Менщина: Нащадки можуть отримати отруєну землю

Сказати, що програма поліпшення екологічного стану Менського району (Чернігівська обл.) на 2006-2015 роки виконується задовільно чи не задовільно – не сказати нічого.

На мою думку, тільки під час підготовки питання до розгляду на сесії районної ради ми згадали про цю програму. З часу її ухвалення дещо зроблено, але це можна назвати мізером у порівнянні з запланованим.

До пустелі?

Родючість ґрунтів у районі за останні п’ять років знизилася на 0,12%. Не важко розрахувати теоретично: якщо такі темпи падіння родючості будуть наступні 50 років, то наші онуки отримають землю, яка даватиме наполовину менші врожаї.

Такою є ситуація в цілому по Україні. Землекористувач, а це сьогодні орендар, не несе ніякої юридичної відповідальності за збереження родючості перед власником землі. Необхідно ініціювати звернення до Верховної Ради України про прийняття закону, який би зобов’язував землекористувачів відновлювати родючість ґрунтів. Районна рада доручила відповідним службам райдержадміністрації підготувати текст звернення і на наступній сесії його мають ухвалити депутати.

На початку травня разом із головним державним санітарним лікарем району Володимиром Захарченком, першим заступником голови РДА Валерієм Щукіним та головою правління ск «Авангард» Володимиром Прищепою ми відібрали на аналіз проби стоків очисних споруд філії «Менський сир» ППКФ «Прометей».

Вони підтвердять – без протигазів дихати там було важко. Як сказав Володимир Захарченко, результати аналізів, проведених санепідемстанцією, свідчать, що стічні води за органолептичними показниками та хімічним складом після очищення набагато гірші, аніж до очистки.

Крім того, пробу стічних вод я передав на аналіз до одного з районів області. Мушу сказати, що окремі показники у два-три рази перевищують результати, отримані нашою санепідемстанцією.

За згаданою районною програмою філія «Менський сир» на реконструкцію очисних споруд за три останні роки мала витрати 450 тисяч гривень. Фактично витрачено втричі менше.

У Макошине за державний кошт відновлено роботу очисних споруд. Але зараз через борги за електроенергію вони використовуються лише як поля фільтрації. То чому селищна рада своєчасно не переглядає тарифи по переробці стоків, які б дозволяли компенсувати і витрати електроенергії?

Очисні ТОВ «МПК «Придеснянський» (м’ясокомбінат) використовуються аналогічно. Шкідливі речовини через ґрунт потрапляють у водоносні горизонти. Відповідальності за це ніхто не несе – ні служби екологічної безпеки, ні прокуратура, які б мали спитати: чому надаються неякісні послуги населенню і організаціям при очищенні стічних вод, хоча гроші за цей вид робіт надходять регулярно?

Районна рада звернулася до державної екологічної інспек-ції в Чернігівській області та до обласного осередку Партії Зелених з проханням провести незалежну експертизу очисних споруд, розташованих на території району.

Тверді побутові відходи знищують довкілля. А ми тим часом чекаємо, коли виростуть бур’яни і рідні звалища на певний час зникнуть з поля зору. Тішимо себе, що колись хтось побудує сміттєпереробні заводи в кожному районі.

Довелося бачити 18 років тому, тоді ще в Західній Німеччині, облаштовані сміттєзвалища в селищі, що налічувало 10 тисяч жителів. На малоцінних землях вибирають ґрунт на відсипку доріг чи чогось іншого, в котлован трамбують сміття, зверху метровим шаром засипають ґрунт і садять ліс. Що нам заважає так робити в Мені, Куковичах, Березні та в будь-якому селі?

Необхідно терміново віднайти кошти на перезатарювання невикористаних пестицидів, щоб завтра не було пізно. У районі є майже 50 тонн непридатних до використання отрутохімікатів. Зараз вони зберігаються на території колишньої «Сільгоспхімії», в приміщенні, що належить приватному підприємцю. Наразі дах будівлі розкритий, відповідальності за збереження пестицидів ніхто не несе.

Сподіваюсь, що рішення, ухвалені депутатами районної ради, дозволять вирішити найгостріші екологічні проблеми.