Чупакабра, Очамимря?.. Янукучма!

Чимало міфів, у які вже починалося вірити, згодом лопалися, як мильні бульбашки. Коли минулого тижня мас-медіа посилено продукували чутки про звірину Чупакабру, пригадалися чужопланетні «тарілки», які «моніторили» Украну в період радянської «перебудови».

Якось таку «тарілку» у вигляді малинової сяючої кулі ми зафіксували усім сімейством біля Дніпра з вікна власної квартири. Наступного дня у «спостерігачів» набрякли повіки!

Колеги запевняли: то справа прибульців... Через багато років в Інтернеті натрапила на статтю про кульові блискавки, де чорним по білому було написано: спостереження за ними може викликати опіки очей.

...Рано чи пізно міфам, якщо вони тільки не перевтілюються у літературні шедеври, приходить кінець. Як-от Чупакабрі на Чернігівщині. Днями мешканці Бакаївки, сполошені набігами невідомого звіра, котрий нищив їхніх курей, піймали й забили білу лисицю. До речі, аналізи показали, що звір не був скаженим. Щоправда, його вигляд змушує міркувати про «постчорнобильські мутації» - біла шерсть з жовтинкою на животі, надто видовжена морда, зависокі вуха й задовгий для лисиці хвіст.

Паскудно, скажу вам, вчинили бакаївці. Але де ж їм знати, що існують зоопарки й наукові установи, і що ветеринари можуть присипляти не тільки собак і котів перед кастрацією. Втім, мова не про те.

Бакаївський сільський голова Костянтин Бережняк переконаний, що лисиця - не Чупакабра, котра почимчикувала деідне після того, як перепробувала бакаївської живності. Бо бакаївська лисичка - то лише один екземпляр, а про чупакабрів зчинили гвалт на всю центральну, північну й західну Україну (дивна річ - саме там, де мешкає переважно «тимошенківський» електорат).

Останні страшилки надійшли з Рівненщини, де мутант атакував школярку і пташницю, напередодні винищивши масу кролів по навколишніх селах. За справу взялися міліція й МНСники, облави влаштовували за участю мисливців і московських журналістів, однак масштабні пошуки поки що нічого не дали.

Щоправда, півроку тому у Млинівському й Радивилівському районах Рівненщини уже господарював подібний монстр, котрий згодом виявився здичавілим, та ще й скаженим, псом...

Янукучма – під маскою Чупакабри

Прибульці й чупакабри чомусь завжди виникають у переломні моменти суспільного життя. Що це - натяк, попередження, наслідок людської діяльності й екологічних лих чи відволікаючий від суспільних проблем маневр, вигідний тим, хто розділяє й владарює?

Бо замість того, щоб спостерігати, що діється за лаштунками владних кабінетів, громадяни, немов зазомбовані, слідкують за пересуванням і вчинками чудернацьких істот. Реальні події, котрі трапилися з селянами, у переповідках ЗМІ обростають міфічними подробицями.

І вже мисливцям за Чупакаброю – не до вовків і скажених лисів, котрих у наших краях ще не бракує. І не до політиків, котрі тим часом проводять великий переділ територій та сфер, включно із духовною...

Щоправда, одного «відволікаючого» Чупакабру з владної колекції народ таки «вирахував». А що його розпізнавати, коли навіть Ганя Герман відхрещується від науковця-українофоба Табачника. Помилявся, мовляв, чоловік, і не варто було призначати - легенько так, ніби погладжуючи по голівках Віктора Федоровича вкупі з Миколою Яновичем, натякає патронам новоспечена віце-адміністраторка. Ну ще Колесников не радий, але то вже внутрішні «розклади».

Та хіба на такі пестливі дорікання справжні пацани реагують? Як і на думку інтелігентів чи студентів, котрі пишуть відозви й проводять «флеш-моби», приймаючи у Табачника іспити з україножерства. Натомість у Симферополі симпатики Табачника палили книги з Новітньої історії України, а у Львові у відповідь у вогнище полетіли книги з історії СРСР і КПРС... Можете собі уявити, щоб подібні інквізиторські акції відбувалися на території тієї ж Росії?

