Останнє оновлення: 17:05 четвер, 6 лютого
Інтерактив
Ви знаходитесь: Політика / Україна / Інтернет-конференція з радником Віце-спікера Держдуми Росії Віктором Мироненком. ФОТО
Інтернет-конференція з радником Віце-спікера Держдуми Росії Віктором Мироненком. ФОТО

Інтернет-конференція з радником Віце-спікера Держдуми Росії Віктором Мироненком. ФОТО

На «Високому Валі» відбулася Інтернет-конференція з провідним науковим співробітником Інституту Європи Російської академії наук, керівником Центру українських досліджень, головним редактором журналу «Современная Європа», радником Президента СРСР М.С. Горбачова і радником Віце-спікера Держдуми Російської Федерації Олександра Михайловича Бабакова Віктором МИРОНЕНКОМ.

Тема конференції: Сучасний стан українсько-російських стосунків через призму історії.

 

В конференції також взяли участь головний редактор газети "Известия в Украине" Яніна СОКОЛОВСЬКА і голова Фонду політичних стратегій Юрій ЧИГИРИН.

Довідка «Високого Валу»:

Віктор Мироненко народився 1953 року і прожив до 1980 року у м. Чернігові. Працював першим секретарем ЦК Комсомолу України з 1983 по 1986 рік. З 1986 по 1990 рік – передостанній Перший секретар ЦК ВЛКСМ. Людина, наближена до Горбачова, яка брала участь у процесі реформування радянського суспільства. Потім – наукова, викладацька робота, публіцистика, кандидат історичних наук. За політичнами уподобаннями – переконаний соціал-демократ.

Віктор МИРОНЕНКО: Вітаю всіх! Дякуємо тим, хто поставив свої запитання.

Високий Вал: Сьогодні в гостях нашої редакції також голова Фонду політичних стратегій, генеральний директор "Известий в Украине" Юрій Чигирин, головний редактор "Известий в Украине" Яніна Соколовська. Просимо нікого не обходити увагою і ставити запитання всім учасникам конференції.

цікавий : пане Вікторе, чому на вашу думку, росіяни назвали Україну ворогом, у недавньому соц.опитуванні? через те, що Україна може висунути територіальні притензії до Росії абож оголосити війну. чи через те, що Україна намагається провадити власну політику, в тому числі у питаннях національної безпеки(бажання вступити до НАТО). Що так сильно дратує всю Росію. ще одне ЧОМУ РОСІЯНИ ВВАЖАЮТЬ НАТО ПОТЕНЦІЙНИМ ВОРОГОМ! (ВСІ ЗНАЙОМІ ТА РОДИЧІ В РОСІЇ ВВАЖАЮТЬ САМЕ ТАК)

Віктор МИРОНЕНКО: По-перше, я незгодний з тим, що росіяни мають Україну за ворожу державу. Нагадаю, що Наполеон казав: - Перша неправда - клятвоприступна. Коли порушуєш клятву. Друга - побутова. Коли брешеш дружині, що був на роботі. Третя - статистична чи соціологічна. Тобто, я не вважаю, що росіяни мають Україну за ворожу державу. Але відношення погіршилося за ці 20 років. Чому? Тут багато причин. Назву 2 важливі. 1. Образа. Проста людська образа. Пересічні люди в Росії, коли чують, що Україна віддає перевагу інтеграції з Заходом, вони це трансформують у звичну побутову форму. Покинули, зрадили. Тут і відповідь ще на одне питання, що Захід і НАТО не вороги для Росії. Це так. Але коли слідувати побутовому порівнянню, то для того, щоб ревнувати дівчину, не треба мати його обранця за ворога. 2. Пропаганда. Після подій помаранчевої революції, контрольовані владою російські ЗМІ ведуть не антиукраїнську пропаганду, а пропаганду, яка має запобігти аналогічним подіям у Росії. До того ж, це датська хвороба - це коли на країну падають гроші. На Росію гроші впали. Є ще голландська хвороба. Ніколи не грайте з росіянами ні в яку гру у помаранчевому. Бо сильно дратує!

Яніна СОКОЛОВСЬКА:

Юрій ЧИГИРИН:

Бурковський Л.Г.: Шановний Вікторе Івановичу! Мабуть, Ви знаєте про будівництво заводу по переробці хімічної зброї в Брянській області, що буде розташований за 70 км від кордону з Україною. На Вашу думку, не було б за потрібне приймаючи рішення про спорудження небезпечно – екологічного об’єкту, щоб «дружня» країна – сусідка погоджувала такі питання з Україною. Можливо було б правильно заслухати питання «про підвищення рівня захисту населення від природних (екологічних) та техногенних катастроф» на спільному засіданні Єврорегіону «Дніпро». Це стосується в повній мірі і стану дотримання вимог природоохоронного та санітарного законодавства стану річки Десна. З повагою, голова Чернігівської обласної організації ПЗУ Бурковський Л.Г.

Віктор МИРОНЕНКО: Цілком згодний. Якщо є потенційна небезпека, то потрібно це погодити з країною-сусідом. Так водиться у сусідів. І взагалі, потрібно розвивати Єврорегіон як форму співпраці.

Яніна СОКОЛОВСЬКА:

Юрій ЧИГИРИН:

Сергій Соломаха: Перший і останній Президент СРСР Михайло Сергійович Горбачов в інтерв'ю, організованому за сприяння Віктора Мироненка ("Дзеркало тижня" № 16 від 24.04.04 р.), заявив: "Генетично я належу обом націям. Мама в мене - українка, батько - воронезький. Українську мову я всмоктав із молоком матері, у буквальному значенні цього слова. Мама була дуже гарна. А як співала! Так задушевно й чисто! Вона очолювала бригаду жінок на прополці... І нині цих пісень чимало знаю. І співаю від душі. І Раїса Максимівна теж була наполовину українкою. Її дівоче прізвище - Титаренко, батько - українець, із Чернігівщини, а мати - сибірячка. Вона напам'ять знала чимало творів Шевченка". Чи міг М.С.Горбачов і тисячі інших етнічних українців відкрито заявити про своє походження в минулому XX столітті ? (газета "Сіврщина", "Табу ХХ століття"http:// siver.com.ua)

Віктор МИРОНЕНКО: Дійсно, Горбачов дуже любить все українське. І навіть у відношенні до мене є елемент України. Таємниці зі свого українського походження він і я ніколи не робив. У відомих номенклатурних колах Росії у всі часи були великі ревнощі до українців через їх конкурентну спроможність та їхню легку адаптованість. Був навіть за Щербицького такий жарт, що в історії Росії є три епохи: допетровська, петровська і дніпропетровська.

Яніна СОКОЛВСЬКА:

Юрій ЧИГИРИН:

Український єврей: Погодтесь, комраде Вікторе, якщо розглядається тема "Сучасний стан українсько-російських стосунків через призму історії", то без розгляду "призми", тобто єврейського питання, їх тотальної асиміляції після 1917 року в усьому світі і особливо на території СРСР та їх участі у завоюванні України і інших країн для Рад-Російської імперії обійтися солідному історику не можна. Невже розраховували "кремлівські мрійники", що всі українці(а зрадники і холуї-денщики є будь-де) підуть шляхом евреїв - притаяться чи замаскуються чи виїдуть? Наївно сподівалися !

Віктор МИРОНЕНКО: Важке питання і серйозне не тільки історичне, але й політичне. По-перше, вони складали значну частину Російської Імперії. Євреї більше за інші меншості відчували себе знедоленими і пригнобленими, маючи для цього підстави. Також відомо, що етнічні євреї відіграли значну роль у Жовтневій революції. Це факт історичний. Достатньо вийти на алею героїв у Чернігові і почитати прізвища. Але натяку в кінці питання я не зрозумів.

Яніна СОКОЛОВСЬКА:

Юрій ЧИГИРИН:

Сергей: Собирается ли ГосДума упрощать Фед.Закон"О гражданстве РФ" для граждан Украины, которые решили стать гр-ми РФ и фактически живут и работают там по воле судьбы?Если да,то что для этого делается?

Віктор МИРОНЕНКО: Я пока только знаю о принятии Закона "О соотечественниках". Он в себя включает упрощенный характер получения российского гражданства. Отдельно для граждан Украины такого нет. Я не слышал о таком. Я хотел, чтобы дополнительных законов было не нужно. Чтобы люди свободно ездили, общались. К сожалению, сейчас события развиваются в обратном направлении.

Яніна СОКОЛОВСЬКА:

Юрій ЧИГИРИН:

Батуринець: Як показують стосунки України з Польщею, навіть вивчення в школі негативних сторінок спільної історії, не впливає на побудову добросусідських відносин. То може не варто зачищати історію в українсько-російських відносинах від неприємних фактів (похід Сагайдачного на Москву, Конотопська битва, спалення російською армією Срібного, Батурина та інш.), а зосередитись на побудові рівноправних та партнерських відносин між нашими державами?

Віктор МИРОНЕНКО: Абсолютно згодний. Підписуюся під кожним словом як людина і як історик. Колись відомий письменник і історик Поль Валері сказав: "История - самый ядовитый продукт человеческого интеллекта. Он растравляет раны у народов, порождает манию величия и преследования у целых народов и т.д.". Тому в якомусь розумінні історія сьогодні - прислужниця політики. Це повинні розуміти і люди, і історики.

Яніна СОКОЛВСЬКА: "Известия в Украине" проводили у Львові круглий стіл щодо больових точок в історії України і Росії. Партнери круглого столу - РІА "Новини". Ми навмисне пішли до Львова, але зібрали не політиків, а фахових спеціалістів. Після засідання виявили дивний факт, що больових точок не існує. Є спільна історія України і Росії. Вона залежить від того моменту, в якому жили народи. Ми не маємо права з висоти дзвінниці з"ясовувати, хто був більш правий, а хто - більш винний.

Юрій ЧИГИРИН:

Oper: Зайшов на "Известия в Украине". Найперші ж заголовки: "Свежее: В Украине. "У правительства дело — труба" Экспертиза. "Правительство поставило шахтеров на счетчик". Скажіть, як розуміти такі заголовки? Це кампанія з обливання брудом уряду? Яке відношення "Известия в Украине" мають до "Известий" в Росії?

Віктор МИРОНЕНКО:

Яніна СОКОЛОВСЬКА: Маю сказати Оперу, що кожний український журналіст пише свою оперу, присвячену уряду. І справа не в тому, в які наряди вдягається прем"єрка і якими коштовними парфумами вона користується. Справа в тому, що від того, що вона робить, пахне не її улюбленими "Silver Rain", а "пальоним". Цей російський вислів точніше не перекладеш. Все, що робить прем"єрка, веде її до влади, а Україну - до кризи. Я не дуже підтримую ті слова, які та ж Тимошенко приписує всяким Вангам, щодо того, що наступним Президентом України має бути жінка. ВАТ "Известия" (Москва) є співзасновником "Известий в Украине" і наша газета є спільним проектом.

Юрій ЧИГИРИН:

Іван: Будучи президентом, Путін заявляв, що Росія хоч і федеративна, але державна мова одна – російська. І в Росії впроваджуються рішення по захисту в державі російської мови, пропонується навіть вимагати знання російської мови у бажаючих працювати в Росії. Тому чому Росія критикує спроби України захистити українську мову?

Віктор МИРОНЕНКО: По-перше, обережніше зі словом "Росія". Я знаю багатьох людей, які поважають українську мову і не мають проти неї нічого проти. Як і я. По-друге, деякі політики в Росії і організації досить чутливі на скарги російськомовних людей з Украни стосовно утискання їхніх прав. Я нічого не знаю стосовно дій уряду Росії, щоб нашкодити Україні. Такого нема. А стосовно думки, то це право кожного. Але. Я вважаю, що це дійсно порушення прав людини. Якщо людина хоче розмовляти будь-якою мовою, до якої вона звикли, це її право. Я проти примусовості. У радянські часи українська мова в Україні зневажалася. Наприклад, у Чернігові де пройшла моя юність. Людина, яка розмовляла українською, вважалася другосортною. Але якщо це так було, то чи це привід зараз перевернути все догори ногами? Це помста? Я проти такого і цього не розумію.

Яніна СОКОЛОВСЬКА:

Юрій ЧИГИРИН:

К.П.: Навіщо Росія підтримує сепаратистів в Україні (вже якихось русинів у Закарпатті відкопали)та інших сусідніх країнах? Про яке партнерство можна в такому разі говорити?

Віктор МИРОНЕНКО: Дві відповіді, бо два питання. 1. Будь-яка підтримка Росією сепаратизму в Україні чи підтримка Україною сепаратизму в Росії небезпечна і безвідповідальна. І небезпечна для тієї країни, яка це підтримує. Це невігластво політичне. 2. Я не можу погодитися. У мене багато друзів-русинів у Закарпатті і вони пишаються цим. З тим, що русинів вигадали у Москві, я не можу погодитися. Один з них - дуже добрий мій приятель, художник і академік Володимир Микита. Спитайте у нього, чи вигадала його Москва.

