На Маковія у 1937-му підірвано собор Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві

14 серпня 1937-го радянська влада вчинила черговий злочин проти людства, потужним вибухом зруйнувавши унікальну історичну пам’ятку – собор Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві, збудований у 1108-1113 рр. князем Святополком Ізяславичем.

Монастир було закрито ще в 1922-му. Руйнування його споруд (Золотоверхого собору, дзвіниці, монастирських будівель) розпочалося в 1934-му.

Це робилося після повернення столиці України в Київ – задля розчистки місця під амбітний урядовий центр (дві гігантські споруди з колонами та 34-метровий пам’ятник Леніну посередині).

Археолог і мистецтвознавець Микола Макаренко (1877-1938) – єдиний з українських вчених, хто відмовився підписати акт знесення Михайлівського Золотоверхого монастиря – невдовзі був репресований саме за свою принциповість.

Відтак на основі організованого владою «дослідження» отримали висновок, що собор збудований переважно у барокові часи, а не в ХІІ ст., а тому пам’ятка культури світового значення «не становить ні історичної, ні культурної, а ні архітектурної цінності».

Злочин вчинено на велике православне свято – Медовий Спас або Маковія.

Рішення приймалося на рівні ЦК КП(б)У, а більшість функціонерів, що вчинили цей злочин – П. Постишев, В. Балицький, В. Затонський, – незабаром були замордовані своїми ж кремлівськими господарями.

Потворний урядовий центр так і не збудували. Через незадовільний вигляд єдиної зведеної споруди (будівля нинішнього Міністерства закордонних справ) будівництво зупинили.

Собор відновлено до 2000-річчя Різдва Христового в барокових формах ХVІІІ ст. А під час подій Євромайдану 2013-2014 рр. у Михайлівському соборі знайшли притулок активісти Майдану і було влаштовано польовий шпиталь.

Сергій ГОРОБЕЦЬ, Український інститут національної пам’яті