Далі - більше: кампанії «в піку» антитабачниківським акціям, які організовували львівські, волинські, херсонські, тернопільські студенти та громадські організації. У відповідь повіяло нафталіном і жовтневими демонстраціями від іншої «студентської» частини, керованої з ректоратів інших вузів. Пригадалося, як свого часу на легенький порух руки вождя у малих і великих селах і містах одночасно роздавалося розлоге «Ура-а-а-а-а!» Серед «нафталінних» ВНЗ опинилися такі «корифеї», як КНУ та КПІ, а ще – ціла «Рада керівників науково-освітніх установ Закарпаття» , дарма що, за логікою Табачника, Закарпаття, як і Галичина, аж ніяк не Україна...

ЧОМУ??? - обурюються патріоти. Насправді все дуже просто - пояснює публіцист Сергій Грабовський: «Від підлабузництва ректорів, за неписаною ще радянською традицією, напряму залежатиме фінансування очолюваних ними ВНЗ, і від «правильної» активності офіційних студентських організацій залежить їхнє підгодовування за кошти платників податків».

Ось так, на догоду тимчасовим інтересам і всупереч стратегічній меті - становлення держави - українці продають власну совість. «Ми вважаємо, що це призначення (Табачника) треба розцінювати в першу чергу як плювок в бік всіх українців», - вважає народний депутат-самооборонець Юрій Гримчак.

А Сімферополь перейменують... у Джартисарай?

Та поки депутати боротимуться розпорошеними силами з одним призначеним чиновником, своє становище у суспільстві стабілізують провладні політики. Вертикаль влади щодня обростає мереживом нових державних(читай: донецьких) призначень.

Про карколомну кар'єру начальника Макіївської районної міліції у відставці Анатолія Могильова вже начулися. Вже відомо про його намір ліквідувати в Міністерстві Управління моніторингу прав людини. А нащо воно? - В разі чого - кілька показових арештів, як це нині робить міліція в Росії - і проблеми не існує... То буде вдала демонстрація Євросоюзові наслідків його лояльності до серйозних порушень під час виборів в Україні.

З Донеччини вийшов і знаменитий «авторитет» Вася Біта, він же Джарти. Василь Джарти відповідав у Партії регіонів за Крим, і, як наслідок - нині очолив Раду Міністрів Криму. Начальником кримської міліції став єнакіївець Олександр Просолов, прокурором Криму призначений Степан Молицький, який раніше обіймав різні посади в прокуратурах Донецька й Донецької області. Прокуратору Севастополя очолюватиме Володимир Вишенський (раніше обіймав посаду заступника прокурора Донецької області)... тощо.

«Джарти перетворить Крим на туристичну Мекку!» - радіє з нового призначення Ганна Герман. - «Швидше на Макіївку!» - відповідають їй знайомі зі стилем життя новоспеченого кримського урядовця донеччани. «Мені багато кримчан дзвонять і кажуть: «Що це таке? Це безпредєл!» - розповідає самооборонець Геннадій Москаль. - Я їм кажу: «Хлопці, ви цього самі хотіли. Вас було мільйон п'ятсот тисяч виборців, мільйон двісті - прийшло на дільниці, у другому турі вісімсот тисяч віддали голоси за Януковича». То які й до кого можуть бути претензії, крім самих себе?!»

Якби лише в Криму... Ось одеську міліцію очолив уродженець Горлівки, випускник Донецького університету, полковник міліції Михайло Яцков, котрий досі працював начальником митних постів «Іллічівськ», «Одеса-порт» і заступником начальника Південної митниці.

Звісно, на Донбасі живуть і працюють освічені й інтелігентні люди, котрі, однак, за нинішньої влади не мають можливості просуватися по чиновницьких щаблях. Бо ж не мають за спиною «подвигів», за які можна потрапити до владних коридорів Азарова-Януковича.

