Грип, свині чи політики? Хто винен?

Шановна редакціє!

За останні дні стільки довелося прочитати про епідемію і свинячий грип, що аж самому захотілося… написати. От і пишу…

Кого слухати? Кому вірити? Адже у нас так — чим більше кричать, тим менше в тому всьому правди.

Ось і тепер відчуваю, що вірус грипу не так налякав владу, як став приводом для того, щоб влада почала лякати нас. Вибори ж незабаром, а за їх результатами не лише влада хоче нею залишатися і надалі, а й опозиція хоче нею (владою) стати.

Тільки-но надійшло повідомлення про перші випадки смерті, як одразу було оголошено карантин у дев’яти областях України (поки що у дев’яти). І палкі промови прем’єра були про те, що «вона врятує», і не менш палкі висловлювання опозиціонерів, що не лише «не врятує», а й сама у всьому винна, бо звезла на київський майдан двісті тисяч людей з різних куточків держави, от вони один одного вірусом і «наділили».

Як вже тільки цей А/H1N1 не «обзивають» — то «каліфорнійським», то «свинячим». А комусь здалося, що то взагалі чума легенева в Україну завітала. Не хотілось би вплутувати в людське горе політику, але як у нас без неї! Наші вельмишановні слуги народу почали «вертіти» цим грипом хто як може і кому як вигідно. Уряд каже одне, опозиція — інше, звинувачують один одного у тому, що хвороба з’явилася. Всі повивчали заумні медичні терміни й теревенять на усіх каналах про «катастрофічні наслідки масової хвороби». Тільки ж їх, насправді, не «катастрофічні» наслідки турбують, а власний піар!

А українські лікарі, у свою чергу, навпаки відкидають всі можливі сумні прогнози на цей рахунок. Довелося мені поспілкуватися з лікарем однієї з чернігівських лікарень про епідемію та маски, що зараз дефіцитом стали, а вона, себто лікар, каже: «сигарета взимку «зігріє» отак, як і ця маска «захистить»! А щодо паніки, то все це насправді — звичайний карантин, який щороку трапляється».

На запитання, чи пов’язана з цим політика, лікар впевнено відповіла: «Мені здається, що без політики тут не обійшлося, бо ж, бачите, вибори на носі. Наші політики з дахів ладні стрибати зараз, аби їх помітили та голосували за них як за «рятівників». Тут же такий «вдалий» момент випав, є на чому бали заробляти. Ну, чим не привід проявити себе в ролі доброго дядька та мецената».

Політика то чи ні, а от що людям простим робити, кому вірити? Невже знову, як казав незабутній Остап Бендер: «Спасение утопающих — дело рук самих утопающих». 

Антон САНЖАРА, мешканець Чернігова

Хвороба, а, тим більше епідемія — це, звісно, неприємно. Але і нам, як і нашому читачеві здається, що «пацієнт не такий уже й безнадійний», як декому хочеться довести. Вірити владі? Кгм… Знаєте, вірити їй стане скоро ознакою поганого виховання. Вірити опозиціонерам? Згодні, вони інколи кажуть правду (до того часу, доки самі владою не стануть), але під час виборчої кампанії… Вірити тому, що подається зараз у вітчизняних засобах масової інформації, що, переважно, заангажовані тією чи іншою політичною силою? Так не віриться ж!

Таким чином, якщо все українське для такого діла, як вірити, на даний момент не годиться, а відповіді шукати треба (читачі вимагають!), давайте подивимось, що кажуть у Європі (її, принаймні, порівняно з Росією та США у лави заангажованих і зацікавлених менше записують).

Отже, європейське видання «Волл Стріт Джорнал» пише про «нестачу у людей довір’я до влади», про неготовність українського керівництва до такої епідемії грипу, що особливо проявилося у фактах нестачі звичайних лікарських засобів, не кажучи вже про спеціальні ліки проти нового «свинячого грипу». «Волл Стріт Джорнал» цитує висловлювання громадян із черги біля однієї з київських аптек, які кажуть про те, що «не можуть покладатися на державу» в ситуації наростання епідемії грипу. Видання наголошує: «Спалах грипу вже викликав своєрідний політичний футбол між Президентом і Прем’єр-міністром, які змагаються у розпорядженнях щодо боротьби зі спалахом хвороби». Газета також відзначає політико-антигрипозну активність опозиції, яка щосили критикує уряд і його безсилля в боротьбі з наростанням епідемії. 

Австрійська «Ді прессе» сумнівається у справжній ефективності заяв Президента й уряду, які навипередки інформують суспільство щодо статистики смертей і розвитку епідемії за допомогою засобів масової інформації. «Ді Прессе» наголошує, що «паніка панує в Західній Україні, і насамперед у Львові й Тернополі, де громадське життя зупинилося, на вулицях порожньо». «Ді Прессе» також відзначила, що «у Києві все спокійно».

Швейцарська «Ноє Цюрхер Цайтунг» інформує про статистику смертності в Україні від грипу і відзначає, що внаслідок епідемії вже померло близько 60 осіб. Газета також наголошує, що для боротьби з епідемією задіяна українська армія й резерви уряду.

Що ж, вони пишуть, а вона хворіє (вона — це Україна). Влада на всіх рівнях збирає консиліуми, які, щоправда, поки що називаються «нарадами» та «колегіями», посадовці, одягнувши намордники (вибачте, маски) роблять вигляд, що неабияк розуміються на проблемі.

Полтавський губернатор Валерій Асадчев під час селекторної наради з прем’єром Юлією Тимошенко насмілився не робити такого вигляду 4 листопада і сказав: «Мені здається, що те, що ми проводимо цей селектор, тільки нагнітає ситуацію... Ми цю інфекцію по всій Україні розносимо такими селекторними нарадами. Ми з Вами, Юліє Володимирівно, — не лікарі, а пацієнти. Нехай цим займаються лікарі»…

У відповідь на це вся Україна почула від пані Тимошенко наступне: «Пан Асадчев очолює передвиборчий штаб кандидата у президенти (Віктора) Ющенка й отримав завдання руйнувати роботу уряду»…

А тепер, шановний читачу, скажіть — від грипу ця епідемія, від свиней чи від політиків?

А якщо не знаєте відповіді, то їжте часник, цибулю, пийте настій із шипшини і слухайте, що кажуть ті, кому ви ще довіряєте. А по цьому слові буваймо здорові!