Прапор зшила баба Шура

У серпні 2004 року Президент підписав Указ № 987/2004 про встановлення Дня державного прапора України, який святкуватиметься щорічно 23 серпня.

Пам`ятаю свій перший синьо-жовтий прапор. Це був вересень 1989 року. Ми із шкільним товаришем Олегом Гуком збиралися в Київ до політехнічного університету, де мали відбуватися установчі збори Народного Руху України за перебудову.

Найскладнішою проблемою для нас було знайти полотнища синього і жовтого кольорів. Не знайшовши відповідного кольору матеріалів для майбутнього прапора у рідній Носівці, де я тоді жив з батьками, ми електричкою поїхали до Києва.

Потрібно відмітити, що тогочасна столиця УРСР справляла жалюгідне враження. З полиць крамниць все щезало, не встигши там й з`явитися.

Основними об`єктами шопінгових турів провінціалів (слова, правда, такого тоді ще не знали) у ті часи були універмаги “Україна” та ЦУМ. Туди ми й відправились. Задля конспірації з товаришем вирішили розподілити ролі. Він мав придбати тканину одного кольору, а я іншого.

Пересторога сьогодні виглядає дещо кумедною. Проте в той час вона не була зайвою. У магазині без пояснень могли відмовитись продати тканину “націоналістської” палітри. Тим паче - дітям. Іншою складністю для нас став вибір полотнищ потрібних відтінків. Пам`ятаю, що з жовтим кольором ми справились швидко. А ось із синім - виникли складнощі.

Нам точно не було відомо як саме має виглядати наш прапор. Зважаючи на те, що й обирати, власне, у нас не було між чим (на вітрині були лише два сувої тканин, що віддалено нагадували б сьогодні кольори сучасного державного прапору: темно-синій та блакитно-сіруватий), ми інтуїтивно обрали другий варіант. Адже за нашими міркуваннями прапор мав бути “жовто-блакитним”.

Історія з моїм першим прапором не була повною коли б я не згадав ту людину, яка нам його пошила. Це була бабуся мого товариша - баба Шура. На механічній машинці “Zinger” вона і зшила воєдино дві частини одного прапора...

Баби Шури давно немає. Вона прожила нелегке життя. Два голодомори та фашистський концтабір це лише дещиця її біографії. Мій перший з моїм другом Олегом український прапор - це так само її біографія.

Тому в День державного прапора України я згадую і поминаю її. Земля пухом, вам бабо Шуро.

На знімку: баба Шура зі своїм внуком, а моїм другом Олегом Гуком.

Фото автора.