Хто в місті господар – я чи псина?

Як відомо, спасіння утопаючих – справа рук самих утопаючих. Тож і тим жителям Прилук рятуватися доводиться самотужки.

Вони частенько стають жертвами нападу бездомних собак, що вільно розгулюють вулицями міста - від центра й до самих околиць.

Але ж як захищатися від голодних і злих тварин, котрі, почуваючись повноправними господарями міста, наводять на перехожих жах?

Більше того, нерідко справа йде ще далі: зустрічі з місцевими песиками для прилучан закінчуються прийомом у лікаря.

Раніше проблема бездомних собак у Прилуках (як і у державі загалом) вирішувалася просто: тварин відловлювали та вводили їм відповідний транквілізатор. Тепер же використання лікарського препарату заборонено державною санепідемстанцією. Аналога йому поки що немає.

Натомість усіх бездомних бродячих тварин рекомендується «поселяти» у притулках (якщо такі існують) або стерилізувати.

Та кому нині ця розкіш по кишені і як бути далі?

До 2009 року у Прилуках проблема з нейтралізацією бездомних собак так гостро не стояла. Відповідно до договору, укладеного між міською радою та КП «Комунальні послуги», це підприємство позбавляло прилучан подібної головної болі.

Нині ж такої угоди немає, тож і проблемою ніхто не займається. У владних кабінетах далі пустопорожніх слів справа не йде.

Це й не дивно: більшість градоначальників пересувається містом на автомобілях. То ж звідки їм знати, що у Прилуках собаки кусають людей, наганяють страх на дітей і дорослих, завдають городянам моральних травм?

Ілюстрація: Сергій СТУК