Яніна СОКОЛОВСЬКА:

Юрій ЧИГИРИН: Хотів додати, що часом смішно, коли намагаються відділити русинів від русинів. Бо назва "українці" - це є "русин". Це така сама етнографічна група як бойки, лемки, гуцули. Чому русини не мають права на існування? Чи правильно ми оцінюємо їхні перспективи і власні можливості в цьому зв"язку? Вони мають право розвиватися і бути визнаними. Одна з перших українських історій так і рназивалася "Історія Русів". Це доводить, що ми один спільний народ. Навздогін можу додати, що наше завдання як громадських інститутів - підтримувати загальний дух толерантності. В т.ч. і мовної. Повинна бути багатоманітність. В т.ч. і мовна.

Василь Чепурний, газета : Питання до редактора газети "Известия в Украине": чи можна і як зареєструвати газету "Сіверщина в Росії"?

Віктор МИРОНЕНКО:

Яніна СОКОЛОВСЬКА: Відповідаю з повагою до пана Чепурного. ("Особливо за статтю в журналі "Київ" - репліка Мироненка) І маю сказати, що реєстрація є можливою, але не є легкою. Тут краще виходити з пропозиції посла Черномирдіна запустити українські газети в Росії. Тобто, реєструватися краще за домовленістю з послом. Але є легший шлях з"явитися на території Росії. Це обмін шпальтами з регіональними російськими газетами. Тобто - вони Вам свої матеріали, а Ви - їм під своїм логотипом.

Юрій ЧИГИРИН:

Sirko: Почему и благодаря чему славяне живут на территории от Варшавы и Белграда до Аляски? Почему романские и германские народы, более "цивилизованные", чем славянские, не смогли овладеть таким пространством? Хлеб для Украины - тоже самое, что и нефть для России. Почему Украина не пользуется этим? Не кажется ли вам, что надежды Украины на НАТО сродни надеждам на дивиденды? "Хотели как лучше, а получили как всегда".

Віктор МИРОНЕНКО: Так сложилось. Что тут ответить? Но есть одно "но". Известный западный политолог Карл Поппер сказал, что за 52-м градусом Северной широты никакое товарное производство при открытых границах невозможно по определению. То пространство, о котором говорится, в основном за этим градусом и расположено. По второму вопросу. Я не считаю, что Украине надо вступать в НАТО. Я считаю НАТО рудиментом холодной войны. Но понимаю озабоченность украинского руководства проблемой обеспечения национальной безопасности. В этом смысле НАТО - саме сильное объединение не только в Европе, но и в мире. Т.е., казалось бы, - это простое и правильное решение. Но именно простота и очевидность этого решения меня и настораживает. Мне кажется, спешка здесь не нужна. Есть много способов обеспечения безопасности Украины.

Яніна СОКОЛОВСЬКА:

Юрій ЧИГИРИН: Добавлю один тезис. НАТО для Украины - это едитнственная обозримая перспектива, существующая на сегодня. Поэтому, если Россия и Украина не придумают мощную альтернативу НАТО и ЕС на сегодня, то Украина в обозримом будущем окажется в НАТО и ЕС. Задача стран, опираясь на историю, создать альтернативу. Пока альтернативы нет.

Петренко: Вы покинули город Чернигов 1980 г. Часто ли здесь бывали после, особенно после 1991 года? Чем Чернигов 1980 года отличается от Чернигова 2008?

Віктор МИРОНЕНКО: Часто. Каждый год на 2-3 месяца. Начиная, правда, с 1997 года. Я бы сказал, что для меня Чернигов остался прежним, но с возрастом становится ближе и дороже. К сожалению, нет моих друзей. Но город развивается, и развивается благодаря усилиям людей. Когда говорю о Чернигове, то я не слишком объективен, т.к. очень люблю этот город. Земляки достойно переживают нелегкие времена и умудряются делать город лучше.

Яніна СОКОЛВСЬКА:

Юрій ЧИГИРИН:

допитливий: Запитання до пана Мироненка: 1. Чи добре володієте українською? Якщо добре, то як це вам вдається у Москві? 2. Як оцінюєте заяви мера Москви Лужкова по Севастополю? Чи не здається, що такі заяви лише прискорюють вступ України в НАТО? 3. Якими принципами мають поступитися Україна і Росія, щоб повністю уникнути взаємної конфронтації? Будь ласка, по пунктах якщо це можливо у випадку обох країн. Дякую.

