Отець Євген (Орда): «Суворих бійців розчулили дитячі малюнки»

Підтримка тих, хто захищає свободу і незалежність Батьківщини, є шляхетним обов’язком всіх справжніх патріотів.

Гарною нагодою долучити свою частку душі до цієї справи став перший чернігівський «FestЯрмарок «Salo-2017», який провели 18 лютого на території відкритого громадського простору «Publiс Space «RemZavod».

Тоді на заклик зібрати допомогу бійцям АТО відгукнулося чимало небайдужих – фермерів, дрібних підприємців, робітників та службовців. Жертвували гроші, продукти, речі.

Символічно, що на «передову» їх відправили саме 20 лютого, в День Героїв Небесної Сотні. Про те, як доставляли гуманітарний вантаж, нам розповів капелан та волонтер, священик Катерининської церкви Чернігова, о. Євген (Орда).

– Куди і хто їздив разом з вами?

– Метою поїздки було доправити зібрану чернігівцями допомогу бійцям добровольчих батальйонів, які відбивають атаки окупантів поблизу Авдіївки.

Вирушили учотирьох – я і ще двоє представників Центру підтримки добровольців при Катерининській церкві, а також керівник агенції регіонального розвитку «Вектор». Як для нас, так і для нього, це було не вперше. Вдячні за те, що допоміг з транспортом, адже подорож видалася нелегкою. Через відлигу, розбиті дороги та вихід з ладу авто вона тривала більш ніж 30 годин.

– Чи все довезли?

– Так. Про це турбувалися найбільше, знаючи, скільки добра розкрадають мародери. Проте, нам пощастило. До «бази» добровольчого батальйону ми доправили все. Основну частину вантажу складали 2 пуди сала та інші продукти (усього - 800 кілограмів), зібрані під час ярмарку. До речі, за сало дякували найбільше, адже на «передовій» його цінують, бо додає сил і навіть захищає від застуди.

Також привезли бійцям предмети особистої гігієни, зимовий одяг. Вони мали потребу у светрах, шкарпетках, білизні, «кошках» (знаряддя для розмінування), туалетному папері, сокирах та пилках. Не зайвим для хлопців будуть і «тушонка», сухофрукти.

Традиційно ми привезли їм близько сотні пляшок питної води, оскільки тамтешня до вживання непридатна. Розвідникам у пригоді стануть сухарі.

Як завжди, потішили і мінометників – монетами по 5 копійок. Звісно, ж не для розрахунку за товар. Ці гроші закладають до запобіжників мінометів, аби міни летіли на більшу відстань. Пригадую, коли готувалися до мандрівки, один чоловік приніс нам повну банку монет. Сказав, що в ній їх аж на 500 гривень. Скільки ж було усього навіть не підраховували.

Гроші ж, зібрані волонтерами під час ярмарку, ми витратили на дизельне пальне, сірники та запальнички. Від сільської ради Халявина привезли багато «другого хліба» усіх українців, тобто картоплі. А ще буряків, моркви, курячого м’яса, консервів з овочів. Днями плануємо додатково відвезти продукти воякам до Мар’їнки.

– Що з привезеного найбільше вразило добровольців?

– Дуже зраділи листам від школярів, яких ми доставили кілька упаковок. Приємним доповненням до них були національні прапори. Вони є неодмінним атрибутом наших блок-постів, окопів та бліндажів.

Надзвичайно дякували за малюнки, які передали діти. Суворих бійців розчулили до сліз картинки мирного життя, рідної домівки. Казали, що для їхнього серця – це немов подих Батьківщини. Хлопці розписалися на прапорах, один з яких ми привезли до чернігівської школи, інший – до Халявинської сільської ради.

Маю наголосити, що наразі кожен десятий з наших захисників походить з Чернігівщини. Це найбільший показник, порівняно з іншими областями. Більша половина комбатів народилася або пов’язана з нашим краєм. Чимало земляків служать у розвідці, штурмових групах. Для телебачення ми відзняли про них невеличкий фільм.

Розмову вів Станіслав КЛОПОТ