Мітинг перед самітом НАТО у Вільнюсі: "Гаага чекає на Кремль, Європа чекає на Україну"

У Вільнюсі на Кафедральній площі відбувся мітинг "Членство України в НАТО - без будь-яких застережень", у якому взяли участь високопосадовці Литви, а дистанційно до мітингу приєдналися українські політики.

У мітингу на Кафедральній площі взяли участь спікерка Сейму Вікторія Чміліте-Нільсен, посол України Петро Бешта, голова представництва Європейської Комісії в Литві Марюс Ващега.

Мітинги на Кафедральній площі відбуваються від початку війни. Організатор мітингів - педагог, письменник і журналіст Аркадій Винокур.

Відкриваючи захід, він розкритикував усіх, хто "боїться своєї тіні, боїться надати Україні повністю всю зброю, оглядається.

"Не треба боятися своєї тіні, ти маєш вийти з тіні, ти маєш нічого не боятися і надати Україні всю зброю, якої вона потребує. Час монстра Путіна вичерпується, тому навіть час на боці правди. Сьогодні менші перемагають більших, тому що і справедливість на боці правди. Радість розділять ті, хто боровся. А сором ті, хто лише спостерігав, бо і совість так само на боці правди. Слава Україні!", - заявив Аркадій Винокур.

На мітингу виступила спікерка Сейму Вікторія Чміліте-Нільсен:

"Що ж можна сказати, коли ти бачиш перед собою жахливу брутальну агресію? Ми запросили всіх до мобілізації. Литва разом з переважною більшістю всіх цивілізованих країн світу на державному рівні беззастережно підтримала Україну та її народ. Після цього долучилися і неурядові організації. Вони зіграли унікальну роль щодо згуртованості і підтримки людей ресурсами. І таку допомогу було неможливо переоцінити, і вона триває до сих пір на п'ятисотий день агресії. Так само це приватні ініціативи. Люди підтримують своїми коштами грошима, так само надаючи якісь речі, або просто підтримують добрим теплим словом. І ці всі зусилля якраз і допомагають Україні, допомагають вистояти в її боротьбі", - зауважила спікерка Сейму.

Але, на її думку, настає час, коли стає зрозуміло, що однієї надії вже недостатньо. Нам потрібні і сильні гарантії, і чіткі зобов'язання. Нам потрібно інші слова, інші рівні дій. Світ змінився, попередні правила і процедури також повинні бути зміненими.

"Україна вже є невід'ємною частиною євроатлантичної безпеки. Без перемоги України, яка де факто вже є частиною євроатлантичної структури, неможливо стійка і тривала безпека в Європі. Заснована на міжнародному праві, демократії та ліберальних цінностях. Це необхідно визнати зараз як факт. Як тільки це буде визначено, ми повинні перейти до того, що це вже не є суто національною справою", - додала спікерка Сейму.

"Литва не може гарантувати, що Україна зараз отримує офіційне формальне запрошення стати членом Альянсу. Але ми можемо гарантувати, що зробимо все можливе, щоб Україні не довелося на це довго чекати. І я хочу ще раз подякувати всім українцям, які поклали своє життя життя за свободу, за нашу і вашу свободу. Слава Україні!", - резюмувала голова парламенту Литви.

До учасників мітингу дистанційно приєднаються голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук:

"Дякуємо за вашу любов до України. Щодня ми в Україні відчуваємо вашу підтримку - Президента, Сейму, Уряду, громадянського суспільства та простих людей Литви. Ви тепло прийняли і дали притулок тисячам наших громадян. Вони відчувають себе в Литві бажаними гостями, а не біженцями. Ми вдячні за ваші унікальні кампанії зі збору коштів - рекордні суми, рекордний час. Це унікальний приклад лідерства, історичний приклад підтримки", - подякував присутнім голова Верховної Ради України від імені народу і держави.

Він зауважив, що Литва - це та країна, яка мобілізувала всі наявні та можливі ресурси. І це часто виходить за рамки дозволеного.

"Ви є прикладом солідарності. Литовці належать до тих народів, які добре розуміють, що без перемоги над російським агресором не буде вільного і демократичного майбутнього, якого ми всі прагнемо. Не буде майбутнього для України, не буде майбутнього для Литви і не буде майбутнього для об'єднаної Європи. І, нарешті, весь вільний світ буде безсилим проти свавілля сучасних диктатур", - зазначив Руслан Стефанчук.

Він нагадав, що за тиждень у Вільнюсі відбудеться саміт НАТО. Цей саміт стане вирішальною можливістю вжити принципових і відповідальних заходів. Кроків, які визначать безпекову ситуацію в Європі і наше майбутнє.

"Саміт покаже, наскільки НАТО засвоїла уроки минулого. Наскільки Альянс готовий діяти рішуче і позбутися страхів, які тривалий час підживлював російський режим. Саміт покаже, наскільки члени Альянсу готові до якісних змін вже сьогодні. Змін, які унеможливлять майбутні загрози для трансатлантичної спільноти. Україна вже відіграє важливу роль у європейській безпеці та захисті цінностей і принципів, які підтримують члени Альянсу. Ми стримуємо і перемагаємо спільного ворога. Український досвід є унікальним. Він був здобутий протягом майже 10 років жахливої війни найвищою ціною. Трансатлантичній спільноті потрібна Україна, її досвід, її відданість демократії та воля до перемоги", - додав Стефанчук.

Він наголосив, що членство України в Альянсі відповідає інтересам самого Альянсу і висловив переконання, що лідери всіх країн-членів НАТО розуміють це.

"Я вірю, що за тиждень історичні рішення нарешті будуть прийняті. Литовський Сейм став першим Європейським парламентом, який голосно і відкрито заявив, що Україна має бути запрошена до Альянсу. Я вдячний за цю позицію і за ваше лідерство. Незабаром до Вільнюса з лінії фронту в Бахмуті прибуде бойовий прапор, продірявлений кулями. 11 липня прапор буде урочисто піднято на площі Лукішкес. Як символ солідарності Литви, як символ вашої підтримки членства України в НАТО. Я переконаний, що після нашої спільної перемоги український прапор, підстрелений, але не переможений, стане 33-м прапором у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі", - сказав голова українського парламенту і привітав весь народ Литви з прийдешнім святом - Днем Державності.

"Ви багато разів захищали і відновлювали її. Сьогодні ви допомагаєте нам захищати нашу державність - державність України - як свою власну. Я дякую Литві і литовцям за їхнє лідерство, рішучість і великі серця. Саме тому литовці є нашими братами і сестрами. Це зразкове партнерство, яке має стати основою нової післявоєнної Європи, всієї трансатлантичної спільноти. Ми ніколи не забудемо про це в Україні", - резюмував Стефанчук.

Далі слово взяв радник глави адміністрації президента країни Володимира Зеленського Михайло Подоляк:

"Ми з вами прекрасно розуміли, що таке Росія. Ми знаємо ціну, яку ми платимо. Росія очевидна для нас з вами. Це відкрита книга. Для нас так само очевидно, що Росія буде йти до кінця. До кінця буде вбивати людей, які щиро прагнуть свободи. Ви 62 понеділка збираєтеся на цій площі для того, щоб засвідчити світу, що Україна не одна, і Україна втримає свободу, і Європа буде вільна. Це дуже, дуже важливо для нас. І я завжди був закоханий у країни Балтії. Практично відразу, коли розпався Радянський Союз, було зрозуміло, хто є хто. І сьогодні просто це все дуже важливо - підкреслювати раз за разом, щоб інші країни, які дуже далеко від війни і дуже далеко від справжньої Росії, щоб у них не було ілюзії, що з Росією можна мати справу", - заявив Михайло Подоляк.

"Дуже важливо солідаризуватися в тому, що ця війна має закінчитися справедливо. Так само, як ми з вами розуміємо, що Україна не буде членом НАТО завтра. Не буде членом НАТО на саміті Вільнюському саміті, це очевидні речі. Ми ж прагматично дивимось на цей світ, і ми розуміємо, що нам потрібно для того, щоб стати членом НАТО. Нам потрібно перебудувати всю систему безпекову, глобальну безпекову систему. Вона має виглядати інакше. Мають виглядати інакше і політичні еліти різних країн. Вони мають усвідомити, що "реал політік" так званий, тобто, коли ти робиш вигляд, що не розумієш, що таке справжня Росія, призводить до трагедії і, безумовно, ця війна має закінчитися поразкою Росії. Це перший крок для того, щоб система безпеки глобальна була перебудована", - додав він.

Мітинг на підтримку України перед самітом НАТО у Вільнюсі.

Він висловив сподівання, що після поразки Російської Федерації блок НАТО як воєнний альянс буде перебудований так само, як і інші міжнародні організації. А Україна стане невід'ємною частиною Загальноєвропейської безпеки як такої.

