Останнє оновлення: 12:53 п'ятниця, 3 квітня
невеселі підсумки
Ви знаходитесь: Політика / Україна / Партійний цирк України
Партійний цирк України

Партійний цирк України

Той фарс і карикатура, які нині в українському політикумі, є просто компрометацією «становлення громадянського суспільства»

А тепер давайте подивимося на цей партійний цирк, на цю пародію, на партійну структуризацію як важливу складову становлення громадянського суспільства. Це «громадянське суспільство»? Це «партійна структуризація»? Чи, скоріше, щось інше?

Реєстр політичних партій України:

Дата реєстрації

Назва партіїї

1

3.11.1990

Республіканська платформа

2

24.05.1991

Партія зелених України

3

28.06.1991

Демократична партія України

4

10.10.1991

Ліберальна партія України

5

25.11. 1991

Соціалістична партія України

6

3.03.1992

Селянська партія України

7

17.07.1992

Ліберально-демократична партія України

8

30.10.1992

Українська національна консервативна партія

9

23.11.1992

Всеукраїнське об’єднання «Черкащани»

10

26.01.1993

Конгрес українських націоналістів

11

1.02.1993

Народний рух України

12

9.02.1993

Партія ветеранів Афганістану

13

4.03.1993

Соціал-демократична партія України

14

14.05.1993

«Віче»

15

21.05.1993

Партія відродження села

16

10.06.1993

Слов’янська партія

17

5.10.1993

Комуністична партія України

18

17.11.1993

«Організація українських націоналістів»

19

22.03.1994

«Всеукраїнське об’єднання «Громада»

20

22.12.1994

Народно-демократична партія патріотів України

21

2.08.1995

Християнсько-ліберальна партія України

22

16.10.1995

«Свобода»

23

25.01.1996

«Демократи (Демократична партія)»

24

30.05.1996

Народно-демократична партія

25

1.07.1996

Соціал-демократична партія України (об’єднана)

26

9.07.1996

Прогресивна соціалістична партія України

27

30.12.1996

Народна партія

28

21.03.1997

«Жінки України»

29

27.03.1997

«Християнсько-демократичний союз»

30

11. 06.1997

«Союз»

31

11. 06.1997

«Справжня Україна»

32

7.07.1997

Партія захисників Вітчизни

33

24.07.1997

Республіканська християнська партія

34

29.09.1997

«Правий сектор»

35

24.10.1997

«Реформи і порядок»

36

6.11.1997

Партія регіонів

37

19.01.1998

«Народний блок»

38

20.01.1998

«За права людини»

39

30.09.1998

«Русь»

40

20.10.1998

Всеукраїнська чорнобильська народна партія «За добробут та соціальний захист народу»

41

12. 12.1998

Партія Наталії Королевської «Україна — Вперед!»

42

31.12.1998

Патріотична партія України

43

4.01.1999

Політична партія малого і середнього бізнесу України

44

11.01.1999

«Держава»

45

26.01.1999

«Довіряй ділам»

46

30.03.1999

«Громадська сила»

47

30.04.1999

«Україна — єдина країна»

48

13.05.1999

«Третя Українська Республіка»

49

20.05.1999

«Новий час»

50

9.07.1999

«Молода Україна»

51

3.09.1999

Молодіжна партія України

52

16.09.1999

«Батьківщина»

53

24.09.1999

Єдиний центр

54

2.11.1999

Партія вільних демократів

55

11.11.1999

Партія пенсіонерів України

56

3.12.1999

«Всеукраїнське об’єднання «Центр»

57

13.12.1999

«Родина»

58

16.12.1999

«Нова сила»

59

23.12. 1999

«Солідарність жінок України»

60

31.12.1999

Українська народна партія

61

1.02.2000

Народна партія вкладників та соціального захисту

62

4.02. 2000

Українська партія «Єдність»

63

20.04.2000

Партія промисловців і підприємців України

64

4.05.2000

«За Україну!»

