Олександр Клименко – упир! ФотоФакт

Хто не знає Олександра Клименка? Того самого головного митаря, кремезного бороданя, що драпав з України, розкидаючи врізнобіч прикордонників, немов кеглі. Та варто знати ще дещо…

Днями на своїй сторінці у Facebook Клименко розмістив фото, що однозначно свідчить: він – упир (вампір). Фото тут нижче. На ньому Олександр Клименко не має… тіні! Прапор поруч тінь відкидає, а Клименко – ні!

Саме упирі не відкидають тіні й не відображаються у дзеркалі.

Це відомо, наприклад, зі щоденників Джонатана Гаркера, розміщених у найвідомішому романі жахів у світовій літературі – «Дракула» Брема Стокера (1897 р.).

Ось ті самі уривки.

Щоденник Джонатана Гаркера

8 травня

«… Дістав своє туалетне приладдя, поставив на вікні дзеркальце для гоління і заходився голитися. Раптом я відчув руку на своєму плечі й почув голос графа, який бажав мені доброго ранку. Я завмер, бо мене вразило, що я не бачу його у дзеркалі, хоча кімната позаду мене відбивалася у ньому. Спантеличений, я трохи порізався, але не помітив цього відразу; відповівши на привітання графа, я знову обернувся до дзеркала переконатися, що я помилився. Але й цього разу помилки не могло бути, бо граф стояв біля мене і я міг бачити його через плече! Але у дзеркалі я бачив тільки кімнату позаду себе і себе самого, а графа — ні. Це було щось неймовірне! Нічого дивнішого серед усіх тих загадкових речей, які я бачив, перш ніж приїхав сюди і згодом, іще не траплялося. Відчуття неспокою, що мене охоплювало щоразу, коли граф був поблизу, почало зростати».

16 травня

«… Кімната була та сама, анічогісінько не змінилося в ній відтоді, як я увійшов до неї. Я бачив вкриту порохом підлогу, освітлену яскравим місячним сяйвом, зі своїми слідами на ній. Навпроти мене у місячному сяйві стояли три молоді жінки; судячи з їхнього одягу і з манер, то були леді. Гадаю, що я побачив їх крізь сон; вони не відкидали тіні. Наблизившись до мене, вони якийсь час стояли і дивилися на мене, а потім заходилися пошепки перемовлятися між собою».

Щоденник Міни Гаркер

30 вересня

«… Упир живе і не може померти лише тому, що прийшов для цього час. Він процвітає, коли жиріє від крові живих. Ба більше, як мав змогу переконатися один із нас, упир навіть може помолодшати, бо зміцнюється його життєздатність. Здається, таким чином, маючи достатньо своєї специфічної їжі, упирі самооновлюються. 
Але упир не може жити без цієї «дієти». Він не їсть те, що інші. Навіть друг Джонатан, проживши поряд із ним кілька тижнів, ніколи не бачив, як він їсть. Ніколи! Він не відкидає тіні, не відбивається у дзеркалі, як це знову ж таки помітив Джонатан. За свідченням Джонатана, він має силу багатьох людей…»

* * *

Якщо ж серйозно, то зрозуміло, що дехто зляпав примітивний фотомонтаж, де Клименко виступає з трибуни перед якоюсь аудиторією. Можливо, монтаж виконаний саме для того, щоб зробити оте повідомлення в соцмережі.

Хоча... Микола Янович щось знав? Ще тоді?

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити