Московський патріарх заплутався в питаннях «помісності»?
Патріарх Кіріл висловив задоволення першим днем візиту в Україну.
Він відзначив, що обговорив з Ющенком релігійну ситуацію в Україні. За його словами, поділ православ'я є великим викликом і великою проблемою.
Патріарх сказав, що «сьогодні ми шануємо пам'ять Святого Володимира, що великим діянням — Водохрещенням Русі — сприяв становленню нашої Помісної церкви, яка вже 2000 років існує».
«Ця церква, пане Президенте, існує. Є Помісна церква в Україні, якби її не було — не було б сьогодні України»,- заявив Кіріл.
Він також зазначив, «що Патріарх Московський і всея Русі живе в Російській Федерації, у місті Москві, але це Патріарх Московський і всієї Русі».
Як відомо, самоназвана «Московська Патріархія» відокремилася від канонічної Київської Митрополії у 1448 році. Лише через 141 рік вона отримала визнання Константинопольського Патріархату.
У 1684 році Московська Патріархія звернулася до Константинопольського патріарха Якова з проханням підпорядкувати їй Українську Митрополію, але отримала відмову.
У 1686 році Константинопольський Патріарх Діонісій погодився на підпорядкування Москві Української Церкви, але через рік його саме за це було засуджено на Царгородському патріаршому соборі та позбавлено сану, а підпорядкування визнано актом хабарництва та скасовано.
Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
Переглядів : 13184 |
Посилання до теми:
22.07.2009 Патріарх Філарет: Росії час позбутися комплексу «ревнивої матері»
24.07.2009 Патріарху московському нагадали про всяк випадок, звідки поширилося християнство
27.07.2009 Московський патріарх прибув в Україну. Розклад прямих трансляцій на «Інтері»
Коментарі (17)
Тарас Григорович | 2009-07-29 12:21
++++++++++
Душа обіс**на мовчить.
Чому?! А ви ж бо, п***рюки кляті
Не здогадалися, чому?!!
Та ж повен рот її г*вном!!!
Який псалом, яка осанна,
Які ще радощі земні
Знайдуть в отім багні
Брунатнім?! Часом знатнім
ЇЇ окрилять, піднесуть?!
Стомився. Хоч на мить заснуть.
А ти, доношений козаче,
У тата й маму крюк свинячий,
Чи не набовтався в сечі?
Лежиш на крижаній печі
Та й мариш любим псевдобратом,
Твоєї ср*ки вірним катом,
Чекаєш на тепло, п*рдло?
Стомився... хоч на мить заснуть.
Забути все. На мить забуть.
Душа об**рана мовчить.
Пускає бульки
В Космос.
Психолог | 2009-07-29 11:19
Кроме того, в православной Церкви нет понятия "профессионально понравиться". Подобные законы профессионального промоушна работают в харизматических сектах. Не успел туда человек переступить порог, как его уже все любят.
Да, вы правы, в Московском патриархате есть подобные элементы, а также обрядоверие и цезарепапизм, как в Римо-католической церкви.
admin | 2009-07-29 10:52
І чи не приятель Ви часом пана Табачника, який з переляку через сумні для нього підсумки голусування на "Великих українцях" влаштував SMS-спам за особу, за яку агітував тут вчора Кирило? У свідках - ведучий проекту Вахтанг Кіпіані.
Я тільки ЗА Ярослава Мудрого як справді великого українця, але скільки вереску щодо інших героїв - дивний збіг, і майже під одну копірку.
Elani | 2009-07-29 10:46
а до всех этих делений власти, зданий, денег на высшем духовном уровне мне нет никакого дела
но раз берутся что-то доказывать (наши), то хотя бы более профессионально это делали
дабы народ, даже не верующий, пристал на их сторону
неверный | 2009-07-29 10:42
Олег | 2009-07-29 10:39
Рай | 2009-07-29 10:36
Психолог | 2009-07-29 10:14
admin | 2009-07-29 09:35
Звісно, кожний "брата" обирає собі сам. Навіть, якщо цей "брат" віявився зрадником через якихось 2 роки після підписання березневих статей 1654-го. Можна, звісно, при цьому примудритися кричати голосно про зраду. Але сила крику на правду жодним чином не впливає. Особливо, у таких тяжких випадках, коли дехто голосу совісті (див. нижче) не чує.
Олег | 2009-07-29 09:21
Тарас Григорович | 2009-07-29 08:52
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
І господа зневажають,
Людей запрягають
В тяжкі ярма. Орють лихо,
Лихом засівають,
А що вродить? побачите,
Які будуть жнива!
Схамениться, недолюди,
Діти юродиві!
Подивиться на рай тихий,
На свою країну,
Полюбіте щирим серцем
Велику руїну,
Розкуйтеся, братайтеся!
У чужому краю
Не шукайте, не питайте
Того, що немає
І на небі, а не тілько
На чужому полі.
В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля.
******
Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра,
Добра святого. Волі! волі!
Братерства братнього! Найшли,
Несли, несли з чужого поля
І в Україну принесли
Великих слов велику силу
Та й більш нічого. Кричите,
Що бог вас создав не на те,
Щоб ви неправді поклонились!..
І хилитесь, як і хилились!
....
*********
Умийтеся! образ божій
Багном не скверніте.
Не дуріте дітей ваших,
Що вони на світі
На те тілько, щоб панувать...
Бо невчене око
Загляне їм в саму душу
Глибоко! глибоко!
Дознаються небожата,
Чия на вас шкура,
Та й засядуть, і премудрих
Немудрі одурять!
Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрість би була своя.
А то залізите на небо:
"І ми не ми, і я не я,
І все те бачив, і все знаю,
Нема ні пекла, ані раю,
Немає й бога, тілько я!
Та куций німець узловатий,
А більш нікого!.." - "Добре, брате,
Що ж ти такеє?"
"Нехай скаже
Німець. Ми не знаєм".
Отак-то ви навчаєтесь
У чужому краю!
Німець скаже: "Ви моголи".
"Моголи! моголи!"
Золотого Тамерлана
Онучата голі.
Німець скаже: "Ви слав'яне".
"Слав'яне! слав'яне!"
Славних прадідів великих
Правнукі погані!
І Коллара читаєте
З усієї сили,
І Шафарика, і Ганка,
І в слав'янофіли
Так і претесь... І всі мови
Слав'янського люду -
Всі знаєте. А своєї
Дас[т]ьбі... Колись будем
І по-своєму глаголать,
Як німець покаже
Та до того й історію
Нашу нам розкаже, -
Отойді ми заходимось!..
Добре заходились
По німецькому показу
І заговорили
Так, що й німець не второпа,
Учитель великий,
А не те щоб прості люде.
А гвалту! а крику!
"І гармонія, і сила,
Музика, та й годі.
А історія!.. поема
Вольного народа!
Що ті римляне убогі!
Чортзна-що - не Брути!
У нас Брути! і Коклекси!
Славні, незабуті!
У нас воля виростала,
Дніпром умивалась,
У голови гори слала,
Степом укривалась!"
Кров'ю вона умивалась,
А спала на купах,
На козацьких вольних трупах,
Окрадених трупах!
Подивиться лишень добре,
Прочитайте знову
Тую славу. Та читайте
Од слова до слова,
Не минайте ані титли,
Ніже тії коми,
Все розберіть... та й спитайте
Тойді себе: що ми?..
Чиї сини? яких батьків?
Ким? за що закуті?..
То й побачите, що ось що
Ваші славні Брути:
Раби, подножки, грязь Москви,
Варшавське сміття - ваші пани,
Ясновельможнії гетьмани.
Чого ж ви чванитеся, ви!
Сини сердешної України!
Що добре ходите в ярмі,
Ще лучше, як батьки ходили.
Не чваньтесь, з вас деруть ремінь,
А з їх, бувало, й лій топили.
Elani | 2009-07-29 08:37
честно говоря, второго было слушать приятней чем первого
O5к | 2009-07-28 22:06
Лідер | 2009-07-28 21:35
ще один Олег | 2009-07-28 20:06
Цікава публіка в студії, а головне - правильна, в основному заїжджа: обличчя російських серіалів та односерійних "кіношедеврів", які вже намуляли око глядачеві, деякі поодинокі попсові "зірочки" української естради різної статі і явно неукраїнської, у кращому випадку космополітичної, орієнтації.
Правильні слова говорить! На всі 100%! Про духовність, про зваби сучасного світу, про легкість прийняття сірою масою "ролі вєдомого". Особливо в цьому смислі "уміляла" зосередженість Таї Повалій і голова Толочка у ствердному хитанні. Чомусь згадався "православний" рейд рокерів з голими дівками і російськими триколорами до українського Севастополя. Благословляв сам Путін, щоб люди у шкірянках продемонстрували "нерозумним хохлам", хто у їхній хаті господар.
Непогано "підлизав" своїм запитанням Карамазов...
Ну що ж, блазні і зрадники, які ладні служити лакеєм у придворного ідеолога твого ворога, який цього і не думає приховувати, є серед усіх народів.
Одним словом - гарні слова патріарха, дуже розумні, логічні. Але... чомусь не торкнулося моєї душі.
Куди більше духу і істини було у простих словах моєї бабусі на ніч:
- Спасибі всім святим за хліб, за сіль і за дар Божий, - слова від цієї землі, від цих трав і від цього Неба.
До чого це я? Є 34-е Апостольске правило, яке вимагає, що кожний народ повинен обирати СВОГО пастиря. Який з цієї землі пішов і в цю землю піде, у вустах якого слово буде живим і матиме силу.
admin | 2009-07-28 19:16
Може рядки Шевченка про "рабів" і "підніжків" комусь не завадить перечитати?
Олег | 2009-07-28 18:36