РЕВЮ

Планета

Так, давненько ми не повзали з мікроскопом по глобусу, вишукуючи різні цікавинки. До речі, якщо хтось за цей час забув, що таке глобус, то дозвольте нагадати: це така кругла штукенція, якою дорослі дядьки-політики в свій геополітичний футбол грають.

Буцають ту штукенцію по-всякому і при цьому по-сатанинському регочуть. А те місце, куди дядьки своїми брудними бутсами найчастіше влучають, називається «Україна»...

Буцають ту штукенцію по-всякому і при цьому по-сатанинському регочуть. А те місце, куди дядьки своїми брудними бутсами найчастіше влучають, називається «Україна»...

А все інше, що по різні боки до України поприлипало, має загальну назву «світ». Від англійського «sweet» — «солодкий». Придумали світ ще давні трипільці — спеціально для того, щоб українцям, яким набридло постійно від чужих бутсів ухилятися, було де оті перманентні матчі пересидіти. Маршрут туди є настільки популярним серед народу, що його назва навіть увійшла до словника ідіоматичних висловів нашої з вами співучої мови: «sweet за очі».

Для того, щоб люди знали, де у світі живеться, так би мовити, найсолодше, політики придумали ООН. Там вони після футболу символічно обмінюються мокрими від поту спортивними трусами (періщать ними одне одного по мармизах), а потім п’ють каву з бубликами. Так ось, днями в тій ООН постановили, що «за рівнем розвитку людського потенціалу» найпривабливішою для життя на планеті країною треба вважати Норвегію.

На третє місце приткнули Ісландію, а між ними впхали Австралію. Дуже схоже, що на вибір ООН вплинули минулорічна зима, коли вся Європа ловила дрижаки без російського газу — крім Норвегії з Ісландією, де «людський потенціал» ще з часів пітекантропів варить собі юшку в гейзерах і гріється біля персональних вулканів. Щодо Австралії, то там і без вулканів тепло.

А от Росія, хоча й загазована по саме нікуди, посіла в рейтингу ООН лише 73 місце. Пояснюють це тим, що в Норвегії, мовляв, ВВП становить аж 53 433 «зелених» на душу населення, а в Росії ВВП всього один, та й той — майбутній-колишній президент, який зараз тимчасово виконує обов’язки прем’єр-міністра.

Та натяки щодо рівня життя, який залежить від товщини «зелених» пачок під матрацами громадян, не минули даремно. Може так статися, що дуже скоро солодше жити вважатиметься там, де «зелені» у населення менше, ніж калини в Антарктиді.

З цією метою, за повідомленням британської «The Independent», арабські країни разом з Росією, Китаєм, Японією та Францією вже ведуть таємні переговори на предмет заміни «американського рубля» такою собі «корзиною валют» з єною, юанем, євро і уніфікованою валютою для країн Перської затоки. Як ця корзина називатиметься — достеменно невідомо. Російська сторона, щоправда, виступила з пропозицією обізвати її «літро», але непитущі арабські країни не погодилися. Тож будемо чекати на подальший розвиток подій.

Як лосось живе для нересту, так український політик живе для виборів. Лосось, штурмуючи круті пороги, продирається до верхів’їв річок, жбурляє ікру у воду й помирає, а наші політики, штурмуючи заблоковану трибуну, продираються до вершин влади, жбурляють в народ передвиборні обіцянки й... Тут вже як карта ляже.

До речі, 6 жовтня парламентську трибуну нарешті розблокували і Рада навіть спромоглася щось там із наших соціальних стандартів підвищити. Скажімо, з листопада мінімально будемо отримувати 744 гривні зарплати, а виживати на 701.

Але не в цьому річ. Адже відомо, що парламентарі гуртом лягають на трибуну не тому, що мріють, аби якийсь там невідомий їм електоральний дядько Василь отримував на червінець більше, а тому, що така «купа мала» їм заміняє секс. А потім, належавшись до оргазму, депутати роз’їжджаються країною — і обіцянки роздають.

Нещодавно, наприклад, Віктор Янукович роздавав на Чернігівщині. Подивитися на цей процес на вулиці обласного центру вийшов мало не увесь особовий склад місцевої міліції. Невідомо тільки, навіщо. Чи то для того, аби зробити гостю приємне і нагадати йому молодість, чи для того, аби зробити приємне місцевим жителям і простежити, щоб гість, не дай, Боже, молодість не згадував. Хіба що у новий споживчий кошик на вимогу Партії регіонів для українців зайву шапку поклали.

Втім, треба зазначити, що з часів Майдану інтелектуальний рівень Віктора Федоровича значно виріс. Не так високо, як наш прожитковий мінімум, але все ж таки. Тоді лідер «регіоналів» з усієї світової культури знав тільки мультфільм про кота Леопольда.

Зараз же він, перебуваючи з візитом у Криму і відповідаючи на запитання щодо подальшої долі свого однопартійця, мера Сімферополя Геннадія Бабенка, публічно заявив: «Цього засранця підтримувати не буду!» Це свідчить про те, що Віктор Федорович вже приступив до вивчення американської кінокласики в перекладі Гобліна.

Після цього він міг би сміливо додати до свого почесного «проффесорського» титула третє «ф», якби по нервах «регіонального інтелектуала» не топталися конкуренти. Навіть не Юлія Володимирівна, яка «працює» і на екзотичні танці не має часу, а якісь молоді та ранні. Той же Арсеній Яценюк, скажімо. Спочатку командувач «Фронтом» порадував шанувальників галюциногенних грибів своїми трансцендентальними біл-бордами.

Потім, вже цього тижня, без дозволу заліз на сайт Партії регіонів і написав: «Юлечко, я тебе завжди кохав, я знаю — ти зможеш. Тримайся». Тепер же, ходять чутки, Арсеній Яценюк хоче добити лідера «регіоналів» ударом нижче пояса: в своєму прізвищі після літери «я» дописати літеру «й». А перед такими аргументами, як свідчить недавня історія, Віктор Федорович відразу падає.

Цю статтю у друкованому варіанті можна знайті у №1 газети "Високий Вал" за 10 жовтня 2009 року (мережа магазинів "Союз" і "Квартал" у м. Чернігові)