Толерантність чи «толерастія»?

Здорове суспільство орієнтує людей НЕ на вимушене терпіння одне одного, а на взаємну повагу.

У Києві визначено переможців конкурсу «ЗМІ за толерантність та консолідацію українського суспільства». Раніше гучно відзначили Міжнародний день толерантності. На початку року засновано джазовий фестиваль «Мистецтво толерантності».

Що ж це таке?

Якщо прагнеш зрозуміти явище, то спершу поглянь, з чого воно почалося. «Первинно латинське слово tolerantia означало пасивне терпіння, добровільне страждання, асоціювалось з такими поняттями, як біль, зло». Про це говориться на сайті «Простір толерантності».

Тобто це коли нам щось не подобається, але ми його до певного часу терпимо. Наприклад, коли хтось в автобусі надто голосно розмовляє. Пасажирам неприємно, але вони не подають вигляду і починають дружно ТЕРПІТИ.

Ця їхня толерантність триває доти, доки «балакун» не переходить допустиму межу. Тоді в людей уривається ТЕРПЕЦЬ і вони починають активно реагувати, захищаючи свій емоційний комфорт.

Нормальне суспільство орієнтує людей не на вимушене терпіння одне одного, а на взаємну повагу. Повага — це велика суспільна цiннiсть. Чим більше людину поважають, тим краще їй живеться. Це заохочує до самовдосконалення.

Натомість толерантність не передбачає жодних стимулів до розвитку, адже за будь-яких обставин до тебе ставитимуться байдуже-терпляче.

У медицині термін «толерантність» означає повну або часткову відсутність реакції на чужорідні речовини. Організм втрачає інстинкт самозбереження і стає байдужим до наявних загроз.

З 90-х років медичний термін «толерантність» почали активно переносити на суспільство. У 1995 році генеральною конференцією ЮНЕСКО була навіть прийнята «Декларація принципів толерантності».

Але з якогось дива цьому терміну надали протилежного значення: патологія була представлена як чеснота. Стаття 1 цього документа починається зі слів «Толерантність означає повагу...». Це якби хтось сказав «хвороба означає здоров’я» або «потворність означає красу».

Мимохідь згадуєш Оруела з його «правда – це брехня», «незнання – сила». Адже очевидно, що терпіння і повага – це майже протилежні поняття: одна справа поважати людину, і зовсім інша – терпіти її!

Проникливі уми вже давно намагаються з’ясувати справжню мету глобального просування світогляду «нереагування» на чуже. Для позначення набутої патологічної байдужості до зовнішніх загроз навіть з’явився термін tolerastia (толерастія).

Частина дослідників схиляється до думки, що пропаганда толерантності – це масштабна спецоперація з психологічної підготовки людства до грядущого вторгнення «чужих». Щоб не спрацював природний захист, заснований на розпізнаванні «свої-чужі», максимально розширюється «простір толерантності», тобто «діапазон терпіння».

Якщо ж таки проявляється суспільний імунітет, то апологети толерастії тут же на нього ставлять тавро «ксенофобії». В результаті такого комплексного підходу вороже втручання починає сприйматися як щось нормальне.

Можна сперечатися, хто вони ці «чужі» – інопланетяни чи все ж таки земляни. Безперечно одне: вони вже серед нас і готуються до рішучої атаки. Для людства, враженого толерастією, вторгнення «чужих» буде катастрофою. Наша проблема в тому, що ми не вважаємо їх чужими. Зате вони однозначно вважають чужими нас.

Ігор Каганець, «День»

• Толєрастія: Вбивати українців можна!
• Українських школярів навчать толерантності!