Вітання читачам «Високого Валу» від дорогого Леоніда Ілліча

Знайдена в архівах КДБ стенограма невідомої промови Ген. секретаря ЦК КПРС Леоніда Ілліча Брежнєва в перекладі першого секретаря ЦК КПУ Володимира Щербицького.

"Дорогі товариші! Дорогі гості, представники, делегати й делегатки! Дорогий... я!

Велика Жовтнева сосі... сусі... соссусісчична революція, про необхідність якої вождь і вчитель світового пролетаріату Володимир Ілліч Ленін неодноразово говорив Фанні Арманд, Надії Костянтинівні і мені особисто, звершилася!...

Бурхливі оплески в дужках. І, виявляється, вже давно… Ще більш бурхливі оплески в дужках. Але мені про це чомусь доповіли лише вчора… В дужках крики «Ганьба!» з переходом в овацію.

З величезною гордістю за весь наш і не наш радянський народ рапортую вам, дорогі товариші, представники, делегати, делегатки і я, що улюблений всім нашим і не нашим радянським народом ЦК КПРС доклав усіх зусиль, аби донести цю радісну звістку як до вождя і вчителя світового пролетаріату Володимира Ілліча Леніна, так і до Фанні Арманд з Надією Костянтинівною. Щойно цю радісну звістку донесли до мене, як я негайно особисто поніс її вождю і вчителю. З величезною гордістю за здобутки наших металургів і комбайнерів рапортую, що Володимир Ілліч особисто прийняв мене в своїй гранітній спальні на Красній площі, де уважно вислухав, жодного разу навіть не перебивши! Я щиро вдячний рідному ЦК КПРС, який після мого повернення з Красної площі з рапортом про цю історичну зустріч, нагородив мене четвертим ящиком нагород. У відповідь я даю слово палкого комуніста, що обов’язково однією нагородою з цього ящика поділюся з вірним ленінцем товаришем Пельше, як тільки він знайде Фанні Арманд з Надією Костянтинівною, відрапортує їм і повернеться. Сьогодні вранці ЦК КПРС послав товариша Пельше на це відповідальне завдання, з суворим наказом до спалень, особливо Фанні Арманд, не заходити. Щось довго його немає.

Дорогі товариші!

Дозвольте мені з цієї високої трибуни докладніше зупинитися на деяких уроках і здобутках Великої Жовтневої с-с-с-с... ну, ви мене розумієте... Овація і бурхливі оплески з переходом в уважну тишу…

З гордістю за нашу науку хочу доповісти, що останні трудові здобутки антирадянських істориків свідчать: навіть організатори і натхненники того великого, що звершилося в жовтні, не все про нього знали і не так його розуміли. Час сказати правду, дорогі товариші, не чекаючи, поки Раїса Максимівна стягне Мишка Горбачова з його ставропольського трактора, влаштує в наше рідне ЦК КПРС-С-С і заставить сказати правду за нас.

Перше, що завжди цікавило увесь наш героїчний радянський народ і особливо мене особисто: чи був у вождя і вчителя Володимира Ілліча Леніна сифіліс? Що тут можна сказати, дорогі товариші? Ви ж всі бачили фотографію Надії Костянтинівни Крупської. А Володимир Ілліч бачив її в натурі і навіть спілкувався з нею, як із законною дружиною. Тому не треба бути антирадянським істориком, щоб з комуністичним переконанням заявити: так, сифіліс був! Бурхливі оплески. І це, дорогі товариші, дуже добре! Це свідчить про те, що навіть ганебні для імперіалістичної буржуазії хвороби, вражаючи мозок палких марксистів, під впливом передових ідей, що там киплять, перевиховуються і сприяють справі революції! Скажемо щиро, як справжні марксисти: якби не бліда трепонема — не поліз би вождь і учитель на броньовик! Оплески. І не було б у нас того, що ми сьогодні святкуємо… Жартівливі крики: «Наливай!»…

Весь наш героїчний радянський народ так і страждав би в умовах царизму. І ніхто б нічого не знав про палку революціонерку, особисто віддану вождю Фанні Арманд.

Велика Жовтнева сприяла також підриву економіки антинародної кайзерівської Німеччини, яка інвестувала в неї мало не весь свій золотий запас. По-господарськи розпорядившись отриманими коштами, вірні ленінці змогли профінансувати візит героїчних балтійських матросів у Зимовий палац до дівчат жіночого батальйону, що сприяло демографічному вибуху в країні, змученій буржуазною і попівською імперіалістичною мораллю. Кайзерівських грошей вистачило навіть на купівлю хоч і холостого, але все ж таки історичного снаряду для крейсера «Аврора»! Так народжувалася соціалістична економіка, товариші!

Потрібно згадати й про те, скільки щастя після холостого пострілу героїчного крейсера отримали колишні депресивні райони царської імперії — Чукотка, Аральське море і, головне, Чернігівська губернія, про яку мені нещодавно розповідав товариш Пельше… Заохочувальні голоси в залі: «Ну-ну?» Те Жовтневе, про яке я вам тут, дорогі товариші, гості, представники, делегати, делегатки і я вже биту годину товчу, поки товариш Пельше десь тиняється, дало життя цілій героїчній алеї Героїв у героїчному Чернігові! І тепер нашим героїчним радянським голубам є на чиїх героїчних головах відпочивати після героїчних трудових польотів. Особисто я, як старий дніпродзержинський голуб’ятник, вважаю це найголовнішим надбанням нашої Великої Жовтневої соссусісчичної революції, що б там не казав товариш Пельше!»

Рукопис промови в архівах КДБ розшукав