Кому начхати на «Сім чудес України»?

На кого чекаємо або Куди ж поїхав турист?

Куди поїхати? Питання особливо актуально в період відпусток, літній період завжди був і залишається улюбленим часом для подорожей та відпочинку. Ось і начальник відділу туризму управління інвестицій і туризму Чернігівської міської ради Тетяна Коржинська відкатала свою відпустку саме влітку.

Куди їздила пані Коржинська нам невідомо. А ось те, що до нас в Чернігів, як ніхто не їздив до неї, так і не їздить при ній це  - очевидно.

Для мене, мешканця нашого міста, постає одне, але дуже болюче питання: чому в місті з 1300-річною історією нема туристів? У Чернігові ж, як на перебій стверджують місцеві чиновники, знаходиться одна третина пам’яток до монгольського періоду, тридцять шість пам’яток археології, тридцять дві пам’ятки історії монументального мистецтва та тринадцять пам’яток архітектури державного значення,

Місцеві чиновники розповідають про якусь туристичну Мекку, якою може бути Чернігів, але далі розмов діло чомусь, на жаль, не доходить.

Нещодавно у Чернігова з’явилася унікальна можливість виправити ситуацію, що склалася в туристичній галузі міста. В 2006 році в Чернігові було створене управління інвестицій і туризму, це було першим кроком зробленим на зустріч розвитку місцевого туризму.

Очолила відділ туризму, як ви вже здогадалися, пані Коржинська. Другий крок нам на зустріч зробило саме місто, в 2007 року йому виповнилося 1110 років з дня його першої літописної згадки. Дякуючи цій даті, з’явилася можливість розповісти про наше місто і не лише всій Україні.

На, жаль, як здавна відомо, ложка дьогтю псує бочку меду. Так сталося і цього разу. Готуватися до святкування стали за рік до його відзначення. І хай би лише готуватися, місцеві чиновники про нього взагалі згадали лише за рік.

«Ну то й що?» - може запитати читач, який  не володіє тонкощами бюрократичного життя? А то, шановний, що для виділення грошей на такі заходи, як святкування ювілеїв, проекти святкування, треба подавати на погодження кабміну за рік. До речі, чиновники зі Львова почали готуватися до відзначення 750-річчя свого міста з 1998 року.

У Чернігові несвоєчасне подання фінансового проекту для святкування призвело до того, що грошей цього року місто не отримає. Та через некомпетентність деяких  відповідальних за туризм у нашому місті паняночок та посадовців - проект святкування ще не погоджено й до сьогодні.

Більш того, від постанови Кабінету міністрів «Про план заходів з підготовки та відзначення 1100-річчя  літописного Чернігова» виникає бажання і плакати і сміятися. Для тих, хто не знає,  Чернігову вже  - більше 1300 років.

Ця постанова має саме таку назву. Пані Коржинська, не довівши до вищих органів коректної інформації, а саме, до чого ми тут готуємося, відкинула наше місто на 200 років назад. Причини цього вчинку відомі. Може то - звичайна неуважність, яка взяла гору при підготовці документів, чи то - проста байдужість, а може - взагалі невідповідність займаній посаді. А може, навіть, незнання того, що Чернігову вже давно не 1100 років.

 І це при тому що пані Коржинська отримує за свою «роботу» чималі гроші. Згідно останнього підвищення зарплат держслужбовцям одна лише  ставка начальника відділу складає 819 гривень. І це - без надбавок 50% та ще 25% та ще за  вислугу років, і так ще декілька раз по скількись %. Чи не повинна Тетяна Олексіївна за ці гроші самовіддано працювати на розвиток туристичної сфери міста?

Якщо дехто вважає, що кожен може помилятися, то можу вас завірити, що це далеко не перша помилка, а систематичне невиконання своїх обов’язків і цілковите небажання щось робити взагалі. Так за вже більше ніж рік існування відділу, ним не було видано жодного туристичного продукту, чи то туристична карта міста чи бодай простенький туристичний буклет.

Єдине видання, яке здійснило управління інвестицій і туризму, це - брошура «Чернігів – місто можливостей», яку на всіх заходах вже рік тичуть журналістам  та гостям міста. Як вдалося з’ясувати, видана вона була ще минулого 2006 року, і Тетяна Коржинська в підготовці і виданні її участі не брала.

Зараз усі засоби мас-медіа Чернігова хоч якось намагаються донести до жителів міста, що в Україні триває конкурс «Сім чудес України», і в переліку пам’яток, які претендують на це звання, є чернігівські Антонієві печери. Відділ туризму чомусь не зробив жодного кроку в напрямку розповсюдження цієї інформації та пропаганди голосування.

Чернігівські бізнесмени з власних міркування намагаються підтримати наші «Печери» у голосуванні. Заклики проголосувати на сайті конкурсу можна почути і побачити від будь-кого, розміщені вони, навіть, на сіті-лайтах однієї з мереж магазинів міста Чернігова, але їх чомусь ніяк не почути від управління інвестицій і туризму. Хоча саме воно повинно було провести масштабну рекламну та піар-кампанію із закликом віддати свій голос та підтримати своє місто і, в першу, чергу самих себе. Навіть інформація, яка потрапила до конкурсу, була відправлена туди не відділом туризму, а місцевими ентузіастами.

На сьогодні ж пані «туризм» може розповісти лише про інтенсивний обмін досвідом з іншими країнами, що є закордонними відрядженнями за рахунок міського бюджету.

Мабуть, шановна пані Коржинська, як і наші пра- пра- прадіди, чекає на варягів, які прийдуть та вирішать за неї усі проблеми туристичної галузі нашого міста.

Не дивлячись на все це, на останній прес-конференції, яка зовсім нещодавно мала місце, міській голова розповідав про реконструкцію скверів та інших частин міста за гроші, які планується отримати з державного бюджету на святкування 1110-річчя літописної згадки.  Але, не дивлячись на усі обіцянки-цяцянки, на день міста Чернігів буде зустрічати гостей міста парканом у сквері напроти адміністративної будівлі міської ради.

Коментар Високого Валу. Редакція надасть змогу, на правах рівного доступу, висловитися згаданим посадовцям чи стороні  міськради, з приводу висловлених у матеріалі міркувань.