Рожевий ранок і сум Тараса на Валу
Ранок – це завжди неповторне і прекрасне народження дня. Чернігів оживає. Вселенський художник змітає кистю темні кольори і малює світліші акварелі.
Рожевий колір нагадує про війну. Вона гримить на північному кордоні Чернігівщини. На сході і півдні України. На Алеї Героїв - наші захисники. Вони , як і ми, любили життя. А Україну – понад усе!
Ранок уже перемагає. Чернігівці працюють.
Тільки вічно молодий Тарас сумує на чернігівському Валу. Наче знов повторює:
«…Та не однаково мені,
Як Україну злії люди
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Ох, не однаково мені».
…Сонце уже зачепилося за горизонт. Пробиває хмари і посилає світло. Ожива димарями Лісковиця.
Як ми любимо приємні сюрпризи!
Владислав САВЕНОК
15:04 | 27.10.2023 р.
| Версия для печати Отправить по e-mail Обсудить на форуме |
| Просмотров : 5365 |
Фотоновости
Добавить комментарий: