Донецький бандерівець подає до Європейського суду – порушують право на вибори

Він чи не найколоритніша постать з побачених на неспокійному клаптику сходу України.Олексу Муравльова давно охрестили жартома "донецьким бандерівцем".

Він народився на Донбасі, у Краматорську. Жив на Луганщині - в Алчевську.

Двадцять років - із сім’єю у Ясинуватій. Після загрози життю – знов у Краматорську.Як переселенець.

Батько у нього - родом з Курська, мати – з Сумщини.

А він ось такий неповторний – з вусами Будьонного чи може іспанського художника Далі. Та ще й говорить українською.

А ще - він у числі переселенців у Краматорську, хто готує документи до Європейського суду з прав людини за порушення його права вибору. І мотивація у нього, як і в інших українських патріотів-переселенців, на його переконання, залізна...

Про свідомих волонтерів і несвідомих військових

-Я – вимушений переселенець уже більше року і волонтер, а також учасник проекту Української миротворчої школи Донецької групи. Допомагаю такими же вимушеним переселенцям у складі волонтерської ініціативи «SOS Краматорськ”.

Це не єдине заняття «донбаського бандерівця». З такими як сам, українськими патріотами, він у складі волонтерських «Краматорських бджілок» плете маскувальні сітки, кікімори - те, чого завжди не вистачає на фронті .

Як справжній і тверезий патріот, Олекса бачить усі далеко непатріотичні витівки тих, хто захищав Україну на Донбасі. Особливо його обурює, коли бійці демобілізуюся і тягнуть із собою оптику, прилади нічного бачення планшети, бронежилети та інше спеціальне спорядження, що з такими зусиллями збирали на фронт волонтери.

Чому переселенці повертаються в окупацію

За словами Олекси, 60 тисяч переселенців зареєстровано у Краматорську . Вони приїжджали до Краматорська з дітьми. Дітей до статистики не внослили. Дорослих реєструють, але реально у місті проживає 8-12 тисяч переселенців.

-Коли були обстріли і небезпека, максимально у місті мешкало до 20 тисяч переселенців, а потім поверталися у свої домівки. А йдуть на окуповані території знову бо, держава відсторонилася від вирішення їх проблем,- розповідає він нам, журналістам.

Перша проблема переселенців – це житло. Минулого року жителі Краматорська здавали житло безкоштовно - лише за оплату комунальних послуг. Зараз ситуація змінилася. Місцеві вимагають, окрім оплати комуналки, ще й гроші.

Але - для переселенців практично неможливо знайти роботу, а значить кошти. Вихід знаходиться там, де і вхід . І вони повертається на окуповані території.

Привіт Мухтару

Він виїжджав з Ясинуватої через небезпеку для життя. І справа не в лише в наступі і обстрілах у жовтні 2014 року.

Спочатку відправив сім’ю. Змусив покинути домівку дружину з молодшою донечкою та старшу доню з чоловіком.

-Зараз моя хата в Ясинуватій стоїть ціла. Навіть скло. А за собакою доглядають сусіди. Не міг забрати з собою. Пес був привчений жити на подвір’ї , а не в однокімнатній квартирі. Мухтар – так звати собаку, передає привіти і чекає повернення господаря.

Найбільша образа на владу, а не на Україну

Держава нанесла Олексі зараз чи не найбільшу образу. Він збирається з нею судитися. На його думку, відмова голосувати на місцевих виборах переселенцям – це непоправна помилка, яка завдала не лише шкоди Україні, а й обмежила його права.

-На цих виборах більшість українців не прийшла голосувати. Навіть тих, хто мав право конституційно висловитися згідно з законом про місцеві вибори. Я не розумію, як українці хочуть змінити своє життя, коли вони не йдуть голосувати.

Олекса обурюється: він член громади міста Краматорська, який живе тут уже другий рік, не мав права голосувати! У цій ситуації, на його думку, суди спираються на виборче законодавство, а він - на Конституцію України. І Правда на його боці.

Кріпосне право  в Україні

Найнезрозуміліше для краматорського переселенця це те, що держава, яка відмінила прописку, запровадила реєстрацію і, всупереч Конституції, забороняє голосувати патріотам.

