Танкова експансія Росії?

Танкові війська РФ відпрацьовують марш-кидки на 1000–1500 км. Наступати на такі відстані російська армія може лише по Україні, Білорусі і прибалтійських країнах НАТО...

Загальновідомо, що танки, танкові війська – військова техніка і зброя не оборони, а наступу. Так пишуть у бойових статутах, порадах, військових доктринах, про це говорять генерали, про це знає кожен курсант військового училища, слухач військової академії.

Навіть у московських магазинах продається дитяча комп`ютерна гра «Танковий прорив».

Начальник штабу сухопутних військ російської армії генерал-полковник Олександр Постніков учора заявив журналістам (цитую агентство «РІА-Новости»), що «в даний час на озброєнні в російській армії знаходиться двадцять тисяч танків усіх модифікацій». І пожалівся, що танки старі, ще радянського виробництва і не можуть конкурувати зі своїми західними аналогами.

Але тут же похвалився, що «цього року буде куплений 261 танк Т-90 на 18 млрд. рублів. Не танк, а космічний вітер! Швидкість розвиває 70 кілометрів на годину. Запас ходу машини складає 500 км.

Крім того, озброєний гарматою 125-мм, що використовує бронебійні та осколково-фугасні снаряди, А також на машині стоять керовані протитанкові ракети. Крім того, танк оснащений кулеметами 12,7-мм і 7,62-мм. Ось такий монстр, виродок сталевий, апокаліпсис на гусеницях! (Десь таке вже доводилося чути... А, точно: це ж той самий радянський Т-72 – прим. «Високого Валу»)

Більше того, в Росії будуть реформовані всі танкові війська. У Сухопутних військах буде три види бригад – важкі, середні й легкі. Танки та інша важка бронетехніка будуть у важких бригадах, середні бригади використовуватимуться для швидкого перекидання в потрібний пункт, а легкі – для проведення десантно-штурмових операцій.

Генерал свою справу знає, він профі, фахівець із масових вбивств. Але підвела його щирість, військовий недомисел, служба в далеких гарнізонах. Адже навіть не читаючи секретні сторінки нової військової доктрини РФ, можна констатувати, що вона не оборонна. Її цілі зовсім інші, кровожерні, людиноненависницькі.

Якщо використовувати військову термінологію, то танкові війська під керівництвом російського генерал-полковника Постнікова планують (певна річ, гіпотетично, на картах, які надійно замкнуті в сейфи) здійснювати марш-кидки на 1000 – 1500 кілометрів. Якась концепція «домінування, шляхом ескалації», «хірургічний танковий удар»!

Проте якщо подивитися на географічну карту, то виходить, що наступати на такі відстані російська армія може лише по території України і Білорусі, прибалтійських країнах НАТО. Ну не на Кавказі ж, у горах танки повзатимуть як альпіністи.

А якщо говорити про політичну складову одкровень генерала, то він фактично заявив, що воювати росіяни збираються на чужих територіях, після, як написано в нинішній військовій доктрині «завдання ядерного удару».

Прямо як у статутах Червоної армії 1939 року! Так маршали Будьонний, Ворошилов, Тухачевський навчали особовий склад червоноармійських танкістів. Пам`ятаєте, навіть пісня була написана напередодні 1941 року: «Броня крепка и танки наши быстры»!

Між іншим, у підручнику «Військова політологія», виданому минулого року в Москві, підкреслюється, що «в Росії вважають, що війна і військова сила – не найефективніший інструмент політики». Але московські паркетні генерали стоять «намертво», «залізно»!

Вслід за Клаузевіцем магічно повторюють: «Війна є продовження політики іншими, насильницькими (військовими) засобами». Тобто між «силою» і «справедливістю» у генерала танкових військ Постнікова утворилася нездоланна прірва, помутніння свідомості, сила права поступилася праву сили, або точніше як, напевно, кажуть і його внуки (якщо такі є) – «дідусь гальмує».

А тим часом, у цей доленосний час і дні в Російській Федерації народжується нова національна ідея. І називається вона «прогресизм». Тисячі статей, експертних оцінок, товстих журналів і книг написано. Це такий розвиток ідеології, ідей модернізації країни президента Дмитра Анатолійовича Медведєва PR-центром, на чолі з яструбом Глєбом Павловським. Але який «прогресизм», коли танки в бій рвуться, коли на танки витрачаються мільярди народних грошей?

А можливо, просто тривіальний інтерес, користь? Армійські генерали, як і генерали спецслужб (ФСБ та ін.) хочуть жирний шматок бюджету освоїти?

Дежавю? Мілітаризація всієї країни? Відібрати хліб і масло у російського обивателя. Точніше, у простих громадян...