Заява Президента України щодо ситуації у Верховній Раді

Шановні співвітчизники! Учора відбулися події, які припинили діяльність демократичної більшості у Верховній Раді України.

Причина – одна: боротьба за владу. Глуха до ваших потреб. Цинічна. Жорстка боротьба за владу.

Я дуже хочу, щоб кожен із нас зрозумів - вчора сталася не рядова подія. Вчора сталося і не просте технічне голосування.

Це, переконаний, момент нашої істини. Для кожного з вас і для країни в цілому.

У Верховній Раді де-факто утворилася нова парламентська коаліція.

Блок Юлії Тимошенко пішов на союз з Партією регіонів і комуністами і в основі цього утворення - неукраїнські - підкреслюю, неукраїнські і недержавні інтереси.

Демократична більшість зраджена цим союзом. Учорашній день показав нам все точно і ясно. Безумовно, розвал коаліції був добре спланованою подією.

Усі спроби фракції «Нашої України - Народної Самооборони» провести засідання ради коаліції, визначити спільний порядок денний і спільну позицію по найчутливіших питаннях поточного моменту вчора були відкинуті Блоком Юлії Тимошенко.

Найвищий представницький орган країни і демократична більшість зокрема не зуміли дати консолідованої оцінки війні у Грузії.

Депутати не знайшли мужності дати відповідь на запитання найвищої національної ваги - поваги до цілісності суверенної держави і святої недоторканності її кордонів.

Це - виклик нам усім. Це - приниження для Українського народу, бо це приниження нашої цілісності і наших кордонів.

Але навіть і це не головне було у вчорашньому дні. Понад все - вчора в парламенті розпочався політичний і конституційний переворот в Україні.

Прийнято антиукраїнські і антидержавні рішення.

Руками Блоку Юлії Тимошенко, Партії регіонів і комуністів відновлено антиконституційний закон про уряд, який у 2007 році - хочу нагадати - спровокував парламентську кризу і позачергові парламентські вибори.

Цей закон встановлює диктатуру Прем'єр-міністра: глава уряду призначається поза Конституцією, укази Президента України та рішення Ради національної безпеки і оборони повністю ігноруються.

Зміни до закону про Конституційний суд унеможливлюють оскарження неконституційних рішень уряду.

Уряд стає поза будь-яким контролем, руйнується елементарний баланс влади в Україні.

Була безліч обіцянок про скасування депутатської недоторканності, пільг. Все залишилося на місці: необмежена пенсія, спецобслуговування, VIP-зали.

Але виявилося і цього замало - вчора Блок Юлії Тимошенко, Партія регіонів і комуністи наділили себе повноваженнями слідчих і судів. Вони хочуть вести слідство - бо цього їм сьогодні не вистачало, вилучати документи, допитувати людей, хочуть притягнення до кримінальної відповідальності за відмову надати пояснення народному депутату.

На додаток депутати хочуть підпорядкувати собі і уряду Службу національної безпеки.

Я запитую у БЮТ, у комуністів, Партії Регіонів - у цьому полягає ефективність української влади? Це ваш конструктив співпраці? Цього, на ваш погляд, чекають сьогодні українські люди? Переконаний, що ні.

Безумовно, всі ці антиконституційні закони мною будуть заветовані.

Шановні співвітчизники!

Три роки поспіль парламентарії воюють за владу в Україні.

У 2007 році я ініціював дострокові парламентські вибори у відповідь на змову і політичну корупцію у стінах Верховної Ради України.

Не на словах, а конкретними справами я послідовно дбав про об'єднання демократичних сил України. Вони були зобов'язані взяти відповідальність влади - як у парламенті, так і в уряді.

Як Глава держави я був надзвичайно зацікавлений у швидкому початку роботи Ради і нового українського уряду.

Саме тому, попри все, я двічі вносив подання на призначення Юлії Тимошенко прем'єр-міністром України.

Мною керувала воля не тільки особиста, але й воля мільйонів українців, які чекали ефективних і рішучих дій, рішень коаліції та українського уряду.

