Суд відмовив держінспектору в задоволенні позову проти видання «SVOBODA.FM»

Рішення Новозаводського суду від 21 грудня – відмовити чиновниці (державному інспектору) в задоволенні позову про захист честі і гідності до видання «SVOBODA.FM» і підприємця Антона Полякова.

Мова про публікацію «А ми до вас з фейковою перевірочкою!» від 6 вересня 2018 р.

Справа медіа – приділяти прискіпливу увагу державним людям. Наприклад, держінспекторам, які у той чи інший спосіб можуть створити сприятливі чи несприятливі умови для розвитку малого бізнесу. За умов фактичної війни і тотального збідніння усіх верств населення.

Держінспектор безвідносно свого прізвища має таке ж право на коментар в медіа, як і малий бізнес, який він перевіряє.

Але як назвати історію, коли держінспектор не користається правом відповіді і одразу тягне до суду медіа за опублікований коментар представника малого бізнесу? За нібито образу "честі і гідності" прізвища інспектора.

Бува чогось не плутає держінспектор? Який у тяжкий для країни час отримує непогану зарплатню і має розкіш, час і натхнення замість зустрічного коментаря займатися судами? У той час, коли незалежне медіа існує за свої, часто робить справу за державу і "за того парня", має обмежений ресурс по усіх пунктах: по коштах, по людях, і головне (!) по часу!

Поважаючи право інших громадян звертатися до суду, все-таки губимося у здогадах, а що це було у нашому випадку? І чи про "захист честі" насправді йдеться, якщо держінспектор відмовляється від права на відповідь, якщо демонструє непублічність, якщо відмовляється від обговорення ситуації на ефірі «Суспільного»?

Чи не оплачують платники податків (опосередковано чи напряму) своїми кровними тиск на ЗМІ і бізнес?

Хто компенсуватиме медіа безсенсову втрату часу, адже у позові до SVOBODA.FM і підприємця Антона Полякова суд першої інстанції (Новозаводський районний у м. Чернігові) логічно відмовив держінспектору у повному обсязі:

* * *