65

5.05.2000

«Блок Петра Порошенка «Солідарність»

66

18.05.2000

«Справедливість»

67

21.06.2000

«Трудова Україна»

68

23.08.2000

Всеукраїнська партія народної довіри

69

1.09.2000

«Національно-демократичне об’єднання «Україна»

70

9.11.2000

Комуністична партія України (оновлена)

71

22.12.2000

Народний рух України за єдність

72

29.12.2000

«Християнський рух»

73

14.02.2001

«Нова політика»

74

20.03.2001

Зелена екологічна партія України «Райдуга»

75

27.03.2001

Українська морська партія Сергія Ківалова

76

30.03.2001

Комуністична партія робітників і селян

77

30.03.2001

«Жінки за майбутнє»

78

30.03.2001

Всеукраїнська партія духовності і патріотизму

79

1.08.2001

«Вітчизна»

80

11.12.2002

«Союз. Чорнобиль. Україна.»

81

28.12.2002

«Союз анархістів України»

82

5.06.2003

«Русь Єдина»

83

7.11.2003

Екологія та соціальний захист

84

15.06.2004

«Відродження»

85

7.07.2004

Соціально-християнська парті

86

5.08.2004

«Братство»

87

13.10.2004

Партія державного нейтралітету України

88

23.12.2004

«Соціалістична Україна»

89

29.12.2004

«Сила і честь»

90

18.01.2005

«Всеукраїнський патріотичний союз»

91

30.01.2005

«Третя Сила»

92

16.02.2005

«Наш Дім Україна»

93

17.02.2005

Партія угорців України «КМКС»

94

17.02.2005

Українська партія честі, боротьби з корупцією та організованою злочинністю

95

25.02.2005

Народна екологічна партія

96

11.03.2005

Республіканська партія України

97

14.03.2005

«УДАР Віталія Кличка»

98

14.03.2005

«Нова демократія»

99

18.03.2005

Партія Народної Дії «НАДІЯ»

100

22.03.2005

«Наша Україна»

101

23.03.2005

Громадянська партія «Пора»

102

24.03.2005

«Громадянська позиція»

103

24.03.2005

Демократична партія угорців України

104

24.03.2005

«Зелена планета»

105

24.03.2005

«Україна соборна»

106

25.03.2005

Партія Труда

107

25.03.2005

«Громадянська солідарність»

108

25.03.2005

«Європейська платформа»

109

25.03.2005

Партія Сергія Тігіпка «Сильна Україна»

110

25.03.2005

Українська консервативна партія

111

25.03.2005

«Совість України»

112

25.03.2005

«Справедлива Україна»

113

20.07.2005

«Селянський блок «Аграрна Україна»

114

14.02. 2006

«Соціал-патріотична асамблея слов’ян»

115

11.04.2006

«Народно-трудовий союз України»

116

10. 07. 2006

«Спільна дія»

117

3.08.2006

«Європейська партія України»

118

15.09.2006

«Велика Україна»

119

15.09.2006

«Ліберально-гуманістична партія «Товариш»

120

14.11.2006

Аграрна партія України

121

29.11.2006

«Козацька слава»

122

13.12.2006

«Політичне об’єднання «Пряма дія»

123

21.12.2006

Українська республіканська партія

124

27.12.2006

Українська партія

125

20.01.2007

«Українські соціал-демократи»

126

6.03.2007

Партія селян

127

13.04.2007

«Київська Русь»

128

26.04.2007

«Фронт змін» (у стадії припинення)

129

14.01.2008

«Права воля України»

130

28.01.2008

«Союз лівих сил»

131

1.02.2008

«Блок лівих сил України»

132

5.05.2008

Всеукраїнська козацька партія

133

7.05.2008

«Русичи»

134

10.06.2008

«Партія козаків України»

135

10.06.2008

«Козацька українська партія»

136

8.07.2008

«Україна майбутнього»

137

4.09. 2008

«Авто-Майдан»

138

2.10.2008

«Воля народу»

139

2.10.2008

«Самоврядна Українська держава»

140

6.10.2008

«Партія захисту прав людини»

141

16.10.2008

«Зелені»

142

23.10.2008

«Кияни передусім!»

