до дня незалежності створити достовірну карту Чернігова з текстом українською, російською, англійською мовами.

Інший координатор громадського комітету, голова обласної організації «Просвіта» Василь Чепурний запропонував створити у Чернігові замість комісії з перейменування вулиць при міськвиконкому постійно діючу комісію з відродження і збереження історико-культурного обличчя Чернігова. До її складу необхідно залучити українських патріотів і фахівців, які виступають за українське обличчя Чернігова, а не тільки ветеранів війн.

На жаль, члени комісії з перейменування вулиць, працівники управлінь архітектури, стратегічного розвитку і туризму Чернігівської міської ради були відсутні на засіданні «круглого столу».

Чернігівський обласний громадський оргкомітет
з відзначення 20-річчя Незалежності України

P.S. Тези доповіді «Назви вулиць Чернігова: погляд громадськості» депутата Чернігівської міської ради першого демократичного скликання 1990-1994 рр., заступника голови обласної організації УНП Сергія Соломахи будуть оприлюднені пізніше.