Останнє оновлення: 18:37 п'ятниця, 3 липня
Політика
Ви знаходитесь: Політика / Чернігів / Науковці «намалювали» шляхи розв’язання кризи у країні
Науковці «намалювали»  шляхи розв’язання кризи у країні

Науковці «намалювали» шляхи розв’язання кризи у країні

Матеріали за результатами круглого столу, проведеного науковцями Чернігівщини в дискусійному клубі "Експертна думка", присвяченого розгляду розв’язання кризової ситуації в Україні.

Повідомляє координатор дискусійного клубу "Експертна думка".

 Проект

Резолюція круглого столу, присвяченого розгляду розв’язання кризової ситуації в Україні, Чернігів, 25.02.20014

Преамбула

                З огляду на результати дискусій, що відбулись на засіданні міжнародної кафедри універсального керування університету «Львівський Ставропігіон» (08.02.2014) а також в рамках Міжнародного форуму універсального управління (м. Лодзь, 11.02.2014 – 16.02.2014), що відзначили глибину кризової ситуації в Україні, а також на відсутність як адекватного плану подолання кризи, так і чіткої програми подальшого розвитку країни у суб'єктів суспільного життя, виникла нагальна необхідність обговорити коло питань, розв’язання котрих дозволить запропонувати ефективний спосіб виходу з ситуації.

                Група науковців, що зібралась для обговорення зазначених проблем, не представляють жодної політичної сили і виступають у ролі незалежних експертів.

                Вихідними концептуальними засадами чинної дискусії є визнання пріоритетності еволюційного шляху розвитку країни та мирного способу розв’язання конфліктних ситуацій шляхом суспільного діалогу на основі наукових експертних оцінок, що враховують універсальні механізми розвитку відкритих систем.

1. Стан і причини проблеми.

Суспільний конфлікт, що розгортається в Україні, зумовлений низкою причин макро-економічного та внутрішньо-організаційного характеру. В Україні фактично відсутнє верховенство права, громадське суспільство перебуває у зародковому стані, а реалізовані економічні моделі не відповідають реальним потребам населення й дрібного та середнього бізнесу.

Вказані явища накладаються на загальні тенденції розвитку суспільно-економічних формацій, що проявляються у неефективності економічних моделей, детермінованих домінуванням власників енергоносіїв, великого капіталу та інформаційних ресурсів (передовсім, налаштованих на маніпулювання масовою свідомістю). Такий стан речей, «зав’язаний» на егоцентризмі особистих прагнень і невизнанні необхідності спільного блага, поглиблює нерівномірність розвитку світу, породжує війни, техногенні й екологічні катастрофи.

                Відзначимо, що в Україні конфлікт має не громадянський або етнічний характер, а виявляється протистоянням суспільства, що перебуває в стані становлення громадянської свідомості, та адміністративної системи, що ігнорує права та інтереси людини, орієнтована сама на себе і не здатна ані впоратись з економічними проблемами, ані вести діалог із суспільством (якому вона, в теорії, має слугувати). Як засвідчують події останніх днів, вчорашня опозиція (до якої входить значна кількість осіб, так чи інакше задіяних в роботі системи, що продовжують мислити і діяти в категоріальному полі цієї системи) не готова до реальної перебудови суспільно-економічної моделі. Іншими словами, це глибока багаторівнева криза відносин. Нерівноправність суб’єктів правових відносин, за великим рахунком, подвійні і потрійні стандарти, що фактично виводять стосунки за межі правового поля, вимагають, передовсім, кардинальної перебудови моделі суспільних відносин, першим кроком до якої є повернення до парламентсько-президентської форми правління. З огляду на трагічні події останніх днів та реакцію на них українського суспільства, вважаємо, що зміни є незворотними, а їхня реалізація прискориться. При цьому принциповим є не поверхова зміна персоналій, а докорінна перебудова суспільних відносин.

 Виникає питання, що саме і як робити далі.

                Окремо відзначимо якісно новий рівень суспільної та національної свідомості наших співвітчизників та продемонстровану здатність до самоорганізації й колективних дій. Відповідно, за умови докорінної трансформації системи соціальних, економічних і політичних відносин в Україні подібні зрушення становлять основу для побудови принципово нових типів взаємодії людей, колективів, владних інститутів та суб'єктів економічної діяльності.

2. Методологічні засади побудови стійкої системи суспільних відносин.

1) Відкритість і адаптивність систем (суб’єктів правових, соціальних та економічних відносин), елементи яких враховують інтереси один одного;

2) Врахування універсальних механізмів (устрою, функціонування і взаємодії) відкритих систем;

3) Визнання пріоритетності прав людини;

4) орієнтація на здатність систем (людських колективів) до самоорганізації;

5) врахування етно-культурних та соціально-економічних особливостей всіх регіонів України;

6) орієнтація на багатовекторний характер розвитку систем, що проявляється у децентралізації влади і наданні широких повноважень місцевим громадам;

7) орієнтація на формування переосмислення новітньої національної ідеї (місії) України.

3. Історичні передумови широкого самоврядування в Україні

Вважаємо за доцільне й ефективне враховувати специфіку окремих територій країни, ефективна самоорганізація котрих уявляється можливою з урахуванням історичних традицій родових відносин (усталені архетипові форми поведінки і взаємодії, спілкування, прийняття рішень).

Відновити традицію самоврядування, що існувала в Україні в епоху середньовіччя. У цей період країни Європи послуговувались нормами Магдебурзького права як основи міського самоврядування (Львів – 1287,  Київ – 1430, 1494, Чернігів – з 1623; До кінця XVIII ст. Магдебурзьке право одержали майже всі міста Лівобережної України.)  Такі міста мали  власний орган самоврядування (ратуша). Жителі міст, які мали Магдебурзьке право, були юридично вільними. Магдебурзьке право звільняло місто не лише від судової, а й від адміністративної влади власника, на землі якого це місто знаходилось. Міщани звільнялися від усіх повинностей на користь власника. Із загальнодержавних повинностей головною була військова. Іншими словами, існує традиція децентралізації влади.

4. Стратегія розвитку суспільства

Звернення до моделей громадянського суспільства через низове самоврядування та відповідне законодавче оформлення подібної децентралізованої системи. Зазначений підхід практично узгоджується з широко обговорюваною останнім часом стратегією «теплого океану».

Оскільки прийняття рішень, відповідальність за них, та, власне, самоорганізація, вимагають певних зусиль і змін у світогляді, необхідним є створення мережі громадських центрів, що забезпечать можливість обговорення проблем, експертизи програм розвитку і прийняття рішень, а також громадянської освіти нової якості.

Декларуємо необхідність формування новітньої національної ідеї України як інтегруючого чинника суспільних взаємодій. Така ідея повинна  врахувати інтереси української громади, інтереси та етнонаціональні особливості окремих територій, а також комплекс об’єктивних умов існування країни (гео-кліматичних, зовнішньо-політичних та міжкультурних).

5. Тактика (найближчі кроки для подолання кризи)

1) Запрошуємо наукову громадськість України до проведення подібних круглих столів у містах, широкої дискусії окреслених проблем у різних форматах, а також до загально-національного круглого столу.

2) Обговорити роль історично сформованих фамільних, родових і національних дерев як основи самоврядування.

3) Визнати соціальні, територіальні та виробничі форми самоврядування як засоби впливу на органи влади та обговорити формат їхньої взаємодії.

4) Окреслити й запропонувати для подальшого обговорення способи розв’язання проблеми узгодження інтересів і визнання цінностей територіальних громад.

5) Визначити національну ідею та місію сучасної України з урахуванням загально-європейських трансформацій, а також історично сформованих реалій буття і культури регіонів країни.

6) Розглянути і обговорити способи впровадження апробованої на практиці системи громадської самоорганізації (СиГС) на рівні територіальних громад і в масштабі країни на основі змісту Ст. 5 Конституції України. СиГС включає увесь спектр багаторівневих стосунків в суспільстві: територіальних, виробничих, соціального самоврядування, в т.ч. освітніх, оздоровчих і культурних взаємодій. СиГС передбачає прийняття нової ролі людини - творця краси стосунків за допомогою колективної співпраці; іншими словами - встановлення прямої демократії.

7) Обговорити перспективи змін до законодавства, що забезпечить повернення до парламенсько-президенської моделі управління з подальшою децентралізацією та передачею повноважень на місця (в перспективі - до народовладдя, де владна "вертикаль" є рівно ранговим суб'єктом відносин з суспільством / громадами). Зміни до законодавства, зокрема виборчого, а також законів про референдум, громадські слухання тощо, мають дозволити громадам різного рівня реально представляти свої інтереси в радах. Обговорити і сформулювати принципи представництва громад в координаційних радах та їхньої взаємодії з владою. До роботи цих рад пропонуємо залучати незалежних експертів - відомих громадських діячів, моральних лідерів науковців. Рішення рад приймаються шляхом голосування. Робота координаційних рад модерується їхніми учасниками по черзі. Реалізація конкретних проектів і завдань здійснюється тимчасовими робочими групами.

За результатами круглих столів пропонуємо провести дискусію національного масштабу за участю політично нейтральних науковців як експертів, запропонувати колективну стратегію подолання кризи сторонам, що перебувають у стані конфлікту, виступити експертами-посередниками у процесі подолання кризи.


Регламент круглого столу

Початок - о 14.00. Орієнтована тривалість - 1год. - 1 год. 30 хв.

1. Орг. частина, презентація учасників, окреслення методології - 5-7 хв.

Обговорення:

2.  Стан і причини кризової ситуації в Україні - до 10 хв.

+ причини збирання круглого столу - криза + можливий варіант "заміни персоналій" в політичному вимірі замість реального "перезавантаження системи" - маємо на меті окреслити шляхи реального включення громад до управління країною

3. Історичні передумови самоврядування в Україні - до 10 хв.

4. Презентація моделі самоврядування на всіх рівнях суспільної організації - до 15 хв.

5. Стратегії (окреслення моделей самоорганізації, громадської освіти на базі громадських центрів, започаткування обговорення новітньої національної ідеї України як інтегративного чинника) та тактики впровадження системи громадського самоуправління  - до 20 хв.

6. Додаткові репліки / виступи  - до 5 хв.
7. Обговорення резолюції - до 10 хв.
Виступ - до3 хвилин
Репліка / відповідь - 1 хвилина
закрити

Додати коментар:

SVOBODA LIVE! - YouTube
SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM

Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

SVOBODA.FM на Apple Podcasts

Реклама на сайті SVOBODA.FM

SVOBODA.FM - LIVE!
Фотоновини

  Планета «МедіаЧе» у Всесвіті

SVOBODA.FM

RedTram
Загрузка...
Північний вектор