143

24.10.2008

«Єдина Країна»

144

28.10.2008

«Громадянський рух України»

145

18. 11. 2008

Партія розвитку України

146

17.11. 2008

«Правда»

147

12.01.2009

«Право і справедливість»

148

14.01.2009

«Партія економічного відродження України»

149

16.03.2009

«Народний порядок»

150

15.03.2009

«Соціальна справедливість»

151

27.03.2009

«Українська платформа» (у стадії припинення)

152

13.04.2009

«Всеукраїнська партія дітей війни»

153

14.04.2009

«Діти війни «Народна партія України»

154

20.04.2009

«Рідне місто»

155

20.04.2009

«Наш Дім»

156

9. 07.2009

«Партія сильної влади»

157

9. 07.2009

«Справедлива країна»

158

13.07.2009

«Партія місцевого самоврядування»

159

22.01.2010

«Праведність»

160

2.04.2010

«Солідарність правих сил»

161

2.04.2010

«Захист»

162

23.04.2010

«Опозиційний блок»

163

23.04.2010

«Твоя Україна»

164

30.04.2010

«За справедливість та добробут» (на стадії ліквідації)

165

30.04.2010

«Народна сила»

166

27.05.2010

«Рідна Вітчизна»

167

10.06.2010

«Молодь до ВЛАДИ»

168

8.09.2010

«Воля»

169

28 09.2010

Радикальна партія Олега Ляшка

170

28.09.2010

«Козацька народна партія»

171

16.03.2011

«Нове життя»

172

12.04.2011

«Мерітократична партія України»

173

19.04.2011

«Міст»

174

4.05.2011

«Всеукраїнське аграрне об’єднання «Заступ»

175

26.07.2011

«Успішна країна»

176

1.08.2011

«Інтернет партія України»

177

23.08.2011

«Наш край»

178

7.09.2011

ДемАльянс (Демократичний альянс)

179

10.10.2011

«Партія українського народу»

180

17.10.2011

«Народний парламент»

181

21.10.2011

«Духовна Україна»

182

7.11.2011

«Робітнича партія України»

183

11.11.2011

«Власна сила»

184

12.03.2012

«Нові обличчя»

185

14.03.2012

Робітнича партія України (марксистсько-ленінська)

186

11.05.2012

«Нова держава»

187

17.05.2012

«За краще життя»

188

19.06.2012

«Республіканців»

189

21.12.2012

«Самопоміч»

190

29.12.2012

«Об’єднання «Самопоміч»

191

10. 04. 2013

«Інтернаціональна»

192

11.04.2013

«Партія «Народна платформа»

193

29.05.2013

«Єдності та справедливості»

194

15.07.2013

«Ми Маємо Мету»

195

12.08.2013

«Блок Геннадія Чекіти «За справедливість»

196

21.02.2014

«Національна демократична партія України»

197

19.03.2014

«5.10»

198

27.03.2014

«Республіканська партія «Славутич»

199

28.03.2014

«Зелений Тризуб»

200

31.03.2014

«Народний фронт»

201

2.04.2014

«Республіка»

202

6.05.2014

«СІРІУС»

203

20.05.2014

«Сам за себе»

204

22.05.2014

«Ми Українці»

205

13.06.2014

«Сила нації»

206

13.06.2014

«Народний контроль»

207

13.06.2014

«Індустріальна партія»

208

27.06.2014

«Нова Україна»

209

2.07.2014

«Народні ініціативи Олександра Фельдмана»

210

7.07.2014

«Українська сила»

