Руслана побачила тактику ГПУ та УБОЗУ як знищують Євромайдан в Україні

Політичне замовлення виконується в Україні? Саме про це написала активіста Євромайдану співачка Руслана Лижичко після допиту в Генеральній прокуратурі України.

Вона звернула увагу на те, що слідчі цікавилися «тими, хто і коли ставив звукове обладнання та здійснював оборону», а не самими побитими студентами.

Останні події в Чернігові також показують знакові речі!

Міліція порушує кримінальну справу не проти когось із організаторів євромайдану в нашому місті, а проти того… хто надавав звуково-підсилювальну апаратуру! Тобто Леоніда Сенченка.

Що перше зробили при розгоні першого чернігівського євромайдану після рішення судді Зайця? Знищили чи вивезли у невідомому напрямку звукову апаратуру ціною близько 90 тисяч гривень (залишкова ціна 50 тис. гривень) громадської організації «Апельсин».

Що друге зробили правоохоронці? Представник управління по боротьбі з організованою злочинністю (УБОЗ) викликає на допит Андрія Кудабекова. Можна припустити , як колишній десантник він міг або може здійснювати охоронні функції на Євромайдані в Києві чи Чернігові.

Можливо саме це те, чого не могла одразу скласти до купи співачка Руслана після допиту її Генпрокуратурі?

Тобто правоохоронні органи роблять ставку на те, щоб знищити, розтягнути, позбавити голосу і оборони євромайдани. Якщо не вдалося змести міліцією і внутрішніми військами в ніч з 10-го на 11–те грудня, треба «розтягнути подинці і залякати».

До речі, про третє - ЗМІ. Саме напередодні зачистки 11 грудня весь Інтернет ряснів залякуючою рекламою про туберкульоз на Євромайдані. Не спрацювало. Не злякалися. Бо туберкульозу не було.

«Високий Вал» в регіоні витримав кілька DOS-атак. Саме в перші дні, коли 30-го і 1-го почав активно висвітлювати київські події. Те ж повторювалося кілька разів, коли сайт активно переходив на висвітлення силових дій на євромайдані , як у Києві так і у Чернігові.

Але ми прекрасно розуміємо: кожен має стільки свободи, скільки завоює. І стосується це Європи чи зарплат, пенсій чи стипендій, медичної реформи чи житлово-комунальних платежів – не має значення. Нас поганяють так, наскільки ми дозволяємо. Ми маємо ту владу, на яку заслуговуємо.

До речі, в Європі варто лише наступити на права людей, як вони виходять на демонстрації. Українці терплять до того часу, доки з них не починають вити вірьовки - бити, як це робив "Беркут" у Києві чи  міліція у Врадіївці.