Останнє оновлення: 14:09 п'ятниця, 9 травня
Календар
Ви знаходитесь: Політика / Україна / Завдяки кому я живий…
Завдяки кому я живий…

Завдяки кому я живий…

Багатьом відомо, що 23 лютого 1999 року — Президент України Леонід Кучма видав Указ «Про День захисника Вітчизни».

У ньому зазначено:«Враховуючи численні звернення громадських організацій, ветеранів війни, та з метою сприяння патріотичному вихованню молоді постановляю установити в Україні свято — День захисника Вітчизни, яке відзначати щорічно 23 лютого».

Прийняття закону повинно було виховати патріотизм у майбутніх поколінь, але дещо не було врахованим...

Давайте розберемося: чим дійсно знаменна дата 23 лютого?

Радянська сумнівна дата

У радянські часи день 23 лютого був Днем створення робочо-селянської червоної армії.

Виникає питання куди поділося 15 (28) січня -  майже за місяць до 23 лютого!?

Саме тоді 1918 року Рада народних комісарів СРСР видає декрет про створення Робітничо-Селянської Червоної Армії (опублікований 20 січня (2 лютого) 1918 року в офіційному органі уряду більшовиків «Газета Тимчасового Робітника і Селянського Уряду».

20 січня (2 лютого) 1918, № 13 (58), ст. 1). На фронті почався запис у нову армію солдатів-добровольців, з яких формували червоноармійські роти, що мало-помалу зводилися в полки.

А ось у Петрограді, наприклад, перший пункт запису в Червону Армію відкрився лише 21 лютого, тобто після початку німецького наступу.

Далі радянська історіографія буде розказувати, як червоноармійці змусили тікати вишколені в боях Першої світової війни кайзерівські війська.  

Сталося це, нібито, 23 лютого 1918 року (хоча за архівними даними саме в цей день ніяких боїв не було ані з однієї, а ні з другої сторони). А якщо і були вдалі бої з боку РСЧА, то виникає питання чому воєначальника Дибенка П.Є було віддано під військовий трибунал?

 Військові частини Троцький ловив аж за Уралом, а вождь світового пролетаріату віддає наказ перенести столицю з Петрограду до Москви?

Хіба так чинять переможці? На цьому повинно виховуватися молоде покоління?

Мені аж страшно уявити, як будуть воювати солдати виховані на такому прикладі…

Українська історія

Україна незалежна лише 20 років. Патріоти вважають, що ця цифра значно більша. Згадати лише IV Універсал Центральної Ради, який проголосив незалежність України і за яким послідував бій під Крутами.

Нерідко, військові угрупування складались лише зі студентів. Факти свідчать, що соціалісти Винниченко, Грушевський та ін. відправили 300 необстріляних юнаків проти цілої армії вишколених бійців.

Ще за часів Російської імперії в вищих навчальних закладах створювались напіввійськові формування зі студентів – імперія готувалася до війни. За деякими підрахунками з боку УНР було від 420 до 1300 бійців (з них 118 студентів зустрічається майже в усіх джерелах).

У цьому бою з боку червоноармійців загинуло близько 300 бійців коли з боку УНР тільки 11 бійців та ще розстріляно 27 полонених студентів (вже після бою).

Уявіть тільки на хвилину – посеред поля в лютий мороз кілька сотень бійців тримають оборону до останнього набою, ще в цей момент розбирають до 3 км рейок!

Це вам не міфічний бій в місті.

Далі були бої під Базаром, Перший та Другий зимовий похід, які, нажаль, поклали край українському війську і незалежності тогочасної країни.

Витоки з Русі - України

Якщо відкрити собі історію, то можна побачити, що в 907 році – князь Олег зі своєю дружиною йде на столицю Візантії. Літопис каже що на честь перемоги князь прибиває свого щита на воротах Константинополя. А ще - підписує вигідні для Русі договори (як приклад для відзначення Дня військово-морського флоту України).

1616 р. Петро Конашевич - Сагайдачний взяв неприступну фортецю в Кафі.

1621 р. – Хотинська битва, яка зупинила османську експансію на Європу.