211

10.07.2014

«Сильна держава»

212

11.07.2014

«Відродження і розвиток» (на стадії анулювання)

213

17.07.2014

«Рух за реформи»

214

25.07.2014

«Могутня Україна»

215

6.08.2014

«Піратська партія України»

216

12.08.2014

«Українська перспектива»

217

18.08.2014

«Українська Галицька партія»

218

19.08.2014

«Контроль. Порядок. Справедливість»

219

20.08.2014

«Сила людей»

220

27.08.2014

«Спілка вільних людей «Сонце»

221

27.08.2014

«Нова солідарна Україна»

222

27.08.2014

«Соціалісти»

223

12.09.2014

«Час змін»

224

25.09.2014

«Українське об’єднання патріотів — УКРОП»

225

25.09.2014

«Партія європейських демократів»

226

6.10.2014

«Партія поляків України»

227

14.10.2014

«Соборність»

228

17.10.2014

«Нова європейська Україна»

229

2.12.2014

«Вільна Україна»

230

4.12.2014

«Мир»

231

4.12.2014

«Опозиційна сила»

232

12.12.2014

«Відродження України»

233

15.12.2014

«Громадський контроль»

234

15.12.2014

«Рідна країна»

235

14.01.2015

«Вінницька європейська стратегія»

236

23.01.2015

«Контролюй владу»

237

27.01.2015

«Партія простих людей Сергія Капліна»

238

27.01.2015

«Партія гармонійного розвитку»

239

28.01.2015

«Гідність»

240

30.01.2015

«Поруч»

241

3.02.2015

«Об’єднана Україна»

242

6.02.2015

«Альтернатива»

243

9.02.2015

«Офіцерський корпус»

244

9.02.2015

«Сила громад»

245

12.02.2015

«Платформа ініціатив»

246

14.02.2015

«Дружба»

247

19.02.2015

«Перемога»

248

20.02.2015

«Право народу»

249

23.02.2015

«Альянс за соціальну справедливість»

250

25.02.2015

«Добрий самарянин»

251

3.03.2015

«Прогрес»

252

4.03.2015

«Наша земля»

253

5.03.2015

«Нова дія»

254

10.03.2015

«Блок Дарта Вейдера»

255

10.03.2015

«Партія національного відродження»

256

11.03.2015

«Відродження України»

257

13.03.2015

«Громадський рух «Народний контроль»

258

16.03.2015

«Незалежна політична платформа»

259

19.03.2015

«Громадянський рух «Спільна справа»

260

23.03.2015

«Громада і закон»

261

24.03.2015

«Перспектива»

262

26.03.2015

«Об’єднані демократичні сили України»

263

26.03.2015

«Український вибір»

264

26.03.2015

«Національний рух»

265

26.03.2015

«За конкретні справи»

266

26. 03. 2015

«Команда Святослава Сенюти»

267

26.03.2015

«Рідний дім»

268

26.03.2015

«Херсонці»

269

26.03.2015

«Соціальна партія України»

270

11.03.2015

«Патріотичний рух»

271

11 06.2015

«Олімп»

272

17.06.2015

«Партія рішучих громадян»

273

25.06.2015

«Блок Володимира Миколаєнка»

274

25.06.2015

«Блок за зміни»

275

25.06.2015

«Лейбористська партія України»

276

2.07.2015

«Україна завтра»

277

6.07.2015

«Українська православна асамблея»

278

6.07 2015

Політична партія «Конкретних справ»

279

6.07.2015

«Суверенна Україна»

280

20.07.2015

«Волонтерська партія України»

281

20.07.2015

«Громадянське суспільство»

282

20.07.2015

«Єдина сила»

283

22.07.2015

«Європейська ліберальна партія»

284

22.07.2015

«Українська патріотична партія»

285

5.08.2015

«Злагода»

286 13.08.2015 «Народна опозиція»

287 20.08.2015 «УНА-УНСО»

