ЯК РУДЬКОВСЬКИЙ ДО КУЧМИ ЙШОВ

„Високий Вал” продовжує публікувати матератеріали з архіву. Цього разу – про приїзд у кінці вересня 2002 року тоді ще президента України Леоніда Кучми до Чернігова і „прорив” до нього нардепа від Соцпартії Миколи Рудьковського. Це щоб життя медом не здавалося...

Як на наші іменини - перекрили всіх машини

Чернігів знову відзначився! Не кращим, громадяни, не кращим! Історичне місто знову вступило... в історію! Встановлено рекорд Гіннесса  по крадіжках депутатських посвідчень серед білого дня й перевдяганню міліції в цивільну форму для охорони гостей міста... від пенсіонерів.

Трапилася ця напівказкова історія в головний день святкування 70-річчя області й 200-річчя утворення Чернігівської губернії (2002 року-В.С.). Демократія у нас цього дня дійшла до таких небачених розмірів, що місцями змахувала на  диктатуру.

Стражі порядку, що досі мирно спостерігали вибрики опозиції, нарешті взялися за справжню справу. Вони на ділі вирішили охороняти Президента  минулої суботи від небажаних  зустрічей із представниками опозиції.

Наче в якійсь цивілізованій державі  з самого ранку автобуси, машини, турнікети, люди добрі у формі міліції й цивільному, як належить, перекрили всі підступи до центральної площі. Вони не пропускали нікого, крім власників спеціальних посвідчень так колон молодших школярів. Дітки чалапали на зустріч із Леонідом Кучмою.

Пенсіонерів і опозиціонерів, як і годиться, «відрізали». Стрункі, організовані колони добровольців - молодих людей - підходили до демонстрантів і грудьми перекривали шлях. Серед «організованих» були  навіть жінки, напевно, щоб хтось не сказав, що  відбувається дискримінація за статевою ознакою. Все як і належить при демократії.

Після того, як сотня-інша неспокійних демонстрантів була  «улаштована» у щільному оточенні молодих людей, „Мальчиш-Кибальчиш” - народний депутат  Микола Рудьковский - вирішив прорватися на площу й повідомити про  те, що людям перешкоджають зустрітися із Президентом України.

Однак,  коли Рудьковский пройшов перші кордони міліції і цивільних, до нього підійшли якісь гарні хлопці. У кожного один навушник у вусі - напевно, музику слухали.

Вони подумали, що Рудьковский - це „Мальчиш-Плохиш” і попросили в нього  посвідчення. Він і показав. А один хлопець без навушника - хвать посвідчення - й утік! А без посвідчення  раптом стало незрозуміло:  хто такий Рудьковский – „Плохиш” чи „Кибальчиш”? От його й не пустили на площу до Президента.

А хлопці в чорній формі з біноклями, які сиділи на даху біля прапора обласної адміністрації,  увесь час переморгувалися зі своїми колегами, які сиділи на даху кінотеатру ім. Щорса й на інших дахах навколо центральної площі. Весело, мабуть, їм  було!

А от ті віруючі черніговці, які звикли щосуботи вранці ходити й молитися у П’Ятницьку церкву, так і не змогли туди потрапити. Довелося їм дивитися й слухати те, що говорили  на мітингу на розі вулиць Сережникова й Шевченко заблоковані демонстранти-пенсіонери. Але ніхто цього по телебаченню не показав, хоч і знімали це кіно. Таке в нас не можна показувати. Це негарно і не входить в рамки демократії.

А Президент України приїхав у Чернігів, незважаючи на те, що „Плохиш – Кибальчиш”, закликав його «гідно» зустріти. Леонід Кучма залишився задоволений тим, який у Чернігові гарний сквер Попудренка після реконструкції,  і яка чудова у нас виставка «Сіверські контракти-2002». Він подарував місту 5 новеньких гарних тролейбусів (за які потім довелося платити – авт).

Виступаючи в театрі, Президент покритикував всіх „плохишей” за те, що вони своїми акціями нанесли збитки українській економіці:

- Підприємства почали гірше працювати. Ми по податках бачимо. Зразу думка: “А що буде завтра?” Чи не прийдуть Симоненко з Морозом, не прикриють приватний бізнес?

Леонід Кучма говорив українською мовою й тому перекладати його слова не можна, щоб не допустити неточностей.

Виїхав він близько першої дня. Тоді й у центр пустили всіх без розбору.

Демократія.