Поранений у Станиці Луганській боєць отримав нову квартиру. Фото

Колишньому бійцеві батальйону (нині рота) «Чернігів» 37-річному Петру Швидкому мер Чернігова вручив ордер та ключі від трикімнатної квартири в новому будинку.

Про це повідомляє сектор комунікації головного управління Національної поліції в Чернігівській області.

Відтепер у сім’ї правоохоронця нарешті буде власне житло – трикімнатна квартира площею 94,1 «квадрати». Квартира на першому поверсі, а з «нульового» на перший є ліфт.

«Це наше перше власне житло, – хвилюючись, відкриває двері квартири Петро Швидкий. – Зараз живемо у тещі. Старший син вчиться в ліцеї залізничного транспорту, оселився в гуртожитку».

Поруч з чоловіком 34-річна Оксана. Позаду батьків топчуться сини, 15-річний Ігор та 5-річний Кирило.

У квартирі котел і лічильник, тож зайвого платити не доведеться. Житло для бійця обійшлося в 1 мільйон 134 тисячі гривень. Новосели збираються остаточно переїжджати до весни, адже потрібні ще меблі.

…Як тільки почалася війна на Донбасі, Петро Швидкий записався в батальйон «Чернігів».

– Я його відмовляла. Не послухав, – згадує дружина.

– Адже спочатку батальйон формувався не для того, щоб їхати на Схід, він повинен був охороняти наш кордон, – уточнює Петро. – Щоб не пустити ворога до Чернігова. Я на українсько-російському кордоні прослужив дев'ять років, відмінно знаю практично кожен її метр. Маю звання прапорщика. Якби я не пішов в батальйон, забрали б якогось 18-річного хлопця.

Швидкий спочатку йшов захищати кордон, але в зону АТО їхати не відмовився. Хоча тоді, перед першою поїздкою, це зробили 21 чоловік. Послалися на відсутність бронежилетів, погану форму.

У бою Петро отримав важке вогнепальне кульове поранення хребта і спинного мозку із значним порушенням опорно-рухової функції.

– Поранення у мене було два, - розповідає далі боєць. - Зараз про них згадувати важко. В кінці 2014 року отримав перше у Станиці Луганській (Луганська область), осколкове. Була черепно-мозкова травма. Реабілітація в Сєвєродонецьку. Потім повернувся в Станицю Луганську.

– Після поранення була можливість залишитися вдома, не їхати в АТО?

– Була, - тихо каже дружина Оксана.

– Я і так пропустив одну ротацію, – відмахується Петро. 8 березня я ще побув удома, привітав дружину з святом, 10 березня вже був у Станиці Луганській, а 13-го отримав поранення. Це була моя четверта ротація.
Сьогодні я отримав ордер, а два роки тому в листопаді 2014-го загинуло троє наших (Віктор Запека, Олександр Найдьон, Андрій Іщенко) з «Чернігова». Тоді ж отримав поранення нині покійний Роман Лось. На тому ж посту, де автоматною чергою «прошили» мене.
Спочатку я лежав пластом. Тепер вже ходжу, через рік, сподіваюся, буду взагалі ступати сам, без опори, – не втрачає оптимізму боєць.