Валентин Мельничук: Нова влада повинна поставити медичну галузь на належний рівень!

Кожна людина має право на охорону здоров’я. Це передбачає введення гарантованого рівня безоплатних медичних послуг, системи медичних стандартів, державне медичне страхування. Повинні розвиватися приватна медицина і приватне медичне страхування, що дозволять підвищити якість медичних послуг вище гарантованого рівня.

Наша розмова про стан справ у медичній галузі регіону з кандидатом на посаду Чернігівського міського голови Валентином Мельничуком.

- Валентине Васильовичу, лікарі та медсестри швидкої допомоги розповідали, як прибули на домашній виклик до губернатора Валентина Мельничука. Новенька медсестра тоді запитала у лікаря: “А хто ж це викликав?”. „Наш губернатор!”, — відповідав лікар. Тобто ви не використовували, так би мовити, адміністративний ресурс, а, як і всі люди, на загальних підставах, користувалися допомогою.

- Що я хочу сказати? Для всіх медицина однакова. І кожен має користуватись всіма необхідними послугами, які дають наші медичні заклади для пересічного громадянина, для всіх громадян.

- І в людей є хай, так би мовити, не сімейні ще, а свої лікарі. Певно, є такі і у вас?

- Завжди, як є потреба, я звертаюсь до гарного лікаря-кардіолога Чернігівської міської лікарні №1 Ю. Волошка, багато моїх друзів-лікарів, підкреслю — друзів працює у другій міській лікарні, у яких тисячі пацієнтів. Це В. Фриз, В. Яковець, головний лікар В. Фаль та ряд інших. І те, що я користуюсь послугами, як і інші, дозволяє глибше вникати у потреби медицини і спонукає більше робити для її підтримки.

- Варто нагадати про вашу особисту участь у цьому.

- За два роки, наприклад, ми почали доводити до ладу медичні заклади, які довго не ремонтувались. Сучасною зробили обласну дитячу лікарню. Підняли на вищий рівень районних закладів, яких не торкався ремонт протягом 30 — 40 років. Добре підняли віддалені лікарні у Новгород-Сіверському, Семенівці та інших районах.

Багато уваги приділили обласній лікарні, яка завжди повинна бути центром медичного обслуговування. Тут мають бути найсучасніші технології, науковий потенціал. Зроблено немало. А як не сказати про будівництво другої лікарні, яка стала однією із кращих. Уже більше десяти років працює. Пригадую, як я був мером міста, ми з В.П. Фалем вирішували питання фінансування галузі з міського бюджету, будуючи Чернігівську міську лікарню №2, яку він очолив.

Турбота та далекоглядність

Далекоглядним було свого часу рішення голови міськвиконкому Валентина Мельничука про відкриття у Чернігові центру променевої функціональної діагностики на базі лікарні №1. Лазерний томограф врятував життя не одній сотні чернігівців.

Завдяки цьому унікальному діагностичному обладнанню лікарі встановлювали діагнози, боролися із підступними хворобами. В.В. Мельничук був реформатором на ділі, а не на словах, розморозивши довгобуди не лише в Чернігові, а й в області.

Колишній губернатор став хрещеним батьком поліклініки при Чернігівській райлікарні, терапевтичного корпусу в Сосниці, госпіталю для інвалідів в обласному центрі і окрасою древнього Чернігова стала міська лікарня №2 — медичний заклад нового типу, збудований за індивідуальним проектом, виконаним групою співробітників Київського державного науково-дослідного інституту по проектуванню закладів охорони здоров’я.

Це єдиний в Україні медичний заклад, удостоєний державної премії в галузі архітектури “за високопрофесійне технологічне рішення міської лікарні”. Натхненник, хрещений батько закладу — теж В.В. Мельничук.

Фінансування медицини

- Це добрий приклад, як на місцях турбуються про медицину.

- Нині у медицини ще не достатнє фінансування. Ми конституційно закріпили безкоштовне медичне обслуговування, але, на жаль, це не виконується. Не тому, що лікарі не хочуть, а тому, що брак коштів (дається тільки на одну заробітну плату працівнику). Обмежений стан фінансового забезпечення не сприяє поліпшенню лікувального процесу. В цілому по області на придбання ліків у 2000 році виділялось 7,9% загальних бюджетних призначень, у 2001 році — 6,9%, у 2002 році — 7,3%, у 2003 році — 6,7%, у 2004 році — 6,4%, у 2005 році — 5,4%. Аналогічна ситуація і з придбанням продуктів харчування. Далеко не на належному рівні забезпечуються медикаментами пільгові категорії населення. І з усім цим треба кінчати.