-Наче у нас запроваджене кріпосне право! Ти є громадянином держави в одному місці, а в іншому немов уже не громадянин. Хоча коли приймали закон про реєстрацію замість прописки, нам казали, що це чисто формально. А мешкати людина може, де завгодно, а не тільки там, де зареєстрована, - міркує він .

Олекса розлючений. Держава вирішила за переселенців: мовляв дай їм голосувати, так вони приведуть до влади колишніх регіоналів.

-Ось результат такого рішення «державників» - опозиційний блок у Краматорську набрав майже 50 відсотків. Ще колишні з інших партій набрали чималий відсоток. У міській раді буде загалом не більше 5 українських патріотів. І що скажуть нагорі? Переселенці винні?

Патріоти – найактивніші виборці

Олекса, з досвіду минулорічних парламентських виборів, коли він працював спостерігачем у виборчій комісії, запевняє, що всі 200 проукраїнських патріотів-переселенців скористались своїм правом вибору! А ось іншим переселенцям вибори були байдужі. Вони не скористалися своїм правом.

-Їм були потрібні гуманітарна допомога, грошові кошти – пасивних переселенців більш нічого не цікавило. На визволених територіях найбільш активні на виборах саме проукраїнські громадяни. А центральна влада все робить для тугого, щоб ми відвернулися від України, - переконує нас, журналістів Олекса Муравльов.

Така ситуація з патріотами, вихідцями з Донеччини не лише в Краматорську, а і в Києві. Олекса уже пройшов дві судові інстанції в місцевих судах. В третій відмовили з формальних причин. Але має намір пройти до кінця всі етапи і подавати до Європейського суду з прав людини.

-Якщо цей суд задовольнить мою скаргу, то значить він скаже, що Україна порушує мої права, як людини. Це для мене принципово, бо я – громадянин. Держава має це відчути, що вона – влада, а я можу на неї впливати.

За його словами у Краматорську десяток чоловік готують документи до Європейського суду. Картина  в Україні загалом йому не відома.

Референдум в ЛНР і ДНР + анекдоті

Коли Олекса розказував про референдум на клаптику Донбасу - в ЛНР і ДНР, я згадав анекдот.

«Приїздить дід до своїх дітей із села до міста. Вони купили йому квиток до театру. Пішов дід. Після вистави повертається додому. Діти його питають:

-Сподобалася вам, татку, вистава?

-Не так вистава, як після неї!

-Це ж чому?

-Після вистави пальто видавали! Так я аж три собі взяв».

Так ось. Олекса Муравльов, перебуваючи під час «референдуму» побачив його «законність»:

-Деякі мої сусіди в ейфорії розповідали, що вони аж 4-6 разів проголосували! Там нічого не відмічали! Це була профанація, а не референдум. До того ж, референдум за українськими законами може бути тільки Всеукраїнським. На дільницях – люди зі зброєю. І я б не сказав, що більшість людей там голосувала.

Але дідько з тим референдумом.

Олекса зараз працює на Україну. Бо «донецькому бандерівцю» не байдуже, що відбувається з його державою і з владою. І за його словами, більшість патріотів, друзів ішли на місцевих виборах від провладної партії.

-Але помітив і тенденцію. Тут до провладної партії зараз пролазять ті люди, які були в керівних ланках «регіоналів».

Про перемогу

Олекса бачить проукраїнське майбутнє Донбасу. Хоча це станеться, за його словами, не раніше, ніж через три роки.

-Тут склалася ситуація, схожа на Придністров’я, але там небагато людей, а в цих краях кілька мільйонів. Але ми переможемо і це станеться не раніше ніж за три роки.

З ним спорити важко. Людина відчуває Донбас, бо виросла в ньому, знає чим він дише.

І аргументує: «Навіть станиця Луганська за Україну, бо більшість людей бачили і розуміли: звідки їх обстрілюють».

Владсилав САВЕНОК

До теми: Він пішов добровольцем до Стрєлкова. А потім повернувся до сім’ї - відео

Матеріал створено в рамках проекту ГО «Телекритика-«Донбас: чесно»

«Донбас: чесно» - проект ГО «Телекритика», спрямований на налагодження діалогу між Сходом та рештою України і висвітлення соціальних проблем українського Донбасу, про які нині недостатньо говорять центральні ЗМІ.

Проект «Донбас: чесно» реалізується ГО «Телекритика» спільно з Асоціацією польських журналістів у рамках Польсько-канадської програми підтримки демократії за підтримки програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).