Але справа не лише в «донецькій» інтервенції. Відтепер і харків'яни «не нарадіються» тандемом Добкін-Кернес, і дніпропетровці мають шанс поспостерігати за діяльністю Голови облдержадміністрації Миколи Вілкула - сина голови обласної ради Юрія Вілкула, відставка якого ще не прийнята, і кияни - главою Київської облдержадміністрації Анатолієм Присяжнюком - генералом МВС, який за 10 днів свого «правління» «Чорноморнафтогазом» у Криму встиг привласнити 100 мільйонів, і рівняни - сьогоднішнім призначенцем на посаду начальника МВС генералом Салом, за правління якого на Львівщині міліціонерів змушували підкидати вибухівку в офіси громадських організацій...

Що вже казати про Голову Нацбанку Стельмаха, якого двічі регіонали намагалися зняти з посади до виборів, однак якого залишили у спокої нині (все просто: політика Стельмаха вигідна не народові - владі).

«Вперше з часів Кучми в Україні в руках однієї партії зосереджена вся влада. У Тимошенко не було такого впливу на прокуратури, суди, Нацбанк, який сьогодні має Янукович. Нині в руках однієї людини є все - СБУ, прокуратура, суди, Нацбанк, більшість у Верховній Раді, Адміністрація Президента - все. У принципі, я не схильний казати, що з сьогоднішнього дня все буде погано... Через сто днів оцінимо перші результати, а потім і інші. Єдине, що мене насторожує - у цей уряд прийшли люди, діла яких ми вже знаємо» - каже лідер «самооборонців» Юрій Луценко.

Чи стане Чупакабра Очамимрею

Якщо назва Чупакабри винайдена десь у Латинській Америці, то Очамимря - творіння українця Олександра Ірванця з однойменної повісті «безвремяних літ». Таке собі чудовисько, вилуплене десь поблизу Чорнобиля «після другого спалаху».

За ним уже не організовують полювань, як за чупакабрами - воно саме полює на городян із Граду, в якому вгадується Київ. Ті городяни діляться на мудрагелівців, котрі сховалися під час спалаху в метро, і градян. І не мають вони ні писемності, ні наук, ні помислів, ні почуттів, бо відбило їм назавжди навіть генетичну память... На чолі отого хаосу стоїть Кнєзь з головним опричником-Азар'яном. У Кнєзя - своя біда: двохголове дитя, з яким і ради не дасть, і стратити не наважиться (чи не вгадується роздвоєна Україна?). Щоправда, у повісті ящірка гине, насаджена на меч-недомірок Бабародіни героєм Кирюхою.

«Очамимря» побачила світ не вчора, а в уже далекому 2003-му. Однак дивовижна прозорливість автора наводить на думку про те, що життя таки проходить по спіралі. Ось вам - Кнєзь, а з ним і Азар'ян... А ось - і «нарід», готовий щодня віддавати у пащу Годзіли кращих з-поміж себе, уявляючи, що таким чином відтягують день власного кінця.

«Чудище обло, огромно, озорно, стозевно и лаяй...» - тварюка з такою характеристикою постає в героїчному епосі всіх часів і народів. Першим влучне визначення усепожираючому драконові дав Гомер, і сучасники можуть лише гадати, кого з людського світу уявляв, малюючи міфічного звіра, легендарний грек.

Згодом його процитував російський поет Татищев, а вже публіцист Радищев використав як епіграф до відомої «Подорожі з Петербурга до Москви». Ті, хто навчався в університетах не за гроші, пам'ятають: Радищев мав на увазі кріпосне право, котре поїдало Росію, гнобило народ і гальмувало цивілізаційний поступ.

«Уряд ретроградів і клептоманів» - таке визначення дав новоствореному Кабмінові Юрій Луценко. Як би не називали політологи ситуацію, котра нині склалася в Україні, це - узурпація влади кланом, котрий уже продемонстрував свої апетити в кучмівські часи.

Цю Очамимрю, чи то Янукучму, витягли з-поміж музейних експонатів, обтрусили з неї пил і змусили ожити самі громадяни, чи то пак, виборці, котрі нині переживають перший етап "нового" життя – полювання на чупакабр.