Віктор МИРОНЕНКО: 1. Відповім, як колись Щербицькому на співбесіді: "Це моя рідна мова". Хоча думаю російською, бо це моя перша мова. 2. Не поділяю взагалі точки зору мера Москви Лужкова. 3. Здається. Впевнений, що так і є. 4. Ніякими принципами поступатися не треба. Просто треба нагадати нашим політикам, як українці це робили у 2004-му про те, що успіх чи невдача модернізації Росії і України, на мій погляд, залежать від того, чи навчимося поважати одне одного, живучи разом і працюючи разом.

Яніна СОКОЛОВСЬКА:

Юрій ЧИГИРИН:

Андрій Підкова: Те що російські телеканали покривають щодня Україну брудом, вже стало звичкою. У відповідь на це і заяви деяких ваших політиків питання перше: Коли ви повернете Україні Кубань? Друге: Ми станемо частиною НАТО - скільки років Путін з Мєдвєдєвим будуть гризти собі лікті?

Віктор МИРОНЕНКО: Зверніться з цим питанням до Путіна чи Мєдвєдєва. Мені з ним спілкуватися не цікаво.

Яніна СОКОЛВСЬКА:

Юрій ЧИГИРИН:

Земляк: Товаришу, Вікторе, чи не здається Вам, що головна проблема ненормальних стосунків між росіянами-москвофілами і українцями в тому, що нам, українцям, було не дозволено залишатись українцями навіть у побуті, як це пробачалась грузинам, прибальтам, азерам тощо, в разі отримання ними посад в імперсько-радянській ієрархії. Це я на собі відчув підчас служби в СА в Москві у 1977-1979 роках, хоча й був на половину по матері росіянином. Після чого став українцем на завжди. Приниження, отримане за українське походження від деградантів-"масквічей" - найкраще щеплення для українського патриота. Невже, з Вами, Вікторе, цього не було ?

Віктор МИРОНЕНКО: Не можу з Вами погодитися, пане Земляк. Як і Ви в особистому житі, я зтикався з випадками негідної поведінки, неподобств, образ на національному грунті. Але до такого ступеня як сьогодні, у нас ніколи не доходило. В Чернігові всі мої друзі ділилися на 3 частини: третина - українці, третина - росіяни, третина - євреї. Всяке було в житті, але до зневаги на національному грунті ніколи не доходило. Тоді я отримав щеплення від фобій і ненавиджу ці речі. Останнє. З приводу того, що українцям був закритий цей щабель, то моя особиста біографія заперечує це повністю. Склад чернігівського московського земляцтва - тому підтвердження. Не треба ваші особисті випадки екстраполювати на загальну ситуацію. Ви не праві, вибачаюся.

Яніна СОКОЛОВСЬКА:

Юрій ЧИГИРИН:

Киянин: Прикриваючись захистом Росії, Московський Патріархат в Києві масово під свої церкви знищує зелені зони (лише під кафедральний собор буде вирубано сквер 3,88 га), не звертаючи увагу на протести жителів. Попи (назвати їх священниками – язик не повертається ) обзиваючи протестувальників: бандерівцями, хохлами нехрещеними і тд. Також руйнують пам`ятки архітектури, як приклад - брама в Києво-Печерська Лавра. Схоже відбувається і в інших населених пунктах. Це все приводить до дикредитації православ`я і за прогнозами аналітиків через 10 років понад 50% християн в Україні буде протестантами. Ваше відношення до цієї ситуації?

Віктор МИРОНЕНКО: Порада. Нехай третій Рим товаришує з Другим Єрусалимом.

Яніна СОКОЛОВСЬКА:

Юрій ЧИГИРИН: Дам таку відповідь. Українці і кияни мають зробити все, щоб не віддати православний Київ і не втратити духу другого Єрусалиму. Коли увага звертається не на суперечки і лайку, а на спілкування з Богом. І не має значення, хто є посередником у спілкуванні з Богом. Черновецький, для того щоб виграти вибори у Києві та прихистити на свій бік православних (в народі - "сектант"), він вдався до цього кроку. І всі православні задарма агітували за нього по всіх православних храмах. Хай інші політики повчаться у нього.

