Санта-Клаус ЧЕрномирдін у ЧЕрнігові і на ЧЕксілі

Чернігівські журналісти з охотою не кидаються на заходи з нагоди перебування Надзвичайного і Повноважного Посла Російської Федерації Віктора Черномирдіна. Нічого він особливого не скаже, можливо, щось пообіцяє – і ніякої сенсації. Хіба що, як добрий сивий дідусь (Cанта -Клаус чи  Мороз – як кому подобається), відстібне 10 іменних стипендій, прийме поцілунки дівчат… чим потішить публіку і особливо - фотографів.

Але не все так просто…

Цей послідовний Черномирдін

Дивна штука, начебто, відбувається. В Україні міняються влади і часи, а Віктор Степанович із року в рік, чи то при «кучмістах», чи при «помаранчевих», чи в холод, чи в часи потепління з упертістю педанта привозить 10 своїх премій у Українсько-Російський інститут Чернігова.

Стабільність. Тобто особи на всеукраїнському і місцевому олімпі міняються, а Посол знаходить мову з будь-якою владою і підкреслює: ми дружимо і дружити будемо. Поважно так заявляє, без метушні.

І що найцікавіше: Віктор Степанович, про якого часто згадують у зв’язку з пародіями Галкіна, на прес-конференції в Чернігові говорить про те, що Ющенко і Янукович сьогодні знайдуть спільну мову. І ті, немов прислухавшись, знаходять її. Мову.

Цей сивий дідусь говорить, що  наш Конституційний Суд може вирішити одне, але це рішення не задовольнить одну зі сторін, то - треба домовлятися.

- Можливо, і не треба доводити до судів. Суд ухвалить рішення, але якась сторона знову виявиться незадоволеною

 Ющенко і Янукович домовляються.

І при цьому Черномирдін жодним словом не натякає на «єдіное отєчєство», а тільки - підкреслює необхідність збільшувати обсяги торгівлі між країнами.

Звичайно, наші деякі наші «землячки», як поемі Шевченка «Сон», тему «єдиного» все ж запопадливо порушили при зустрічі в Українсько-Російському інституті. Хочеться вірити, що говорили про це аби «не відсохла рука дающего»… стипендії.

У Санта-Клаусів – гранти, у дідів Морозів – стипендії.

«Нам надо развивать…»

І Санта-Клауси  й Діди Морози, як улюбленці малят, люблять розповідати казки.

Віктор Степанович веде їх з великою неохотою. І тільки тоді, коли дуже просять. На прес-конференції.

Настирні журналісти, в силу своєї професійної невихованості, весь час підбивають розказати казочку про конкретні результати того чи іншого візиту.

Якби пан Черномирдін не був дипломатом, то міг би сказати прямо. Мовляв, які можуть бути результати, коли Курочкіна застрелили, Григоришина відшили і т.д. і т.п.

А так Посол сказав, що вони з губернатором Миколою Лавриком, ще не говорили як слід.

Виходило, що даремно Віктор Степанович цілу годину перебував на нашому флагмані легкої промисловості «Камвольно-суконній компанії «Чексіл». Мабуть, пан Посол так і не врахували пропозиції керівництва підприємства допомогти владнати проблеми з ветеринарною службою Російської Федерації стосовно вовни, левова частка якої традиційно йде з сусідньої держави. Пан Черномирдін, певно, так і не почули пропозицій «Чексілу» постачати безпечні, натуральні і високоякісні тканини на російський ринок для одягу силових структур.

А може Віктор Степанович просто забулися про це сказати журналістам.

Бестії-журналісти ще досі пам’ятають, як він розказував казочку про  допомогу «Чернігівавтодеталі», яка йшла на дно кілька років тому. Чекали тоді  на нашому заводі автозапчастин. Волали. Їздили в Росію. А потім зрозуміли, що без толку. І створили свій автобусний завод у Чернігові, продукцію якого тепер розбирають іще гарячою.

У Черномирдіна не «черный глаз»

Найоригінальніше – прямо таки амбразурне  - запитання Черномирдіну поставив кореспондент «Вісника «Ч» Геннадій Гнип. Він нагадав Послу, що після його приїздів, зазвичай, міняли губернатора області, мо’ через «черный глаз» Черномирдіна?

Сміх у залі.

- По-перше, я уже вдруге приїжджаю при Миколі Івановичу. Він що, вам набрид? Ні. Думаю вам пощастило, -  з усмішкою відповів Посол Росії і додав. - У мене  не «черный глаз», дякуючи батькам, бо вони мене наділили добрими очима. А що стосується зміни губернатора, краще не треба міняти. Я завжди дуже обережно підходив до зміни керівника. Адже кожна зміна, це або - застій , або - назад. Хоча без зміни також не можна - ротація завжди була, є і буде. Але не можна часто міняти.

«Вперед  и прямо!»

Найбільшим і найочікуванішим шоу було, звичайно, вручення іменних стипендій Черномирдіна студентам у Українсько-Російського інституту. Переважна кількість нагороджених – дівчата. Ох і виціловували вони Віктора Степановича. Тричі! За християнським звичаєм? Чи чим більше – тим краще, аби наступного року знов приїхав?

Бачите, як (див. на знімок) фотографи полювали за цими розвагами дівчат?

Отже, підсумки?

Ми побачити, вибачте, піар, як і належить, інтересів Росії та її мудрої політики. Щоб ми не звертали увагу на Росію з телевізорів, коли розганяють демонстрантів і демократію, в особі екс-чемпіона світу з шахів Гаррі Каспарова. Щоб ми бачили доброго дідуся Санта-Клауса  чи Мороза.

А як же поглиблення економічних партнерських зв’язків між країнами, де Черномирдін переконаний у $50 мільярдному обороті?

А тут піаром не обійдешся. Тут працювати треба.

От і виходить, що із цього роя, поки що, не виходить… нічого. Чи може я чогось не побачив?