Масові атаки козаків під проводом гетьмана на Стамбул, Синоп, Трапезунд.

Визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького - битва під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями. За словами Дмитра Корчинського 90% українських перемог належить саме Богдану Хмельницькому.

 До речі 6 травня, як день чоловіків, відзначають в Болгарії, Сербії, Македонії, Чорногорії та в Грузії – ось де знають і шанують свою історію, своє коріння.

А 23 лютого можна залишити як день ветеранів радянської армії і вшановувати тих, хто брав участь в бойових діях за часів СРСР.

Було багато перемог війська українського! Варто звернутися до історії і змінити стереотип, згадати минуле, окрилитися гордістю та вперто йти вперед, знаючи завдяки кому ти живий.

Коментарі (10)

иван | 2012-02-23 18:56

Всех, кто служил в советской армии - с праздником. Ко всем остальным - большая просьба, девушки, хоть в этот день придержите свои умные мысли при себе...))

Преображенский Шарикову | 2012-02-23 11:15

Вы стоите на самой низшей ступени развития, […] вы еще только формирующееся, слабое в умственном отношении существо, все ваши поступки чисто звериные, и вы в присутствии двух людей с университетским образованием позволяете себе с развязностью совершенно невыносимой подавать какие-то советы космического масштаба и космической же глупости о том, как все поделить…

привет от Шарикова | 2012-02-23 10:54

Сергій ТрегубенкоВарто замислитися, навіщо для майбутнього нам потрібно військове свято?
Мої думки дуже прості й незамислуваті - для того, щоб ми могли успішно і безпечно розвиватися.
Діти НКВСівців нехай пишаються своїми батьками, діти вояків ОУН-УПА своїми. Істориків, котрі намагаються безкінечно вести минулі війни, варто посадовити в машину часу і відправити з їх порадами у ті часи, про котрі вони жалкують - в сьогоденні їхні поради лише шкодять.
А нам, сьогоднішнім, потрібно думати про завтра і шанувати та святкувати те, що нам забезпечить безпечний розквіт в майбутньому. Тобто, військове свято варто пов'язувати саме з забезпеченням безпеки майбутнього, а не якимись перемогами чи поразками - ми що, мазохісти чи агресори?
Тобто, свято повинне бути виключно внутрішнє, без прив'язувань до зовнішніх чинників.
Щодо другорядного, геополітичного фактору - варто визначитися, з ким ми хочемо будувати свою безпеку - з сильними і напрочуд агресивними нашими старшими братами, чи з спокійною, врівноваженою, і дуже сильною міжнародною системою колективної безпеки.
Мені більш подобається другий варіант. Втім, не лише мені - більшість країн минулого радянського концтабору вирішили врятуватися втечею від братів наших старших і долучитися до системи колективної безпеки.
Да что тут предлагать? А то пишут, пишут… конгресс, немцы какие-то… Голова пухнет. Взять все, да и поделить!
  У самих револьверы найдутся…

крук | 2012-02-22 16:01

Знайдено текст отаманської пісні http://www.sip-cn.org.ua/1287-vdnaydeno-tekst-otamanskoyi-psn.html

Сергій Трегубенко | 2012-02-22 15:38

Варто замислитися, навіщо для майбутнього нам потрібно військове свято?
Мої думки дуже прості й незамислуваті - для того, щоб ми могли успішно і безпечно розвиватися.
Діти НКВСівців нехай пишаються своїми батьками, діти вояків ОУН-УПА своїми. Істориків, котрі намагаються безкінечно вести минулі війни, варто посадовити в машину часу і відправити з їх порадами у ті часи, про котрі вони жалкують - в сьогоденні їхні поради лише шкодять.
А нам, сьогоднішнім, потрібно думати про завтра і шанувати та святкувати те, що нам забезпечить безпечний розквіт в майбутньому. Тобто, військове свято варто пов'язувати саме з забезпеченням безпеки майбутнього, а не якимись перемогами чи поразками - ми що, мазохісти чи агресори?
Тобто, свято повинне бути виключно внутрішнє, без прив'язувань до зовнішніх чинників.
Щодо другорядного, геополітичного фактору - варто визначитися, з ким ми хочемо будувати свою безпеку - з сильними і напрочуд агресивними нашими старшими братами, чи з спокійною, врівноваженою, і дуже сильною міжнародною системою колективної безпеки.
Мені більш подобається другий варіант. Втім, не лише мені - більшість країн минулого радянського концтабору вирішили врятуватися втечею від братів наших старших і долучитися до системи колективної безпеки.