Севрюк: Під час Другої світової війни гинули не тільки євреї, але ніхто не ставть під сумнів Голокост. То чому так агресивно російськи политики виступають проти визнання Голодомору?

Віктор МИРОНЕНКО: Наскільки мені відомо, російські політики і вчені не виступають проти визнання Голодомору як страншного злочину Сталіним і його приспішниками. І московськими, і київськими. Але не тільки московські політики, а й ОБСЄ, і ООН, і ПАРЄ згодні з тим, що Голодомор не був виключно українським явищем. Гинуло багато етнічних казахів, росіян. Проти цього виступають в Росії. Стосовно євреїв, це некоректне порівняння. Німецькі нацисти ставили пряму мету - знищення євреїв. Всіх. Тому порівняння абсолютно некоректне.

Яніна СОКОЛВСЬКА:

Юрій ЧИГИРИН:

C.Ф.: Уважаемый Виктор Иванович, почему, с Вашей точки зрения, распался СССР.

Віктор МИРОНЕНКО: Я об этом уже 20 лет думаю. По крайней мере, я об этом очень сожалею. Союз, конечно же, нужно было реформировать. Но мы, на мой взгляд, выбрали как всегда, самый неэффективный путь. Самый длинный и трудный. Начиная от суверенизации и т.д. О причинах. Позволю себе привести цитату. Лев Давыдович Троцкий в 1937 году написал в своих дневниках следующее: "Меня смешат попытки белой русской эмиграции свергнуть Сталина. Сталин окружил себя плотным слоем партийной и гос. бюрократии, которая довольна своим положением и не позволит этого сделать. Но пройдет несколько десятилетий, и эти чиновники захотят сделать свои привелеги независящими от воли Генерального секретаря и ЦК партии. Начнется приватизация. Вот тогда то и гнаступит время для истинной пролетарской революции". Конечно, это некоторое упрощение сложного процесса, но я советую поискать ответ на заданный вопрос, оттолкнувшись от этой мысли человека, который очень хорошо понимал русскую революцию.

Яніна СОКОЛОВСЬКА:

Юрій ЧИГИРИН:

Сергій Павленко: Мироненку Поясніть, будь ласка, коли утворено Центр українських досліджень. Це громадська інституція? Чи вона певним чином фінансується РАН? Які завдання ставите перед собою?

Віктор МИРОНЕНКО: Рішення прийняте науковою радою РАН в лютому цього року за моїм поданням. Це не громадська інституція, а структурний підрозділ РАН. Ідея створення цього Центру виникла через незадоволення станом україністики взагалі і історичної україністики в Росії зокрема. Нам хотілося створити незалежний об"єктивний, доброзичливий до України центр досліджень української історії, сучасного життя. Перше і найголовніше, що хочемо зробити - це дати можливість надати можливості широким колам Росії ознайомитися з творами українських мислителів без цензури та обмежень у повному обсязі. З цією метою ми започаткували бібліотеку української думки. Вже видали том вибраних творів може найкращого історика з еміграції Івана Лисяка-Рудницького у моєму перекладі. На днях вийде том вибраних творів Симона Петлюри російською у перекладі Галини Лісної. Готовий двотомник Михайла Драгоманова російською. Готується том Михайла Грушевського з того, що ніколи не перекладалося російською. Дуже цікавий буде впереше перекладений російською В"ячеслав Липинський з передмовою Ярослава Пеленського.

Яніна СОКОЛОВСЬКА:

Юрій ЧИГИРИН: Хотів би подякувати Пану Віктору за "Європу", тому що центр досліджень створений в Інституті "Європа". Це зайвий раз доводить, що Україна - це Європа. І в Росії це визнали на академічному рівні. І теза друга. По суті нормальний науковий діалог відбувається. Саме це допомагає тим людям в Україні, які зацікавлені у поглибленні діалогу між Україною і Росією. Бо на відміну від заяв Лужкова, який є ножем у спіну зацікавленим у такому поглибленні, ми бачимо, що є і інші перспективи для двох народів.

Славянин : Российские политики позиционируется как прославянские, в тоже время есть единственный славянский народ без государства лужицкие сербы (сорбы) или лужичане (по названию этой местности — Лужица), которые проживают в Германии. Но их там ассимилируют - закрывают сорбоязычные школы, планируют закрыть единственный национальный театр лужичан. Они же намерены снести лужицкий городок Рогов под предлогом добычи здесь бурого угля открытым способом. До этого в центре Лужицы уже снесли сотню лужицких поселений, оставив на их месте «лунный» пейзаж... Теперь котлованы от бывших домов хотят затопить, а самих лужичан — расселить по разным немецким городам для ускоренной ассимиляции и окончательного решения славянского вопроса в Германии. Почему Россия не хочет помочь братнему народу?

