УНП: Пенсійна реформа як засіб економії?

6 вересня 2011 року, тобто у перший день 9-ї сесії Верховної Ради України, було «узаконено» п’ять окремих пропозицій від Кабінету Міністрів України до прийнятого ще 8 липня 2011 року Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

Кожна з цих пропозицій набрала від 226 до 252 голосів.

Проголосували картки депутатів Партії регіонів (від 185 до 189 карток, залежно від голосування, з 193 наявних у фракції нардепів), Народної партії (усі 20 карток), групи «Реформи заради майбутнього» (від 0 до 20 карток з 20), позафракційних (10 карток з 20), фракції НУ-НС (від 8 до 12 з 67).

І вже п’ятницю, 9 вересня, Президент України В. Янукович миттєво підписав цей закон (бо треба колись вже виконувати старі обіцянки Міжнародному валютному фонду!!!).

Таким чином, закон, що за сприяння ЗМІ отримав назву «Про пенсійну реформу» набуває чинності з 1 жовтня 2011 року.

Однак, з нього зокрема вилучено норму щодо проведення з 1 січня 2012 року перерахунку пенсій із застосуванням показників середньої заробітної плати за 2006-2008 роки із застосуванням такого показника за 2009 рік, що позбавляло мільйони пенсіонерів сподівань на відновлення справедливості.

Із закону вилучено норму, за якою Пенсійний фонд України було віднесено до фінансових установ, натомість збережено за ним статус органу виконавчої влади (де ж реформа?).

Нагадаю найбільш одіозні норми цього закону. Це – підняття страхового стажу для отримання пенсії до 30 років для жінок та 35 років для чоловіків та підвищення пенсійного віку для жінок з 55 до 60 років зі щорічним збільшенням його на 6 місяців, починаючи з 1 вересня.

Щодо широкого наголосу представників партії влади у ЗМІ про так звану пенсійну реформу Януковича-Азарова-Тигіпка, то нагадаю, що насправді пенсійна реформа розпочалася ще з 1 січня 2004 року після набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (№ 1058-IV) від 9 липня 2003 року. Саме цим законом було передбачено створення накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Саме її введення було головним реформаторським кроком влади у розпочатій у 2004 році пенсійній реформі. Накопичувальна система повинна була вводитися окремим законом після проведення підготовчих заходів, затверджених Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 липня 2004 р. № 479-р, щодо створення накопичувальної системи страхування у 2004-2007 рр.

Невже забули, що всім українцям вже видано пластикові картки застрахованих осіб, а сотні тисяч бухгалтерів почали здавати до місцевих пенсійних фондів звіти щодо персоніфікованої сплати українцями коштів у розміри 1-5% від розміру заробітної плати.

Отже, чи варто гучно зараз іменувати деякі зміни до законодавства щодо загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, спрямовані на зменшення дефіциту коштів Пенсійного фонду України за рахунок погіршення життя мільйонів громадян України, реформою Пенсійної системи України.

Збільшити