Село Данине стало… Даниною. ФотоФакт

У Ніжинському районі на Чернігівщині одне село перейменували так, що… майже й не перейменували.

Відтепер село Данине слід називати Данина. Наголос – на останньому складі. Тобто назва означає данину – чи то податок, чи вияв пошани (згідно зі словником).

Як пояснила Svoboda.FM сільський голова Ганна Оксенич, це перейменування зовсім не пов’язане з декомунізацією. Така зміна назви – данина нинішньому «тренду» повернення старих, історичних назв.

«Сюди звозили дань», – сказала Ганна Оксенич.

Також вона послалася на думку доктора філологічних наук Тимошик Миколу Степановича щодо русифікації й перекручування початкової назви. Адже назва Данина звучало у варіанті російською як «Данино», а досі у варіанті українською відоме було як «Данине».

 

ДАНИНА, и, жін.

1. Найдавніша форма оподаткування населення, яка в різних історичних умовах виступала у вигляді непрямого державного податку, військової контрибуції або феодальної ренти.
...міста Малої Азії сплачували стародавньому Риму щорічну грошову данину (Карл Маркс, Капітал, т. I, кн. I, 1952, 164);
З усієї сили треба пнутися смердові, щоб боярам данину натурою сплатити та ще й свою сім'ю прогодувати (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 16);
* Образно. До нього поспішає білокрилий гусак. Розбійник, який взимку майже завжди стовбичить біля воріт, нахабно вимагаючи данину в гостей Плачинди (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 109).

2. перен. Належна частка, доля, пайка.
Був ще двічі поранений, – віддав свою данину всесвітній бійні Андрій-столяр (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 23);
– Ви юшку будете їсти? – Коли приймеш мою данину, – вийняв з кишені щуку і простягнув Зосі (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 659);
* У порівняннях. Жадає [о. Телесницький], щоб бідний хлопець приймав їх [удари] мовчки, без крику, як належну данину (Іван Франко, IV, 1950, 239).

3. чому, перен. Вияв уваги, пошани і т. ін. до кого-, чого-небудь.
Колектив українських радянських поетів і прозаїків, що працював над перекладами вибраних творів Лєрмонтова, виконав велику і почесну роботу..., це – посильна данина пам'яті того, хто томився в мурах миколаївської казарми (Максим Рильський, III, 1956, 208);
Хвилинна мовчанка – тільки данина важливості схваленого рішення (Натан Рибак, Помилка.., 1940, 272); 
// Неминуча або мимовільна поступка перед чим-небудь.
Черемшина переклав кілька творів.. модерністів. Це було даниною тому літературному оточенню, в якому перебував молодий письменник (Історія української літератури, I, 1954, 691);
– Розмови про «власні погляди». – лише данина часу (Петро Колесник, Терен.., 1959, 100).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 210.