"Тому що Росія через певний час після того, як зазнає поразку, все рівно прийде, знову ж до внутрішньої авторитарної моделі управління, і знову буде пробувати атакувати Європу. Нам треба бути бути готовими для цього вже більш суттєво, ніж це було на початку цієї війни", - зазначив Михайло Подоляк.

Він наголосив, що ми маємо зафіксувати у Вільнюсі, що це переламний саміт, зовсім не схожий на Будапештський чи Бухарестський саміт, де була допущена фатальна помилка для НАТО, коли було сказано, що Росія має право на свої інтереси, і тому суверенні права таких країн, як наприклад, Україна, можуть бути відкладені в сторону.

"Мені здається, що у Вільнюсі це все буде виправлено, і ми почнемо абсолютно швидку дорогу чи почнемо рухатись по достатньо швидкий дорозі до набуття членства в НАТО. Я ще раз хочу сказати, щоб Україна, якби вона була сама в цій війні, вона б точно не вистояла. Тому що нам була потрібна саме така відверта, абсолютно однозначна позиція, якої дотримувались наші литовські друзі. Які чітко фіксували, що таке сучасна Росія, які чітко говорили, чому Україна має дійти до справедливого фіналу. Які чітко говорили, що без підтримки збройної, в тому числі, Україна не зможе цього досягти. А головне - передавали нам все, що є сьогодні у Вільнюсі для того, щоб ми свою найвищу ставку в цьому житті дійсно виграли. Дуже дякую вам за все! І не сумніваюся, що ця війна закінчиться справедливим фіналом, і не сумніваюся, що ми зможемо перебудувати систему вільної Європи, в тому числі з безпекової точки зору", - підсумував Подоляк.

Голова представництва Єврокомісії у Литві Марюс Ващега розповів присутнім про 'ятсот днів, як українці захищають себе, свою домівку, свою країну. І вони не змучуються, а тому і Європа так само не буде змучуватися, як українці.

"Переконливо кажу, що Європейський Союз з Україною буде настільки, наскільки це буде потрібно. Українці обрали Європейський шлях, і ми бачимо, наскільки йдуть великі зміни, великі перетворювання на цьому шляху, навіть незважаючи на те, що є війна, Україна є на шляху важких, але дуже важливих реформ. Майбутнє України є абсолютно в Європі, і так само і в структурі НАТО. І я переконаний, що Україна зробить все необхідне для того, щоб бути у двох тих організаціях. Ми як Європейський Союз і європейці допоможемо Україні перемогти цю війну", - заявив Марюс Ващега.

Він поінформував, що 24 лютого Європейський Союз затвердив, що Україні буде надано біля одного мільйона снарядів. Вже на цей момент Україні надано 220 000 таких снарядів.

"500 днів як росіяни, Росія руйнує Україну, але ми допоможемо відновити Україну. Одна цеглина на другу цеглину, одну школу на другу школу! І ми це зробимо, ми це відбудуємо, але і агресор буде платити так само, і буде платити свою ціну за відновлення", - пообіцяв Ващега.

За його словами, 200 мільярдів євро - це та сума, яку конфіскувала Європейська комісія, і зараз ЄС знаходиться на шляху розробки документів, щоб ці гроші можна було використати на відновлення України.

"Так само будемо переслідувати і засудимо. І це переслідування досягне Путіна за ті злочини, які він зробив. Ми говоримо і про злочини викрадення дітей, де він і його поплічники викрили 16 000 українських дітей. Це є дуже великий і дуже важкий військовий злочин. Міжнародний суд видав ордер на арешт Путіна, і з-за цього для Путіна світ значно звузився. Сама агресія - це вже є дуже великий і дуже важкий злочин. Тому в Гаазі вже зараз сьогодні відкрита Міжнародний агенція щодо переслідування за злочини агресії. Вона буде збирати докази, і я переконаний, що в один із днів, власне, сам Путін і весь кремль отримає отримає покарання за тими всіми свідченнями, які будуть зібрані. Гаага чекає на Кремль, а Європа чекає на Україну. Слава Україні!" - сказав Голова представництва Єврокомісії у Литві.

У мітингу також виступили діти загиблих українських воїнів "Діти Небесного легіону" з міста Луцька, керівник фонду підтримки України "Blue/Yellow" Йонас Оман, литовські громадські діячі і політики, представники української та інших національних діаспор, дипкорпусу Японії.

Основна увага під час саміту НАТО у Вільнюсі буде прикута до України, оскільки країни Альянсу розходяться в думках щодо її інтеграції в блок. Також буде ухвалено рішення про великі зобов'язання країн-членів НАТО щодо збільшення фінансування оборони та захисту східного крила Альянсу.