288 28.08.2015 «Адвокат»

289 7.09.2015 «Майбутнє України»

290 9.09.2015 «ЗА КЕРНЕСА» (За Конструктивні Економічні Реформи, Несприйняття Екстремізму, Спротив Авторитаризму)»

291 17.09.2015 «Воїни АТО»

292 17.09.2015 «Республіканська партія»

293 17.09.2015 Політична партія «Миру і розквіту»

294 17.09.2015 «Народна правда»

295 17.09.2015 «За Європейську Україну»

296 17.09.2015 «Європейська перспектива»

297 17.09.2015 «Патріоти України».

А тепер давайте подивимося на цей партійний цирк, на цю пародію, на партійну структуризацію як важливу складову становлення громадянського суспільства. Це «громадянське суспільство»? Це «партійна структуризація»? Чи, скоріше, щось інше?

Почнімо зі старих, як їх називають, національно-демократичних сил, нині деградованих і відсунутих на узбіччя політикуму. А, між тим, саме ці сили на зорі незалежності очолювали рух до становлення України як незалежної демократичної держави.

Аналоги цим політичним силам — насамперед «Солідарність» у Польщі і «Саюдіс» у Литві — привели свої країни до дійсно незалежних від Кремля і демократичних держав, до краху тоталітарних режимів. Ці сили прийшли до влади в своїх країнах і очолили там грандіозні суспільні переміни. У нас, на жаль, так не склалося.

Три партії були зареєстровані ще до офіційного проголошення незалежності України, до серпня 1991 року. Першою по праву вважається Українська республіканська партія, тоді ще зареєстрована як Республіканська платформа, що постала зі створеної дисидентами, політв’язнями за часів СРСР Української Гельсінської групи, пізніше — Гельсінської спілки за права людини.

Подальша доля цієї партії така ж сумна, як і інших старих демократичних сил, — розколи, сповзання на узбіччя політикуму. Хоча її ядро існує й досі.

Партія зелених України свого часу була представлена в парламенті держави, мала помітну популярність, поки не почали плодитися, паразитуючи на проблемах екології, інші екологічні й «зелені» утворення.

Демократична партія України, до якої спершу пішла інтелектуальна еліта країни, могла б спільно з Рухом, доповнюючи його, скласти основу національно-демократичних сил. На жаль, також — розколи, партія пішла по руках, її приватизували олігархи, і нині вона там, де є — лише в історії. А шкода!

Урешті — про Народний Рух України. Першу потужну масову державницьку й демократичну організацію, за задумом — аналог отих самих «Солідарності» і «Саюдісу». Донині не вщухають дебати, чи треба було Рух як потужну громадську силу на одному з перших його з’їздів, 1993 року, трансформувати в політичну партію чи варто було залишити як об’єднання громадських організацій. Можливо, паралельно виокремивши з цього й політичну партію.

Трагічним для Народного Руху став його розкол на початку 1999 року, досі не проаналізований. Тоді більша частина Руху утворила нову партію, що пізніше прибрала назву УНП — Українська народна партія, проголосивши, що це «весна оновлення» партії. «Весна» обернулася крахом для обох частин розколотого Руху — і УНП, і тої частини, яка зберегла назву НРУ.

Обидві партії, які 14 років існували окремо, в подальшому, інколи «з тріском», програли всі наступні загальнонаціональні вибори президентські й парламентські, на деякі взагалі не пішли. Так само на місцевих виборах. Дійшло до того, що на останні місцеві вибори в жовтні вже начебто ж об’єднаний Рух узагалі не пішов, хоч на них пішли всі, кому не лінь.

Щодо об’єднання, начебто проведеного у травні 2013 року шляхом самоліквідації УНП і влиття її до НРУ, то по сьогодні нічого не зрозуміло. Бо тодішній уряд Азарова – Януковича, його Мін’юст, не затвердив цього об’єднання. І досі УНП благополучно числиться в реєстрі партій.

