Владислав Атрошенко: «В системі управління містом потрібні докорінні зміни»

На пленарномузасіданні 34-ї сесії Чернігівської міської ради Владислав Атрошенко звернувся до депутатів та громади.

У своїй промові народний депутат України Владислав Атрошенко системно пройшовся по найболючіших питаннях громади.

Окремо зачепив тему благоустрою міста, земельних питань та освіти.

Народний депутат запропонував міській владі дослухатись до громади і переглянути підхід до розвитку міста – зі споживацького до консолідуючого, об’єднавчого, стимулюючого.

Інакше можна остаточно втратити довіру громадян та майбутнє нашого міста.

Подаємо виступ депутата повністю:

"Доброго дня, дорогі чернігівці, депутати міської ради, президія, запрошені. Як народному депутату України, обраному по округу, що включає територіально половину Чернігова, і як людині, як громадянину мені не байдуже, чим живе місто сьогодні і яким буде його завтра.

Якщо коротко, то хотів би зауважити, що минулі вибори до Верховної Ради в Чернігові наглядно показали необхідність докорінних змін у системі управління містом. Є неписані правила, які існують у стосунках між міською владою і чернігівцями, які у свій час цю владу обирали; між міською владою і бізнесом; між виконкомом і міськими депутатами.

Але реальне життя демонструє, що міська влада не зробила ніяких висновків із програних виборів. Про це свідчить те, як виглядає в економічному сенсі і навіть зовні сьогоднішній Чернігів. Достатньо звернути увагу на сотні недобитих маршруток, що заполонили місто, і навіть по зовнішньому вигляду яких видно, що вони не відповідають ні технічним, ні естетичним сучасним стандартам для громадських транспортних засобів.

На зустрічі з виборцями жінки скаржилися, наприклад, що на маршрутах № 15 і 25 «запаска» лежить прямо всередині салону, водії постійно розмовляють по мобільному телефону, висловлюються нецензурною лайкою у відповідь на зауваження з боку літніх жінок.

Чернігів сьогодні – це місто мільйона кіосків, де торгують пивом і цигарками, а іноді за цими ж кіосками і ходять у туалет. Ці кіоски збудовані вже в кожному дворі. Чи дотримані при цьому будь-які санітарні норми? Чи є це частиною стратегії розвитку міста? Чи є кіоски в такій кількості в містах Європи?

Наприклад, на вул. Комсомольській кіоски збудовані за декілька метрів від житлових будинків. Уже кілька років кіоски без жодних документів зухвало псують вигляд нашого міста, загороджуючи собор Усіх Святих землі Чернігівської на вул. Рокосовського. На кожній зупинці – пиво і цигарки. Чи можна на зупинці громадського транспорту в європейському місті придбати пиво та цигарки?

За нормами ВООЗ, нація вважається приреченою на вимирання, якщо в розрахунку на кожну людину споживається більше 12 літрів еквіваленту чистого спирту на рік. У розрахунку на кожного українця споживається 20 літрів еквіваленту чистого спирту на рік. Яка, на думку міської влади, кількість пивних кіосків, павільйонів врешті-решт є достатньою для нашого міста?

За якими правилами в нашому місті працює житлово-комунальне господарство? По 25 років і більше в багатьох під’їздах житлових будинків Чернігова не було жодних ремонтних робіт.

За якими правилами сьогодні працює міська освіта? Скільки тисяч гривень повинен заплатити молодий учитель за працевлаштування в школу? Скільки загублено середніх освітніх навчальних закладів, які були в свій час найкращими в місті? Скільки директорів середніх шкіл відкрито займаються безкінечними поборами з батьків?

Відкрито будують навіть ті самі кіоски в місті або займаються іншим бізнесом замість того, щоб займатися навчальним процесом. І, що – про це не відомо міській владі? І, що – це сприяє підвищенню довіри до влади?

Яка в місті методика виділення землі? Чи йде на користь міському бюджету таке «ноу-хау», як виділення землі в постійне користування комунальним підприємствам «Чернігівбудінвест», «Дільниця з контролю за благоустроєм», «Паркування та ринок»? Яка переслідується мета: 1) обійти конкурс, тобто не допустити реального інвестора в місто? 2) чи щоб до бюджету міста надходило в десятки разів менше орендних платежів, бо комунальні підприємства мають право на пільгу?

До речі, щодо надходжень від оренди. В усіх газетах розміщена реклама про відкриття нового ринку «Шанхай» на території заводу «Жовтневий молот». Декілька років не укладена угода оренди, а це близько 7 гектарів землі в місті, не менш як 120 тис. грн. на місяць, а це – до 1,5 млн. грн. на рік недонадходжень до бюджету міста. Чи це невідомо міській владі?

Знов щодо виділення землі. Земля таки виділяється. Стабільно, майже кожну сесію приватним підприємствам, бенефіціарії яких знаходиться в цій сесійній залі, відомий опозиціонер і забудовник, у якого немає навіть власної лопати. Виділені у такий спосіб ділянки йому та таким самим забудовникам, як він, роками не забудовуються (ждуть перепродажу), де кошти реальний інвестор заплатить ділкам наближеним до міської влади, а не до бюджету Чернігова.

Як в окремих випадках ведеться будівництво? До мене, як до народного депутата України, наприклад, зверталися люди зі скаргами на створення забудовником смітника з будівельних відходів біля приватних будівель по вул. Толстого. Прибирав це сміття забудовник протягом півтора місяця після зустрічі та особистої його обіцянки жителям у присутності народного депутата України. Чи це поодинокий випадок? Які міські служби і як це контролюють?

Як міська влада реагує на скандальні забудови? А це – тисячі громадян міста, невдоволених рішеннями влади по цих забудовах. А це адреси: вул. 1 Травня, 169, 171, де виділена територія зачіпає територію спільного користування, дитячий майданчик тощо; пр-т. Миру, 17а, найскандальніша, мабуть, адреса в історичній частині міста: до місця будівництва взагалі не можна проїхати вантажному автомобілю, під місцем будівництва знаходиться кладовище, колосальний супротив мешканців прилеглих будинків. Рокосовського, 12, цей будинок тріщить по швах, руйнується фундамент, забудовник протизаконно підключається до будинкових мереж. І таких адрес дуже багато.

До мене надійшла колективна скарга мешканців будинку по вул. Жабинського, 9. Біля будинку постійна калюжа глибиною півметра, зруйноване «фурами» асфальтове покриття, машини постійно сигналять вночі, коли заїжджають на митницю, десятки авто іноді створюють затор і заважають проїзду техніці Водоканалу та громадському транспорту.

Риторичне питання. Яка реакція міста?

Сподіваюся, що кадрове питання, яке буде розглянуте на цій сесії, і яке викликало значний супротив і нерозуміння значної частини депутатів, сприятиме розвитку міста. Стосовно медичної реформи. Я підтримую людей, які схвильовані і не знають, що таке медична реформа, для чого вона робиться.

Тому що ніхто не провів громадських обговорень, ніхто завчасно людей не поінформував, хоча на утримання комунального міського телебачення бюджет міста щороку виділяє близько 1 млн. грн., а на комунальну газету – понад 800 тис. грн. на рік. Функція влади – передбачати ситуацію. Хоча трирівнева медицина – це європейський стандарт, де головну функцію виконують заклади первинної медичної допомоги (це рекомендація ВООЗ).

Люди ж хочуть у Європу, хочуть жити за європейськими стандартами і отримувати якісні медичні послуги європейського рівня. Але ж з людьми треба заздалегідь усе обговорювати. Я пропоную міській владі змінити кардинально світоглядні підходи до розвитку міста – зі споживацьких до консолідуючих, об’єднуючих, стимулюючих.

Я пропоную залучати фахівців, а головне – громаду до обговорення і визначення реальних шляхів розвитку і розбудови міста, об’єднати навколо себе громаду. Не треба недооцінювати людей. Люди набагато мудріші, ніж іноді ми очікуємо, і можуть допомогти багато в чому, навіть у повсякденній роботі, зрозуміти навіть дуже складні і непопулярні рішення влади, якщо влада відповідним чином ставитиметься до людей.

Працюючи і надалі так, як учора й сьогодні, можна остаточно втратити довіру громади і втрати майбутнє нашого рідного Чернігова.

Дякую за увагу.

За матеріалами прес-служби Валадислава Атрошенка