Боятися треба не повені, а її відсутності. Таки ж чи крадуть воду Десни?

Останні 4 роки на Десні не було нормальної повені. Нині за прогнозами вона має бути, принаймні така сама гарна, як 2013 року.

Але ми пам’ятаємо, як торік був прогноз, що повінь буде на метр вища, аніж попереднього 2016 року, а вийшло, що на півметра менша.

І це не лише помилки прогнозу.

Давно подейкують, що на рівень повеней впливають не лише об’єктивні, природні фактори, а й рукотворні – зла воля самих людей. Конкретніше – вперто ходять чутки про дві речі. Перша – міжнародного плану: начебто саме під час формування весняної повені з Десни масово забирають воду в Росії, у Брянській області. Беруть для промислових потреб, відводячи воду через канали до великих водосховищ. Так це чи ні, наскільки воно впливає на повінь, мали б сказати наші відповідні органи. Але вони мовчать.

Як мовчать і щодо другої теми, вже нашої внутрішньої. Мова про те, що по Дніпру, нижче Києва, скидають униз величезні масиви води через систему шлюзів на каскаді дніпровських гідроелектростанцій. А скидають, щоб повінь не затопила маєтків по берегу Дніпра під столицею. Те, що береги тут забудовують олігархи, високопосадовці – до того ж, з порушенням усяких екологічних норм, – це відомий факт. То, може, дійсно таким чином скидають воду по Дніпру, цим самим «висмоктуючи» воду з Десни, яка впадає в Дніпро біля Києва? Ясність знову б мали внести наші фахівці.

Поки що людей стривожило, що в нас на Чернігівщині вже двічі різко падав рівень Десни навіть під льодом, кілька тижнів тому. І знову говорять, що вже скидали воду вниз на Кременчуцькому водосховищі по Дніпру. А наші відповідні органи, насамперед Міністерство екології, мовчать – як води в рот набрали, дніпровської чи деснянської.

Недавно в Чернігові відбулося представлення екологічного проекту про спорудження в області станцій контролю Дніпра як прикордонної ріки між Україною і Білоруссю. Гарна ідея. А чому б не посилити такого контролю по Десні – як прикордонній між Україною та Росією річці, що починається і в половині своєї протяжності тече по Росії?

До речі, на тому представленні порушили й питання про надто малі повені на Десні. Відповіді від фахівців толком не почули.

Натомість чомусь нагнітаються пристрасті довкола можливих проблем з повінню на Десні. Припустімо, в десятку сіл по берегах ріки можуть бути проблеми з підтопленням. До речі, не такі й великі.

Водночас у десятків придеснянських сіл кількох районів останніми роками набагато серйозніші проблеми через відсутність нормальної повені. Довго їх перелічувати, але, повірте, ненормальне водопілля – це таки ж ненормально. І, може, йдеться й не про десятки, а сотні сіл, адже навіть у відділених на десятки кілометрів від Десни відчувається брак води – висихають колодязі, ставки, озера.

Висновки.

Перше: час нарешті відповідним службам надати роз’яснення щодо отих двох суджень, які вперто ширяться серед людей, щодо причин малої повені на Десні.

Друге: якщо стосовно першої проблеми – російської, міжнародної – можемо лише апелювати, то щодо другої – панських маєтків під Києвом – треба щось робити. Конкретніше – не допустити зараз скидання води по Дніпру вниз, якщо таке дійсно робиться. Весняна повінь уже починається…

Петро АНТОНЕНКО,
редактор газети «Світ-інфо»,Чернігів

крадутьводу