Ізраїль ухвалив закон про національну єврейську державу

Ізраїльський кнесет ухвалив у четвер суперечливий закон, який оголошує Ізраїль єврейською національною державою.

Закон викликав обурення арабської меншини, що становить приблизно 20% населення країни.

«Цим законом ми визначили основні принципи нашого існування, – наголосив прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху. – Ізраїль – це національна держава єврейського народу, яка поважає права всіх його жителів».

Однак затверджений кнесетом документ під назвою "Основний закон: Ізраїль - національна держава єврейського народу" загрожує ще сильніше розколоти ізраїльське суспільство, адже арабська меншина вже давно звинувачує владу у дискримінації.

Про що йдеться в законі?

Право на самовизначення. Закон визначає Ізраїль як історичну батьківщину євреїв та їхній "національний дім", в якому вони реалізують своє право на національне, культурне, релігійне та історичне самовизначення. Право на самовизначення в Ізраїлі, відповідно до закону, належить виключно єврейському народу.

Символи та столиця. Закон оголошує Єрусалим єдиною та неподільною столицею Ізраїлю. Також він юридично закріплює чинні єврейські символи держави, єврейський календар та свята.

Статус Єрусалима в цьому законі повторює положення ухваленого кнесетом в 1980 році Основного закону про Єрусалим, як єдиної та неподільної столиці держави Ізраїль.

Мова. Державною мовою Ізраїлю, згідно із законом, є іврит. Арабська мова більше не є державною, але їй надається особливий статус.

У законі зазначається, що права арабської мови, що існували до прийняття закону, не будуть порушуватися, однак практичні наслідки зменшення її статусу поки не зрозумілі. Її застосування регулюватиме окремий закон.

Ізраїльські поселення. Закон оголошує будівництво єврейських поселень "національною цінністю" та закріплює необхідність їхнього створення та розвитку.

У законі ухвалений компромісний варіант статті про поселення. З неї прибрали деякі положення, визнані дискримінаційними щодо арабського населення.

Проте формулювання досить розпливчасте. Не зрозуміло, зокрема, чи застосовуються положення закону до поселень на Західному Березі ріки Йордан.

Навіщо потрібен цей закон?

Ізраїль з самого початку створювався як національна єврейська держава, і цей його статус чи не з перших днів піддавався критиці. Однак досі він не був закріплений спеціальним законом, якщо не брати до уваги деякі положення Декларації про незалежність Ізраїлю.

В останні роки в Ізраїлі все частіше звучали попередження про те, що основні принципи створення єврейської держави під загрозою і в майбутньому можуть зникнути. Адже сам принцип національної держави в сучасному світі все частіше сприймається як анахронізм, що не відповідає універсальним правам людини.

Ці побоювання посилюються страхами перед високою народжуваністю в родинах ізраїльських арабів та альтернативними сценаріями вирішення палестино-ізраїльського конфлікту, які можуть кинути виклик владі єврейської більшості в Ізраїлі та, відповідно, самим основам держави.

Все це призвело до закликів закріпити національний єврейський характер держави Ізраїль в окремому основному законі.