Аватара | 2012-02-22 13:46

В історії українців було чимало поразок, але і перемог було багато. Перемоги ми отримували під різними прапорами та хоругвами

Псих | 2012-02-22 12:48

Николай
ПсихЯ писав цю статтю швидше для того щоб показати що у нас є багато військових перемог. Сюди, в статтю, можна було включити Івана Сірка ( як намене він має стояти в пантеоні українських полководців перед Сагайдачним і Хмельницьким ), Нестора Махна ( саме він "подарував" Крим більшовикам ) та сотні невідомих отаманів які змагалися аж до 30х рр ХХ ст .
А 6 декабря можна і далі святкувати як день "відновлення" українського війська.
  Своїх дітей я буду виховувати саме на цих перемогах.
Алексей_
Шарик, ты балбес .......
  Якщо для вас свято це зайвий привід випити то чому б не відмічати день незалежності якоїсь африканської країни ( у них там влада часто міняється так шо можно вибрати на свій смак ) або день взяття Бастилії .
  Я хочу підкреслити , що у нас є багато перемог і треба говорити про них, щоб позбутися комплексу меншовартості. А то все кажуть як нас то монголи принижували, то ляхи, то москалі, то мадяри. А ми забуваємо про те що були часи коли ми своїм ворогам добре солі на хвіст насипали.

Алексей_ | 2012-02-21 23:39

Николай
ПсихЯ писав цю статтю швидше для того щоб показати що у нас є багато військових перемог. Сюди, в статтю, можна було включити Івана Сірка ( як намене він має стояти в пантеоні українських полководців перед Сагайдачним і Хмельницьким ), Нестора Махна ( саме він "подарував" Крим більшовикам ) та сотні невідомих отаманів які змагалися аж до 30х рр ХХ ст .
А 6 декабря можна і далі святкувати як день "відновлення" українського війська.
  Своїх дітей я буду виховувати саме на цих перемогах.
Ну знаете, если все победы сделать праздниками, то поимеем две проблемы:
1. Куда деть столько дезодорантов и пены для бритья.
2. Печень не выдержит.

Псих | 2012-02-21 21:51

Николай
Я писав цю статтю швидше для того щоб показати що у нас є багато військових перемог. Сюди, в статтю, можна було включити Івана Сірка ( як намене він має стояти в пантеоні українських полководців перед Сагайдачним і Хмельницьким ), Нестора Махна ( саме він "подарував" Крим більшовикам ) та сотні невідомих отаманів які змагалися аж до 30х рр ХХ ст .
А 6 декабря можна і далі святкувати як день "відновлення" українського війська.
  Своїх дітей я буду виховувати саме на цих перемогах.

Николай | 2012-02-21 21:17

Не пытаясь защищать абсолютно непонятно, как возникший, праздник 23 февраля, все же хотел бы задать пару вопросов автору.
Ок, Олег в 907 году "прибил щит в вратам Царьграда". В какой день?
Дата взятия Кафы Сагайдачным известна? Хотинскую битву больше месяца праздновать предлагаете?
"До речі 6 травня, як день чоловіків, відзначають в Болгарії, Сербії, Македонії, Чорногорії та в Грузії – ось де знають і шанують свою історію, своє коріння. " - это день Георгия Победоносца, вообще-то. Плюс, в Грузии празднуют день полиции. История и корни слабо просматриваются. Сейчас появится ... и сообщит, что православных святых мерзопакостные иудеи придумали, и что наши предки христианами не были.
Короче, это я к тому: чем Вам 6 декабря не угодило?!
закрити

Додати коментар:


Фотоновини

  Профорієнтація для підлітків під час війни

SVOBODA.FM