Усе, що відбувалося далі в царині партій, вже нагадувало цирк і фарс. Роками тривало безрезультатне волання низів і декларування партійних верхів, що час нарешті «об’єднуватися». Натомість — численні подрібнення і так мізерних партій на партійки. Плюс «партієтворення» у вигляді підгодовуваних олігархами політичних холдингів — у форматі кишенькових партій.

І ось маємо такий потворний реєстр політичних партій України. Гляньмо на нього уважніше. Кілька явищ уже в назвах партій.

Перше — безмірне паразитування на святому понятті «Україна». Охочі можуть порахувати, скільки десятків разів у назвах партій зустрічається це слово і похідні від нього, насамперед «українська».

Далі — паразитування на таких благородних поняттях, як «честь», «справедливість», «право», «народ» і т.д.

Десятки партій, які дублюють одна одну, в тих чи інших варіантах, своїми назвами, а отже, спрямованістю. Подивіться, скільки тут, приміром, селянських та аграрних партій, які просто паразитують на дійсно складних проблемах українського села.

Або козацькі партії. Здавалося б, якраз козацтво є взірцем патріотичності, державності. Де там! У нас в Україні добрих півтора десятки козацтв, якщо не більше, причому кожне називає тільки себе єдино істинним і правильним, виблискуючи лампасами, погонами і шевронами. Давай ще наплодимо і козацьких партій. Дійшло до того, що дві різні козацькі партії реєструються в один і той же день, у червні 2008 року.

Прикро, що паразитують уже й на таких поняттях, як Майдан, АТО, волонтерство. Щойно озвучено створення чергової партії — «Єдиного союзу патріотів України», начебто з учасників АТО, волонтерів.

Але в нас уже існує партія УКРОП — Українське об’єднання патріотів, теж з учасників АТО, волонтерів та інших патріотів. 27 липня була зареєстрована «Волонтерська партія України», 17 вересня — одразу два партії: «Воїни АТО і «Патріоти України». Невже цього мало, і треба плодити партію вже під номером 298?

Пішла мода брати старі, що ледве жевріють у політикумі партії, перелицьовувати їх і подавати під новими іменами. А наївні виборці навіть і не здогадувалися, що така галаслива і результативна на останніх місцевих виборах партія «Наш край» — це перейменована партійка, утворена кілька років тому депутатами-регіоналами.

Або ось зявляється партія Наталії Королевської, точніше, зявляється під такою «іменною» назвою, адже зареєстрована вона була ще 1998 року, коли про Наталку в політикумі України виборці не чули сном і духом.

До речі, про «іменні» партії. Дивна мода — вставляти в офіційні назви партій імена їхніх голів. Ну, ще зрозуміла офіційна назва Радикальної партії Олега Ляшка — чоловік став «бронзовим призером» останніх президентських перегонів, та й партія нині парламентська. На імені голови, популярного політика Сергія Тігіпка, попіарилася на виборах і його партія, правда, невдало.

Виявляється, свою партію має і одіозний Сергій Ківалов, чомусь морську, хоч він очолює юридичну академію. Може, тому, що в Одесі? І це той Ківалов, до якого, від часу його скандального головування в Центрвиборчкомі під час президентських виборів 2004 року і Помаранчевої революції, міцно приклеїлося прізвисько «Серьожа-підрахуй» — за вміння гарно рахувати, як потрібно тодішній владі.

Не менш скандальний Геннадій Кернес — харківський мер, нині під судом за кримінальною справою, але теж має власну партію, назва якої благозвучно розшифровує прізвище її голови.

Але іменні партії означили і ще декотрих персонажів. Скажіть на милість, шановний читачу-виборцю, ви щось чули про таких осіб, чиї імена фігурують у назвах партій, як Геннадій Чекіта, Святослав Сенюта, Володимир Миколаєнко? Невже замовники таких «партій» дійсно вважають, що загал громадян повинен знати тих персон? Звичайно, так не вважають, але створюють. Нащо і навіщо?

