Узаконення проституції: «за» чи «проти»?

Нашумілий законопроект, що стосується легалізації проституції в Україні, зареєстрований сімнадцятого вересня цього року. Подав його депутат ВР із партії «Самопоміч» Андрій Немировський. Він пропонує узаконити діяльність секс-закладів в Україні та надати повіям соціальні гарантії.

 Цікаво, як відреагує суспільство у випадку проходження законопроекту до Верховної Ради? А якщо народні обранці його ухвалять? Про феномен української проституції в умовах подвійної моралі, аргументи «за» та «проти» задекларованого законопроекту – у розмові з ніжинцями.

Олег, 26 років, юрист:

- На мою думку, якщо держава визнає проституцію, то вона тим самим розписується у власній неповноцінності. Нині є інший шлях. Він важчий, але перспективніший, гуманніший, економічно обґрунтований. Це створення нових робочих місць й умов для того, аби молодь не йшла хибним шляхом, а опановувала  нормальну професію, роботу, якою можна пишатися і яка справді потрібна людям.

Максим, 32 роки, будівельник:

-         Якщо це явище існувало завжди і не зникне ніколи, то чому б його й справді не узаконити? Мене завжди дивувало, коли жінок держава карала за заняття проституцією, а частіше всі робили вигляд, ніби цього явища взагалі не існує. Зрештою, кожна жінка має право вирішувати, що їй робити із власним тілом. Чому впарювати пенсіонеркам із копійчаними пенсіями продукти  за теперішніми цінами – нормально, а якщо жінка торгує власним тілом, то вона вчиняє злочин? Про моральний аспект я не згадую, але ж проститутки будуть доти, доки є клієнти.

-         Наповнення державних кишень за допомогою легалізації проституції – це не більше, ніж міф. Держава не зможе повністю контролювати жриць кохання і одержувати від цього великі доходи. Це не так. Як і в будь-якому бізнесі, у такій підприємницькій сфері, як проституція, певніше за все, вигадають схеми, що дадуть змогу пустити основний грошовий потік поза державною кишенею.

-         Я категорично проти легалізації проституції в нашій країні. Копіювати те, що є на Заході, однобоко захоплюватися їхньою культурою - неправильно. Наша культура має глибше гуманістичне коріння, треба пишатися своїми традиціями й розвивати їх. Українцям ніколи не були притаманні такі пороки, як прославляння проституції, приниження жінки. Ми далекі від портового Амстердаму, де це ремесло має багатовікову передісторію.

-         Є попит на проституцію - є пропозиція. Проституція лише індикатор того, що моральні цінності суспільства знаходиться нижче плінтуса. Легалізація проституції для України неприпустима - як мінімум з огляду на етнічні особливості нашого народу.