Чи "проковтне" Франція чергове зухвальство путіна

З початку повномасштабної війни в Україні президент Франції Еммануель Макрон намагався зберегти обличчя кремлівському диктатору, уникаючи гострих реакцій на його загарбницьку політику. Невиправдану лояльність до агресора політик пояснював бажанням згладити ситуацію і якомога швидше "принести мир" в Україну.

Одна з найрізкіших заяв французького лідера щодо рф 2022 року була зроблена саме під час візиту до Африки. Тоді він назвав росію "однією з останніх імперських колоніальних потуг" і висловлював стурбованість тим, що кремль використовує слабкість африканських демократій і співпрацює з воєнним режимами, активно задіюючи дезінформацію для виправдання наслідків війни для світової економіки.

На прохання прокоментувати закиди про зловживання Франції свїми економічними й політичними зв’язками у колишніх колоніях, Макрон відповів: "Таке сприйняття підживлюється іншими і є політичним проектом. Я не дурень: багато впливових діячів, які іноді висловлюються у ваших програмах, отримують гроші від росіян. Ми знаємо, хто вони. Низка гравців, які хочуть збільшити свій вплив у Африці, робить це, аби завдати шкоди Франції, її мові, аби посіяти сумніви та передусім задовольнити певні власні інтереси", — заявив він.

Крім того, президент Франції назвав події в Центральноафриканській Республіці "хижацьким проектом", який з допомогою військової хунти втілює росія, відсунувши Францію убік, пише Reuters.

Попри загострення риторики Еммануеля Макрона, розраховувати на жорстку реакцію Франції через визнання путіним зв'язків з ПВК "Вагнер" не варто, вважає політичний експерт Олег Лісний. Аналітик зазначає: в Європі добре пам'ятають, як чотири роки тому глава кремля відхрещувався від пригожинських найманців, називаючи їх членами приватної компанії, тому сьогоднішні заяви путіна про державне утримання ПВК не могли залишитись без уваги в Парижі.

Фото: Олег Лісний

"Фактично вагнерівці за колосальні суми з державного бюджету рф вирішували питання стосовно Франції в Африці. Логічною реакцією Парижа було б, як мінімум, викликати посла і висловити ноту протесту росії, адже така поведінка, м'яко кажучи, є не дружньою. Ця ситуація могла б стати моментом істини і можливістю для Макрона чітко окреслити свою позицію. Проте, згадуючи реакцію (а точніше її відсутність) Європи на прильоти ракет у Польщу, підрив Каховської ГЕС та інше свавілля росії, ймовірніше за все, цей інцидент також буде розглянуто Парижем крізь пальці за принципом "хто старе згадає…", – каже експерт в коментарі "Телеграфу".

Олег Лісний впевнений: остаточно викорінити віковий французький пієтет до росії зможе лише перетин путіним останніх "червоних ліній" цивілізованого Заходу, зокрема — застосування тактичної ядерної зброї. Наважившись на цей крок, кремль цілком ймовірно відштовхне від себе не лише миролюбивого Макрона, а й більш прагматичних партнерів – Китай та Індію.

"Як на мене, такий сценарій — питання часу. Проблема у тому, що це стане надто великою ціною для "прозріння". Набагато логічніше було б діяти превентивно, даючи чітку та жорстку оцінку всім діям диктатора та держави-агресора загалом, а не чекати глобальної катастрофи, щоб назвати речі своїми іменами", — зазначає політолог.