Як Всевишній карає і лікує тих, хто ходить за дармовим, у 205 окрузі

77-річний Володимир Павлович ходить щодня одержувати дармову «гречку» в Чернігові. Без ніякого паспорта. У нього все написано на обличчі. Худий, сивий, багатьох зубів нема. Вдома – дружина на два роки молодша після інсульту не виходить з хати.

Володимир Павлович одержує півтори тисячі пенсії, як і дружина.

Він уже о 6 ранку займає чергу біля харчового намету на Красному мосту.

 Ті, хто живуть поруч,  займають черги раніше, ще вночі.

Черга  просувається повільно. Зазвичай стояти доводиться  по 8-9 годин.

Перші рази Володимир Павлович стояв тільки 3 години і одержав   зварену вермішель і дві маленькі котлетки поїсти і пакет з пляшкою олії, пачкою вермішелі та банкою консервів. Зараз бажаючих більше.

-Я ходжу щодня, бо мене в цій країні обікрали і я хоч трохи хочу вернуть своє, - розказує Володимир Павлович.

Від пригадує, як місяць тому до нього в квартиру подзвонили двоє  і запропонували  йому і дружині по 400 гривень, щоб він проголосував  за того кандидата, якого скажуть.

Володимир Павлович навіть до кінця не дослухав і послав далеко-далеко тих, хто пропонував і зачинив двері у них перед носом.

Володимир Павлович у Бога не вірить, але знає, що  декому, хто незаслужено, на його думку, приходить брати допомогу, не щастить.

У перші дні роздачі з ним у черзі стояв якийсь чоловік, що приїхав  поїсти дармової їжі. Той прип’яв  велосипед, примкнув замком і стояв у черзі. Думав годинку  постоїть, а вийшло 3 години. Потім ще й поїв. Приходить, а новенького велосипеда – нема.

- Він би ще на машині приїхав за дармовою їжею, - каже Володимир Павлович.

А ще він запам’ятав одну жінку, не скажеш, що бідна, яка стояла перші дні в черзі. На другий  день вона оступилася, впала і зламала ногу. Коли її  забирала швидка, сказала, що у неї складний перелом чи то стегна чи то ще гірше.

Володимир Павлович думав, що понеділок буде останнім днем роздавання. Але почув, що начебто будуть давати до п’ятниці.

Він сказав, що буде  ходити  поки все це не закінчиться. Шкодує, що по одному пакету в одні руки, а дружина  не може прийти, бо не виходить з хати. Просив, щоб донька прийшла, але та каже, що це сором і навідріз відмовилася.

Донька Володимира Павловича каже, що батько  уже майже 2 тижні не п’є спиртного. А раніше було десь попрацює –майстер на всі руки – заробить і нап’ється. А зараз так натомлюється, стоячи в черзі, що приходить дому і спить як убитий.

Але у п’ятницю усе це закінчиться.

Сава КРАВЧИК

Фото автора. Малюнок Георгія Ключника

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити