Батько та син загинули в одному бою: на Чернігівщині попрощалися із захисниками

Вони віддали життя за вільне та незалежне майбутнє українського народу – на Чернігівщині попрощалися з трьома земляками, які загинули в мужньому бою проти російських окупаційних військ.

Про це повідомляють у Чернігівському обласному ТЦК та СП.

Солдат Олександр Костюк народився 12 червня 1981 року в Чернігові.

Тут закінчив місцеву ЗОШ №31, а після неї навчався в Дегтярівському професійно-технічному училищі, за життя працював водієм на станції технічного обслуговування.

11 травня 2002 року в Олександра народився син Дмитро.

Навчався Дмитро Костюк у Чернігівській ЗОШ №21, після неї – у транспортній Академії. Протягом 2020–2021 рр. парубок проходив строкову військову службу, після чого планував відкрити власний бізнес із ремонту мобільних телефонів і комп’ютерної техніки.

Після початку повномасштабної війни Олександр і Дмитро без вагань долучилися до складу Сил ТрО Сіверщини. Спочатку у складі одного з підрозділів військової частини А7333 (167-й батальйон територіальної оборони) несли службу в районі Масанів, а потім біля Киїнки.

Після відступу ворога з Чернігівщини пройшли курси бойової підготовки та стали інструкторами, адже прагнули докласти всіх зусиль і поділитися набутим досвідом з побратимами, які сьогодні згадують Олександра і Дмитра завжди усміхненими й оптимістичними, такими, які в усьому були прикладом для своїх товаришів, користувалися повагою і авторитетом.

20 березня 2023 року батько і син виконували бойове завдання поблизу Білогорівки, що на Луганщині: з самого ранку противник обстрілював позиції та намагався штурмом заволодіти ними.

Попри значну чисельну перевагу ворога, вони билися до останнього… Зрештою позицію було відбито, ворог був частково знищений і змушений відступити, але самі Костюки в тому бою через інтенсивний артилерійський обстріл ворога загинули. Вже розуміючи, що живими вони, скоріш за все, не вийдуть, проявили мужність та характер і залишилися обороняти позицію до кінця.

Попрощалися з Олександром і Дмитром у Катерининській церкві, поховавши їх обох на кладовищі «Яцево».

Солдат Богдан Скакунов народився 28 вересня 1997 року в селі Халимонове на Ніжинщині.

Тут ріс і навчався, закінчивши місцеву школу, а після неї розпочав проходження строкової військової служби.

Після її завершення підписав контракт і долучився до складу 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, а у 2021 році ненадовго повернувся до цивільного життя.

У квітні після початку повномасштабної війни Богдан знову став до лав ЗС України. Службу проходив в одному з підрозділів військової частини А2573 (3-тя окрема танкова Залізна бригада) на посаді санітара медичного пункту та разом з побратимами віддано боронив Батьківщину від ворожих окупаційних військ, але 21 березня 2023 року під час виконання бойового завдання біля одного з населених пунктів Харківщини Скакунов Богдан загинув.

Попрощалися з воїном на його малій батьківщині, поховавши на місцевому кладовищі.