Катерининська церква у Чернігові: в руках суду людського

Відповіді Чернігівського міського голови Олександра СОКОЛОВА на запитання під час прес-конференції в рамках Міжнародної наукової конференції «Чернігів у середньовічній та ранньомодерній історії Центрально-Східної Європи», присвяченої 1100-літтю першої літописної згадки про Чернігів.

17 вересня 2007 року. – м. Чернігів. – вул. Магістратська, 7. – Зал засідань Чернігівської міської ради.

– Програма нинішньої конференції має чітко виражене пам’яткознавче та пам’яткоохоронне спрямування, тому було б логічним запитати, як міська влада бачить вирішення конфлікту навколо унікальної пам’ятки національного значення – Катерининської церкви у Чернігові?

– Я можу розповісти такий епізод з власної практики: коли у 2000-му році я працював на посаді заступника голови обласної державної адміністрації з соціально-гуманітарних питань, вже виникло питання про передачу Катерининського храму якійсь з релігійних громад. Тоді напередодні Пасхи мені довелося запросити обох владик – Антонія і Никона (нині вони вже обидва покійні) – до себе і просто по-людськи до них звернутися.

Я навіть пам’ятаю зараз ті слова: «Шановні, і Ви, і Ви приведете завтра одночасно під храм свої релігійні громади. Я цей день також хочу провести у церкві разом зі своєю сім’єю. Але ви мені не даєте такої можливості, бо я змушений буду прийти туди з «Беркутом» і з собаками. Хіба це по-божому?»

Розмова відбувалася зранку і до четвертої години дня я просив під Катерининську церкву громади не приводити. Ми знайшли тоді порозуміння. Як заступник голови облдержадміністрації, я пообіцяв (хоча, може, й не мав таких повноважень), що жодній з релігійних громад храм переданий не буде. Так воно все й відбулося і ось вже сім років цей статус зберігається.

Нині вирішення цього питання знаходиться поза межами компетенції міської ради і міського голови. Навіть не знаю, чи на щастя, чи на жаль… Але кому б не була передана Катерининська церква – хоч Київському патріархату, хоч Московському, – вона спокою Чернігову не принесе. І давайте об’єктивно на це дивитися. А так як є… Звісно, це ненормально, що люди не мають доступу до музею.

– А як Ви особисто бачите вирішення цього питання?

– Розумієте, я завжди намагаюся відповідати на питання, які знаходяться в межах моєї компетенції. А за когось іншого я нічого не казатиму. Не підписував міський голова подібних розпоряджень.

– Але ж дозвіл на пікетування храму минулого року давала Чернігівська міська рада?

– Бачите, у нас настільки лояльний закон стосовно мітингів і демонстрацій, що йдеться не про дозвіл, а лише про інформування органів влади про запланований захід. Якщо ці заходи не суперечать чинному законодавству, немає антиконституційних виступів і дій, тоді ми не маємо права нічого забороняти.

Я хотів би нагадати наступне: Катерининська церква входить до складу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». Вона є державною власністю і ніхто цього її статусу не відміняв і зі складу заповідника не виводив. Отже, ця споруда жодним чином не стосується комунальної власності міста Чернігова. Таким є правовий бік справи.

– Під час пікетування Катерининської церкви туди незаконно підключили електроенергію і пікетувальники досі нею користуються. Питання таке: хто і скільки за це платить?

– Я не можу сказати, хто платить. Але знаю напевне, що коли за електроенергію не платять, то її одразу ж відключають. Можу заявити наступне: в жодному з приходів я не збираюся служити старостою і відповідати за матеріально-технічне забезпечення громади не буду також. І нікому не створюватиму якісь особливі умови. Розумієте, ми ведемо мову про взаємну згоду – поза тим, хто правий, а хто ні у цьому конфлікті. Ми, чернігівська влада, ні храми не ділили, ні нові єпархії не відкривали. І не будемо цього робити.

А просто відключити комусь електрику і цим вирішити проблему… Ми ж таким чином її не вирішимо, правильно? Можливо, варто згадати той випадок з моєї практики, який я розповів сьогодні, і вчинити так само. Можливо, на сьогодні це було б певним виходом. Можна було б зустрітися з обома владиками і переговорити. Але для цього треба мати належні повноваження, а нині це поза межами моєї компетенції.

– До кого тоді це питання?

– Я так думаю, що до виконуючого обов’язки Чернігівської обласної держадміністрації.

– А як стосовно сум за електрику?

– Зверніться з цього приводу в обленерго. Я думаю, що вони чітко, до копієчки, вас проінформують з цього питання.

Записав Іван ДИВНИЙ