Оце і є ключове питання цього політично-партійного цирку.

Пояснень кілька. Найпростіше пояснення — вкладати й відмивати гроші, плодити політичних маріонеток. Є й серйозніші мотиви — це все складові брудної технології на виборах, коли в них начебто «беруть участь» десятки партій, насправді — участь у тому, щоб наповнити своїми членами виборчі комісії і спостерігачами — виборчі дільниці, заморочити і заплутати виборців.

Говорячи загальніше — щоб спотворювати, доводити до карикатури становлення громадянського суспільства, без якого демократична держава неможлива. Але ж у нас і так багато що спотворене в суспільстві, країні. Невже недостатньо?

Укотре доводиться робити порівняння з суспільствами нормальними, в тій же Європі, куди ми начебто так прагнемо і йдемо. То порівняймо. У сусідній з нами Польщі, на яку ми часто рівняємося щодо реформ, — 11 політичних партій. З них 7 брали участь у жовтні у виборах парламенту, 5 туди потрапили. Беремо країни сталої давньої демократії, найбільші в Європі.

Німеччина (найбільша за населенням країна континенту — 80 мільйонів мешканців) — 23 політичні партії, з них ряд — у землях, як у Баварії. Франція — 19 партій. Великобританія — 18 партій. Причому ця держава фактично є конфедерацією 4-х державних утворень з величезною самостійністю — Англія, Шотландія, Уельс, Північна Ірландія. І більшість з тих 18 партій — саме в цих утвореннях, а на загальнонаціональному рівні діють фактично кілька партій.

Що нам робити? Дещо можна і треба впорядкувати на рівні держави, законодавства. Навіть існуюче треба просто виконувати. Наприклад, там, де воно вимагає фіксованого членства партійців, відтак недопущення перебування людини в кількох партіях, вимагає наявності партійних структур, від осередку до обласної організації, а також періодичної звітності керівних органів і їх переобрання.

Нащо триває існування десятків чи й сотень партій, які роками, а то й десятиліттями не беруть участі у виборах, навіть місцевих? Існує майже 300 партій, а десяток – півтора ідуть на вибори. Абсурд?

Чимало залежить у наведенні ладу й від самих громадян. Звісно, вони вже збайдужіли до цього партійного безладу, але нащо й далі освячувати його своєю присутністю в партійних списках, втягувати себе в ці партійні ігри на стадії утворення нових партійок?

Між тим, вакханалія триває: лише за один 2015 рік зареєстровано 64 нові партії! Навіть за неповні три квартали. Бо, можливо, щось ще реєструвалося наприкінці року, про що дізнаємося трохи згодом.

…А ви, шановний читачу-виборцю-громадянине, часом не член української, народної, екологічної, чесної, справедливої, сильної, патріотичної, гармонійної, гідної партії

Коментарі (2)

"Аналітику" | 2015-12-27 15:36

РПЛ не зникне ніколи. А політичні проекти, де в назві відсутнє слово "партія" не мають майбутнього. Хіба, що за виключенням "Батьківщини"

Аналітик | 2015-12-27 13:48

Ті партії, які зараз на політичному олімпі: БПП, Народний фронт, РПЛ на мою думку скоро зникнуть, боне спираються на виконання запитів виборців. Головна ціль таких партій, як і всіх українських партій - це дорватися до влади, партбосах за рахунок цього збагатися. Політична Україна до европейських стандартів політики ще не дозріла та на сьогодні приречена на поразку щодо виборця.
закрити

Додати коментар:

SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM

Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

Реклама на сайті SVOBODA.FM

SVOBODA.FM - LIVE!
Фотоновини

  Естонія після медичної реформи

Лариса МАРТИНЕНКО

RedTram
Загрузка...
Північний вектор