Віктор МИРОНЕНКО: Я не в курсе конкретно по лужицким сербам. Но для меня аксиоматично уважение к правам любого этнического меньшинства. На мой взгляд, это часть тех ценностей, о которых говорил Горбачев, и которые незаслуженно высмеиваются нашими прагматичными политиками.

Яніна СОКОЛВСЬКА:

Юрій ЧИГИРИН:

Олександр: Добрий день пане Вікторе! Отсаннім часом життя ставить дуже багато питань на які доведеться відповідати і приймати якісь рішення. На моїй вулиці багато років всі жили дуже дружно, але як тільки Україна проголосила про свою незалежність майже всі "русаки" як з цепу зірвалися, шантаж, погрози, непорядні вчинки, а головне, що все робиться ніби як по команді. Тоді і виникло питання, що це правда, що РФ проводить масовану державну антиукраїнську політику в усіх сферах, (економіці, політиці, інформаційному просторі..) і вважає кожного "роскоязичного" в Україні своїм представником? Де коріння цієї політики? І чи уявляють в РФ до чого може привести така політика, бо розвалювати все більше нічого, крім міфічного СНГ та самої РФ?" Так можна догратися і до крові. І ще! На протязі десятків років говорилося про братерські відносини республік СРСР. Особливо це проявилося при розподілі майна СРСР, коли всі республіки були обібрані "старшим" братом до нитки. Чи хоч на словах Ви вважаєте, що РФ вчинила і чинить до колишніх республік СРСР непорядно?

Віктор МИРОНЕНКО: Я против такой политики и делаю все, что в моих силах, чтобы она изменилась. Но одно замечание. В международных отношениях как в любви всегда 2 стороны и я не видел, чтобы в таких отношениях была виновата одна сторона. Единственное - хотелось чтобы простые нормальные люди, которых больше всех и в России и в Украине, нашли способ привести в сознание своих политиков.

Яніна СОКОЛОВСЬКА:

Юрій ЧИГИРИН:

Патріот: Чи не наносять вчинки ГРУніка чи ФСБбешника нашого землячка Юрія Бута - депутата ВРУ, прибічника Московського патріархату, юриста і посумісництву , як з"ясувалося, ще й агента впливу Кремля, дружнім російсько-українським відносинам на рівні простих людей ?

Віктор МИРОНЕНКО: Шановний пане Патріоте! Я не знаю достеменно причини вчинка Юрія Бута. Я знаю його особисто і поважаю за те, що, будучи досить успішним бізнесменом в Росії, він вирішив позбутися російського громадянства і переїхати працювати у Київ. Він дійсно чудовий юрист, прекрасний викладач і я його поважаю. Стосовно його рішення, сподіваюся що він мене його змотивує при нагоді. Стосовно ярликів. Вибачаюся, але не приймаю манеру ображати людину. На мій погляд, це поведінка недостойна.

Яніна СОКОЛОВСЬКА:

Юрій ЧИГИРИН:

Speckle: Весной 2007г. у Виктора Мироненко была встреча со студентами 3-го курса на истфаке ЧДПУ, где в то время училась я:) Хотелось бы поблагодарить за интересный материал и исчерпывающие ответы на вопросы тогдашних студентов, было очень приятно пообщаться!

Віктор МИРОНЕНКО: Спасибо! Я рад что Вами понравилось. Зовите. Всегда готов выступить. Тем более, что приходит время отдать долги и родному институту, и родному городу. Поскольку больших денег я не заработал, то единственное что могу сделать - поделиться накопленным опытом. Ну и спасибо всем участникам.

Яніна СОКОЛОВСЬКА:

Юрій ЧИГИРИН:

допитливий: Запитання до редактора "Известий". Як Ви оцінюєте ситуацію в російських газетах, на радіо і телебаченні з висвітленням подій в Україні? Чи не нагадує це Вам стан запеклої інформаційної війни? Чи оцінюєте ви особисто цю ситуацію негативно? Чому так відбувається і як виправляти ситуацію?

Oper: Интересно, чьим решением (инициативой?) было разрешение обналички советских рублей?

цікавий : шановний пане Вікторе, си ознайомлювались ВИ з таким твором, як "ПОСЛЕ РОССИИ" Федіра Крашенникова! якщо так, то які відгуки, якщо ні то раджу ознайомитися! :))))))))

Коментарі (9)

Чужой | 2008-07-05 20:05

Уважаемый Модератор,слово "уб...",обрезаное Вами не есть ненормативной лексикой.Оно означает коньюктурщика-подхалима,получающего материальные блага от непосредственной близости и лести владельцу этих благ.

Чужой | 2008-07-05 19:54

Мироненко.Яворивский.Кучма.Богата уб... Черниговщина.

М.Боюра | 2008-07-05 11:50

Хвала земляку. І розумію його тугу по бувшому Союзу - все п. Віктор пояснив словами Л. Троцького, ось тільки не можу погодитися, що "нужно было реформировать". Не маємо історичного прецеденту, щоби якась нація розвивалася гармонійно під зверхністю іншої. А в будь-як реформованому Союзі інший підхід нам не світив - не будемо лукавити, бо ж знаємо натуру собирателей земель. Дай Боже зараз вистояти,- а без НАТО марні надії.

Глядач | 2008-07-04 22:40

Надзвичайно цікаво. Авторитетно. Як небо і земля у порівнянні з Останкіно.

Допитливий | 2008-07-04 19:47

Дякую за відповідь. Цікаво, а що скаже з цього приводу Сірко?

Андрій Ясний | 2008-07-04 19:20

Знаєте, часто від бізнесменів доводиться чути про те, серед кого вони шукають молодих спеціалістів.Ключове слово тут - адекватний. Так ось, Віктор Іванович - людина дійсно адекватна, тобто така, що не обважена чужими, часто дурними, думками.
Пам'ятаєте, такий собі фільм був у Нікіти Міхалкова - "Свой среди чужих, чужой среди своих". Віктор Мироненко - свій і серед своїх, і серед тих, хто вважає себе чужими.

Олег Головатенко | 2008-07-04 17:40

Дуже позитивна і змістовна конференція вийшла. Щойно обговорили її з колегами-журналістами. Багато конструктиву, який має сьогодні відігравати вирішальну роль у стосунках України і Росії. Але ми його не спостерігаємо, на жаль. Дуже бажано, щоб сказане було також і змістом офіційної російської політики, мало б вплив на неї.
Народжується думка, що можливо СССР розвалився не через неефективність підходу до реформування. Можливо це сталося тому, що реформаторський менеджмент не вписувався в формат СССР як наддержави, суперечив її функціям та властивостям, її природі. Частково відповідь у наведеній цитаті Троцького. В ній відповідь, чому наддержави і імперії розвалюються як такі. Тому що бюрократія розростається і починає жити як самостійний некерований ззовні самодостатній організм. І з часом "суверенізується". Дуже влучно, між іншим. Незалежність не як наслідок визвольної боротьби, а як наслідок суверенізації бюрократичних еліт.

Версія | 2008-07-04 17:19

Сьогодні декому дуже хочется змалювати події "ковбасної революції" в ніч 6 січня1990 року як спецоперацію КГБ для розпочатку "перестройки" в Україні.
Ось одна зі свіжих версій. Інцідент нарозі вулиць Рокоссовського і Даценка був "організовано" на виконання вказівки Горбачова М.С. через В.І.Мироненка. А виконавцем був на той час працівник Чернігівського облвиконкому Заїка - близкий комсомольський друг В.Мироненка.
Тож не треба великого розуму, щоб зробити висновок, що Ю.Бут "будучи досить успішним бізнесменом в Росії, він вирішив позбутися російського громадянства і переїхати працювати у Київ"(цитата В.Мироненка) для виконання дуже важливого завдання: поверненя України під руку Москви.

Костян | 2008-07-04 16:01

Наконец-то чувствуется, что россияне начали проводить адекватную и понятную политику без привлечения бывших уголовников.
Земляк, без блата достигший успехов и вошедший в элиту в сопредельной стране, (мало кто из терешних грантоедов может похвастаться подобным)- вызывает безусловную приязнь и неподдельный интерес. Рад, что Черниговская земля- еще не оскудела на умных людей.
закрити

Додати коментар:


Фотоновини

  Пан Усмішка і його позитив - фоторепортаж

SVOBODA.FM