- Який вихід із ситуації ви бачите?

- Надалі треба, щоб тут допомагали і місцеві бюджети. Слід підняти оснащення, робити профілактичні заходи, що особливо стосується молоді, розвивати фізкультуру і спорт. А якщо людина займається фізкультурою, то і до лікарів, певно, менше звертається.

- Ви говорили ще ж варто спрямувати роботу так, щоб і самі люди опікувались своїм здоров’ям, допомагати їм у цьому.

- Це дуже важливо. В Сполучених Штатах Америки, наприклад, у кожному студентському містечку в душових кімнатах висять невеликі інструкції, як самостійно діагностувати рак молочної залози, як проявляється меланома. Ці хвороби катастрофічно молодіють. Я знаю, як за допомоги громадських організацій, засобів масової інформації навчити наше суспільство уважно ставитись до свого здоров’я. І треба працювати так, щоб прищепити суспільству елементарну культуру здоров’я.

- А тепер повернемося на нашу українську землю. Яка в нас демографічна ситуація? Візьмемо нашу Чернігівщину.

- Система медичної допомоги області працює в умовах поглиблення демографічної кризи. В Чернігівській області простежується поступове зменшення чисельності населення, пов’язане з падінням народжуваності та підвищення загальної смертності. Народжуваність складає 7,5%, загальна смертність — 20,7%. Смертність перевищує народжуваність у 2,8 разу. Щорічно чисельність населення області зменшується на 15 — 16 тисяч чоловік.

Негативні тенденції в динаміці народжуваності і смертності обумовлені соціально-економічними деформаціями призвели до значного погіршення узагальнюючих показників природного руху і відтворення населення. На плечі населення області ліг демографічний хрест — так називають перетин кривих народжуваності і смертності. І скільки тут треба роботи, щоб зняти той хрест.

- На екологічній карті світу, яка є в Організації Об’єднаних Націй, територію України повністю зафарбовано в чорний колір. Це значить, що у контексті екологічної безпеки наша держава визначена зоною екологічного лиха. Цей статус Україна одержала після Чорнобильської аварії. А поруч — наш Чернігів.

- У цьому році відзначається 20-та річниця Чорнобильської катастрофи. Це велике лихо, наслідки якого пожинаємо і мабуть будемо пожинати іще довго. Отруєні великі площі нашої держави. Держава намагається самотужки вирішувати чорнобильські питання. Підняли пенсії чорнобильцям. Ніби відрадний факт, але проблем — величезна прірва.

- Як їх вирішувати?

- Треба визначити три напрямки: соціальні, медичні і протирадіаційні. Потрібне комплексне медико-санітарне забезпечення постраждалого населення. Медичні заклади, які постійно надають допомогу постраждалому населенню дуже потребують дооснащення лікувально-діагностичним обладнанням.

- Зрозуміло, медичній галузі так потрібне реформування.

- Реформування охорони здоров’я, галузі складної і проблематичної, триває від дня проголошення незалежності. І нині потрібна чітка державна політика в даній сфері. Бо факт є фактом — медики самі стають на шлях пошуку додаткових джерел фінансування і не впевнені, чи буде найближчим часом 100-відсотково забезпечена медична галузь. Невже вимирає огорнений радіоактивним крилом Чернігів, інші регіони? Лікарям працювати все важче. Новій владі треба все зробити, щоб поставити медичну галузь на належний рівень.

- Що б ви найперше запропонували, аби поліпшити медичне обслуговування в Чернігівській області?

- Це: збільшення фінансування для придбання медичного обладнання, автотранспорту, медикаментів, в тому числі і для пільгових категорій, фінансування медичних закладів для забезпечення співробітникам щорічної матеріальної допомоги в обсязі місячної заробітної плати, відкриття в Чернігові ХОСПІСу для догляду за тяжко хворими, вирішення проблем будівництва житла для бюджетних установ міста, створення відомчого гуртожитку для медпрацівників міських медичних установ, активна співпраця в плані розширення членства жителів міста в “Лікарняній касі”, для збільшення фінансування заходів по наданню медичної допомоги жителям міста.