Олександр Сич: Комунізм і лібералізм – дві сторони однієї медалі денаціоналізації (відео, фото)
13 травня в культурно-мистецькому центрі "Інтермеццо" у Чернігові відбулася презентація книги народного депутата-свободівця, історика Олександра Сича.
Книгу "Український націоналізм: традиція і модерн" присвячено 120-річчю від Дня народження засновника і першого провідника ОУН полковника Євгена Коновальця.
На презентацію зібралися літератори, журналісти, місцева інтелігенція та друзі автора.
Серед присутніх також були очільники осередків ВО «Свобода» та народний депутат України, представник парламентської фракції Всеукраїнського об'єднання "Свобода" на Чернігівщині Руслан Марцінків.
Олександр Сич підкреслив: коли він укладав цю книжку, то найперше думав про друзів зі сходу України, бо її ідея народилася під час дискусій, які довелося вести в Одесі, Харкові, Дніпропетровську, Луганську тощо.
Саме вони і запропонували йому зібрати напрацьоване з теми "Націоналізм" в один збірник.
- У світі держав, як у світі людей, кожен виборює місце під сонцем. Саме тому Україна зараз відчуває удар із двох боків: інтернаціоналізм із боку більшевицько-комуністичної Росії і лібералізм із боку Європи. Ось чому я намагаюся спростувати ідею глобалізації, бо вона несе у собі ідею зникнення будь-яких національних рис», – поділився міркуваннями з присутніми Олександр Сич.
На його думку, і комунізм, і лібералізм – це дві сторони однієї глобалістичної медалі, мета яких – денаціоналізація на догоду домінуючим державним націям що відбулися, зокрема на догоду їхнім мовам як економічному важелю на глобальному світовому просторі.
Олександр Сич поставив присутнім на презентації риторичне запитання, чи підтримує хоча б один європейський грант традиційні українські цінності – такі як відновлення національних традицій, старовинних колядок і т.д. Натомість такі гранти підтримують усі ті явища, завдяки яким впала Римська імперія: осіб нетрадиційної орієнтації, бомжів, хворих на СНІД та інші пов’язані з глобальними псевдоцінностями речі.
Заразом такі гранти (як європейські, так і російські) підтримують і галицьких лібералів, вістами яких поширюється думка про відокремлення Південного Сходу від Заходу і Галичини.
Політолог і історик дав визначення нації як кровно-духовної єдності мертвих, живих і ненароджених. В цьому контексті діяльність міністра освіти Табачника щодо України і українців він порівняв з діями стосовно людини, у якої відбирають пам’ять, аби вона забула свою домашнюю адресу і пішла у небуття. Тобто, пригнобленою поневоленою людиною, яка втратила зв'язок з предками, а отже і пам'ять, легше маніпулювати.
Він довів, що датовані 70-ми роками минулого століття інструкції КГБ по боротьбі з українським націоналізмом діють і досі. Їхній результат ми можемо спостерігати за прописаним у цих інструкціях сценарієм розколів і сварок між українськими лідерами.
На думку Олександра Сича, між патріотом і націоналістом є суттєва різниця. Націоналіст практикує свій світогляд і є патріотом, а навпаки не буває. Крім того, патріотом неукраїнської України може бути будь-який «успішний» олігарх, який захищатиме свої статки. Наприклад, Ахметов. Але жодного відношення до української України такі патріоти не мають. Навпаки – вони є за своєю суттю ворожими щодо становлення української нації на своїй землі відповідно до її класичного визначення.
На переконання Олександра Сича поняттями «фашизм» і «нацизм» у псевдоукраїнському політикумі маніпулюють неосвічені невігласи. Бо, якщо термін «фашизм» має італійське коріння і пропагує порядок, то німецький термін «нацизм» пропагує расову зверхність і скоріше підходить до тих, хто ним маніпулювати і намагається. При цьому обидва терміни жодного відношення до українського націоналізму (всі нації – брати, якщо вони не є поневолювачами української нації) не мають.
"Український націоналізм: традиція і модерн" - це збірка статей, доповідей, лекцій, рецензій та інтерв'ю, які опублікував автор упродовж останніх десяти років.
Книга дає відповідь на те, що таке український націоналізм в історичній площині сьогодні та яким може бути в перспективі.
| Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
| Переглядів : 12168 |
Фотоновини
Коментарі (5)
Олег | 2013-05-15 22:08
Пардон, рухівець Сергій Соломаха - чернігівський технар. Нині покійний провідник УНСО Олег Вітович - закінчив львівську політехніку. Майже 10 років був у менеджменті виставкового центру на Лівому березі столиці. Пішов з життя за загадкових обставин якраз тоді, коли як лідер громадської організації протидіяв здачі Україною збагаченого урану.
Шеф-ред "ВВ" - інженер-електронник)).
Поки такі є, в країні щось ворушиться. Або вони їдуть і непогано облаштовують життя поза Україною. Тут лишаються гуманітарії, для яких роботи все менше і менше... То може якраз висновок діаметрально протилежний? Може за відсутності націоналізму лишається сама ідея бабла і генделиків?
росич | 2013-05-15 11:35
911 | 2013-05-15 09:00
Іван | 2013-05-14 17:28
Олег | 2013-05-14 14:50