Посада мера. Раз, два, три… Продано!

Аукціон на посаду Чернігівського міського голови відбувся. Переміг у відкритих і навіть відвертих прилюдних торгах народний депутат Владислав Атрошенко.

Принаймні, представники територіальної виборчої комісії вже кажуть про його перемогу в коментарях пресі. Тільки з поданням результатів на офіційному сайті Центрвиборчкому в останній рік безпрецедентно «туго».

Автор цих рядків не раз був спостерігачем на виборчій дільниці. Рахувати один (!) вид бюлетенів, в якому лише два пункти – це для виборчої комісії не робота, а пшик. Година-друга справ і результати – в центр. Але десь ланцюжок переривається: тягнуть днями й тижнями… Що, «дали» не тільки виборцям, а й рахівникам?

А виборцям дали – ого-го. Обидва фіналісти «аукціону».

І даремно волати пробі. Ось ми бачимо: штаби кандидатів підкуповують десятки тисяч виборців. Та якщо слухати самих кандидатів – вийде, що очі нас обдурили. Бо що вдієш проти цього неподобства в правовому полі? Вже 24-й рік незалежності, закон про вибори змінюють чи не перед кожними виборами, але він аж ніяк не запобігає масовим підкупам. Закон – як стовп: не перескочиш, але обходь хоч справа, хоч зліва. Так і зробили фіналісти виборів мера Чернігова.

Штаб одного кандидата робить мережу буцімто агітаторів, яким за їхню начебто агітацію слід заплатити. Закон не обмежує кількість агітаторів, правильно? Ось і стоять черги за грішми в останню п’ятницю й суботу перед недільним голосуванням, мокнуть під дощем в очікуванні кількох банкнот від кандидата.

Інший кандидат в пориві неймовірного цинізму… ой, тобто турботи про пенсіонерів! – зробив за рецептом Поліграфа Шарікова: «Взять и поделить». Взяв з бюджету міста 20 мільйонів і поділив поміж виборцями-пенсіонерами. Звісно, не просто так взяв, а рішенням депутатів, що з цегляними обличчями натиснули кнопки «за» (про черги пенсіонерів «Чернігівщина» розповіла в №41 від 8 жовтня).

І цей кандидат, програвши вибори, вирішив пожалітися на підкуп (овва!) на особистій прес-конференції. Завітав туди і я. Кажу, мовляв, ось один кандидат взяв гроші «з тумбочки» та й роздав, а інший кандидат взяв не «з тумбочки», а з бюджету, і теж роздав, причому раніше – першим.

Звісно, Олександр Соколов мав що сказати. І казав це, дивлячись мені в очі. Дивиться і каже: програма такої допомоги була давно, а бюджет перевиконаний завдяки реформам децентралізації. Дивився в очі і казав, що то допомога нужденним.

Цей начебто й завуальований злочин став настільки відвертим, що виборці між собою ще й перебирають: хто скільки дає? Що ж, закон законом, але дещо можуть і виборці. Ті самі «пересічні громадяни». Що саме можуть? «Кинути» покупців голосів: гроші взяти, а голос не віддати. Нас-то зазвичай «кидають» нами ж обрані мери й депутати!

Однак… На відміну від наших обранців, система підкупу справно працює. Голосують не всі 100% тих, хто отримав подачку, але ж достатньо, щоб кандидати завзято використовували підкуп. Люди! Що ж це за сумлінність така перед фактично злочинцем?

Відомий говорун Віктор Ющенко навчав у своїх «проповідях»: якщо дають – то беріть, але ж голосуйте, як надумаєте. В наш час, понад 10 років по тому, можна додати: беріть хоч у кожного з кандидатів і… Ніхто ж не дивиться, що ви малюєте на папірці в кабінці. Ніхто не дізнається, де чий бюлетень. Можна хоч розмалювати його фломастерами, якщо вам немає за кого голосувати.

мерство