Хочу твердо підкреслити: я оберігав коаліцію та уряд від помилок і прорахунків, які надзвичайно часті і рясні були в їх діяльності. Лише частка моїх зауважень була адекватно сприйнята і на людському, і на фаховому рівнях. На публіці - невинні очі, за спиною Президента і партнерів з коаліції - вузькі, у власних інтересах рішення.

За вісім місяців роботи з 245 законів, які передбачалися угодою про коаліцію, до парламенту було внесено 41 закон. Із них було прийнято по сьогоднішній день 11. Оце ефективність уряду і урядової коаліції. Тому що домінували інші інтереси, які дуже часто залишалися за шторою.

Тендерна палата була ліквідована лише під примусом, а новий порядок державних закупівель вручну здійснюється урядом до сьогоднішнього моменту.

Не змінено закони про владу на місцях. А це чутливі закони, які формують систему національної влади. Йдеться про органи самоуправління і місцеві адміністрації.

Не прийнято закони в рамках реформи судочинства і боротьби з корупцією. Шість законопроектів, поданих Президентом по даному питанню, вже 9 місяців знаходяться у стінах парламенту.

Жодного закону не прийнято про ринок землі. Жодної уваги - до середнього класу і підприємців.

Загальмовано реформу Збройних сил. Фінансів для створення контрактної армії не виділено. Брак коштів став причиною чергової канонади на артилерійських арсеналах у місті Лозова. Фінансування сьогодні української армії здійснюється в сумах (з урахуванням інфляції) менше, ніж в аналогічний період попередніх років. Це адекватне відношення уряду до ситуації? Глибоко переконаний, що ні.

Натомість, керівництво уряду виконало особисті завдання.

Було зроблено кілька спроб в обхід української Конституції замінити керівництво Фонду державного майна.

Далі - намір банального, під замовника розпродажу стратегічних об'єктів України.

Замість системних реформ розпочато новий перерозподіл власності та абсолютно популістська роздача пільг, грошей, а дуже часто і землі.

Наслідок, переконаний, відчув на собі кожен українець - це найвища в регіоні, в Європі інфляція. У річному обчисленні вона сьогодні складає 34%. Чим може бути виправдана така політика? Виключно непрофесійним підходом. Виключним популізмом, за який розраховується вся нація без виключення. Але найбільше страждають ті люди, про яких найчастіше говорять політики, це - бідні люди. Немає більш страшнішого податку, ніж податок інфляції. Бо він зачіпає якраз інтереси не заможних, не мільйонерів, а найбідніших людей.

Мої вимоги захистити людей від інфляції через зміни до Державного бюджету були проігноровані і березні, і в травні, і в червні. Бо переконаний, якраз зміни до Державного бюджету, включаючи впровадження нового прожиткового мінімуму і нових соціальних стандартів, є чесна, адекватна реакція уряду на ту величезну інфляцію, яка була спровокована ним у першому півріччі. Але й такої відповіді не послідувало.

Учора все стало на свої місця.

Блок Юлії Тимошенко об'єднався з комуністами і Партією регіонів. Чудово розумію, що це неприродній союз. Я чудово розумію, що цей союз благ країні не принесе. Скоріше це добре відома практика. Її використала попередня коаліція у парламенті для захоплення влади.

Цей союз поховав, на мій погляд, демократичну більшість в українському парламенті.

Втім, ситуація - не безнадійна. Вона - недовговічна.

Громадяни сьогодні повинні побачити: де лінія державна, де лінія загальноукраїнська, а де політика продажна, де політика зради, де політика, яка не передбачає територіальну цілісність, суверенітет країни, неділимість її кордонів і європейський інтеграційний курс.

Хочу особливо підкреслити сьогодні і хочу, щоб мої слова дійшли до кожного громадянина України: державна лінія буде мною дотримана, незважаючи на жодні союзи.

І останнє. Шановні співвітчизники!

З правової точки зору події в українському парламенті розглядаю як формальний початок для створення нової парламентської коаліції.

Якщо протягом терміну, передбаченому в Основному Законі України, не відбудеться коаліція депутатських фракцій, я використаю своє право розпустити Верховну Раду та оголосити позачергові вибори.

Дякую за увагу.