Трагікомедія від Ляшка, або Чому комуністи не вберегли Леніна?

Жар пристрастей у Верховній Раді ніяк не досягне свого піку плавлення.

Переговори все тривають і тривають, а результату як не було, так і немає.

Своє бачення на вирішення невідкладних питань вранці за три хвилини намагались викласти представники всіх політичних партій та позафракційні депутати.

Свободівець Андрій Мохник, закликав парламентарів не зволікати у прийнятті рішення щодо повернення конституції 2004 року. Також депутат просив внести до порядку денного і проголосувати за законопроект Швайки-Мирного про реабілітацію заручників.

Турчинов від ВО «Батьківщина» хоче побудувати європейську демократичну країні і не ставати на коліна за велінням однієї людини.

Депутат наголосив, що народ не цікавить ім’я наступного президента, його цікавлять зміни у самій систему влади. На руках у Турчинова вже є документи, які дозволяють хоч зараз голосувати за нову Конституцію. Причиною «відтягування» Олександр Валентинович назвав відсутність політичної волі. Обов’язком Верховної Ради є підтримка конституції 300-ма голосами.

Юрій Мірошниченко з Партії регіонів заперечив слова свого попередника про готовність необхідних документів. Їх просто немає. Тому, за пропозицією депутата, сьогодні потрібно голосувати згідно з календарним планом.

А нагальними питаннями для мільйонів голодних і виснажених нехай потім займуться спеціальні робочі групи та комісії. Навіть комуністи вже підготували свої правки, тільки не встигли оформити. Треба зачекати і наразі вирішувати більш проблемні питання, аніж амністії та Конституції.

Радянське загартування Петра Симоненка просто вражає. Комуніст впевнений, що поспішати нікуди і працювати потрібно не відступаючи ні на градус від законів нинішньої Конституції. Пропозиції Петра Миколайовича могутні та реальні – федеративна республіка без президента. Якщо Рада Криму така погана і її треба розпустити, то треба почати з західний областей, в першу чергу.

Лідер «Удару» віталій Кличко нагадав парламентаріям, що в країні криза. Люди вийшли на протест, бо закони не працюють і немає роботи. Щодо Конституції – спершу потрібно повернути редакцію 2004 року, а потім працювати над новою.

З позафракційних депутатів слово взяв Оляг Ляшко. Його виступ насправді можна прирівняти до жанру трагікомедії. Спершу про трагедію – 20 років тому українська влада перезавантажилась.

У тодішніх депутатів вистачило мужності і розуму, чого не скажеш про теперішній обранців. Влада не готова відповідати за свої рішення.

Людей вбивають – влада мовчить.

Людей катують – влада мовчить, закони 16 січня досі діють – влада мовчить.

Треба взагалі переглянути склад конституційних суддів. А перш за все, дослухатись до свого розуму. Треба вступити в конституційний процес і не розходитись (вже розійшлись, спікер Володимир Рибак оголосив перерву до четверга).

Тут почали реготати комуністи. І тут розпочалась комедія. Їх сміх пан Ляшко пояснив дуже просто – «ви не від народу, тому і смієтесь». Це комуністів не злякало, тому радикал наступив їм на мозоль – «де ваш Ленін? Чого не захистили Леніна, а смієтесь тут?». На цьому риторичному питання час Олега Ляшка закінчився і йому обрізали «звук». Яскравий фінал – оплески)

Володимир Литвин виступив, хоча що виступив, що не виступив – нічого по суті. Всі красиві і хороші, трішки дров наламали, але це виправимо за столом переговорів.

Це перелік пропозицій щодо вирішення нагальних питань. Їх депутати послухали і почали захід на друге коло переливання з пустого в порожнє.

За сьогодні було 4 перерви і вже в обід велике застілля – перерва до четверга.

Скоро сусіди відкриють олімпіаду, а там і до закриття рукою подати.